Ухвала суду № 39459110, 10.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1369/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромзахист» до Київської регіональної митниці, Державної казначейської служби України про стягнення коштів у сумі 67 877,23 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромзахист» (далі - позивач або ТОВ «Укрпромзахист») звернулося до суду з позовом до Київської регіональної митниці (далі - відповідач-1), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2) про стягнення з Державного Бюджету України 67 877,23 грн. зайво сплаченої переплати митних платежів внаслідок завищення митної вартості товару шляхом списання грошових коштів з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на якому обліковуються кошти Державної митної служби України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2013 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову, вважаючи, що судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст.196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, на підставі рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товару від 08.02.2011 року №100000006/2011/410278/1 позивачем сплачено при митному оформленні згідно з ВМД від 15.02.2011 року №100130004/2011/177204 імпортованого ним товару платежів на загальну суму101241,49 грн., що підтверджується гр. 47В (подробиці розрахунків) вказаної ВМД, відбитком штампу митного органу про оплату на ВМД, наявними у справі виписками банку за 21.01.2011 року на суму 32000, за 27.01.2011 року на суму 1000 грн., за 08.02.2011 року на суму 68000 грн., за 09.02.2011 року на суму 1000 грн.

Вказане рішення Київської регіональної митниці визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2012 року у справі №2а-6847/11/2670, залишеною без змін в цій частині постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року. Водночас постанова Окружного адміністративного суду міста Києва в частині стягнення з Київської регіональної митниці 67877,23 грн. скасована та відмовлено в цій частині.

Судом встановлено, що внаслідок неправомірного коригування відповідачем митної вартості товарів позивачем сплачено до бюджету платежів у більшому на 67877,23 грн. розмірі (у т.ч. мито - 17289,27 грн., ПДВ - 50587,96 грн.) порівняно з рівнем митної вартості товарів, визначеним декларантом. Подробиці розрахунків вказано в гр. 47В ВМД від №100130004/2011/176512 та №100130004/2011/177204 і відповідачами не заперечуються.

Позивач звернувся із заявою від 16.07.2012 року про повернення надмірно сплачених платежів у сумі 67877,23 грн. до Київської регіональної митниці, у відповідь на яку остання повідомила про оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 року залишено без руху касаційну скаргу Київської регіональної митниці, а ухвалою від 03.09.2012 року касаційну скаргу повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків.

Також судом встановлено, що 24.12.2012 року позивач звернувся до Київської регіональної митниці із письмовою заявою, в якій, пославшись на вищевказані судом обставини та на п. 3 Порядку №618, просив повернути 67877,23 грн. на відповідний рахунок у банку.

На вказану заяву Київська регіональна митниця надала відповідь від 03.01.2013 року №14/2-11/108, в якій зазначила, що відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2012 року рішення про визначення митної вартості від 08.02.2011 року №100000006/2011/410278/1 скасовано Київською регіональною митницею 03.01.2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги та надаючи аналіз нормативним актам, що регулюють спірні правовідносини суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надміру сплачені позивачем платежі підлягають поверненню на його користь з Державного бюджет, оскільки неправомірність рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів та правильність заявленої позивачем митної вартості товарів встановлено судами у справі №2а-6847/11/2670, фактично надмірна сплата позивачем до бюджету платежів при митному оформленні імпортованих ним товарів складає в сумі 67877,23 грн., та позивач звернувся із заявою від 24.12.2012 року про повернення коштів, яка залишена відповідачем без належного розгляду.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Статтею 27 МК України встановлено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 3 ст. 301 МК України надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007року № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 (далі - Порядок )№618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах 3-8 цього пункту.

Пунктами 2-6 розділу ІІІ цього Порядку №618 визначено подальші дії митного органу його посадових (службових) осіб після надходження такої заяви, а саме її реєстрація, перевірка та підготовка висновку про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, складення необхідного пакету документів для повернення коштів та їх надіслання відповідному територіальному органу Державного казначейства України.

Відповідно до п. 2 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1095/14362 (далі - Порядок №611), повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Пунктом 7 цього Порядку визначено, що на підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Як встановлено судом, позивач звернувся до Київської регіональної митниці із заявою від 24.12.2012 року про повернення надмірно сплачених до бюджету платежів у сумі 67877,23 грн. Наявна у справі копія заяви позивача від 24.12.2012 року і необхідні додатки до неї подані позивачем з додержанням вимог Порядку №618. Водночас відповідь митниці від 03.01.2013 року надана відповідачем не по суті порушеного позивачем у заяві питання і не може свідчити про додержання відповідачем Порядку №618.

Відтак є правильним висновок суду першої інстанції про те, що зважаючи на невиконання Київською регіональною митницею вимог вказаного Порядку щодо оформлення висновку відповідно до заяви позивача від 24.12.2012 року, останнім допущена бездіяльність.

За таких обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення коштів є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки надміру сплачені позивачем платежі підлягають поверненню на його користь з Державного бюджету.

Водночас колегія суддів зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року у справі 2а-6847/11/2670, на яку як на підставу для відмови у задоволенні позову посилається відповідач, встановлено, що законодавством визначена процедура повернення митних платежів. Проте, недотримання позивачем Порядку №618 не дає підстав про порушення його прав у сфері публічно-правових відносин, а відтак виключає можливість задоволення в позову.

Тобто, на час винесення вказаної постанови суду від 31.05.2012 року у справі 2а-6847/11/2670 позивачем не було дотримано встановленого порядку для отримання надміру сплачених коштів, відтак не використано всіх можливих заходів для захисту своїх прав. Проте, судом встановлено, що на час вирішення даного спору, позивачем використано усіх можливих заходів для захисту своїх прав, зокрема дотримано порядку звернення до відповідача, за таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги в цій частині свого підтвердження не знайшли.

Щодо вимоги про заміну відповідача з Київської регіональної митниці на Київську міжрегіональну митницю Міндоходів, то судова колегія відзначає, що відповідачем не надано належних обґрунтувань необхідності задоволення такого клопотання. Водночас як вбачається з матеріалів справи, з апеляційною скаргою звернулась саме Київська регіональна митниця, відтак підстави для заміні відповідача у суду відсутні.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.