Постанова № 39459064, 24.06.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"24" червня 2014 р. Справа № 906/428/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Чекеренда Т.М.,

за участю представників сторін:

позивача- Тіньков Д.Л. (довіреність №2 від 15.07.2013р.);

відповідача- Тичина В.О. (довіреність №555 від 30.05.2014р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Приватного акціо-нерного товариства «Бехівський спеціалізований кар’єр» на рішення господарського суду Жито-мирської області від 24.04.2014р. у справі №906/428/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр»

до Приватного акціонерного товариства «Бехівський спеціалізований кар'єр»

про стягнення 426 661 грн. 54 коп. заборгованості по розрахунках, пені та річних,-

Представникам роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Кло-потання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.04.2014р. у справі №906/428/ 14 (суддя Гансецький В.П.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Каме-няр» (надалі в тексті – ТзОВ «Каменяр») до Приватного акціонерного товариства «Бехівський спе-ціалізований кар’єр» (надалі в тексті – Спецкар’єр) про стягнення 426 661 грн. 54 коп. заборгова-ності по розрахунках, пені та річних.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що порушуючи свої договірні зобов’язання Відповідач частково, в сумі 6 232 168 грн. 56 коп. оплатив вартість наданих послуг, що підтверджується довідкою, актом звірки взаємних розрахунків та іншими матеріалами справи. Суд погодився з розрахунком Позивача, згідно якого заборгованість Відповідача на момент вине-сення рішення становить 318 165 грн. 72 коп. Також місцевий господарський суд задоволив додат-кові вимоги: пеню в сумі 88 544 грн. 18 коп. та 19 951 грн. 64 коп. 3% річних.(арк.справи 84-85).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Житомирської області від 24.04.2014р., Спецкар’єр подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в даній справі та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник зазначає, що суд першої інс-танції не витребував узгоджених планів виконання робіт та дійшов безпідставних висновків про прострочення замовником авансових платежів і правомірність застосування до Відповідача пені та нарахування 3% річних. Крім того, вважає, що місцевим господарським судом не взято до уваги, що на момент оплати авансових платежів Позивачем не виставлялись до оплати відповідні рахун-ки, тому, на думку Скаржника, він не має підстав покликатись на вину Відповідача у простроченні оплати виконаних робіт та застосовувати штрафні санкції, в той час коли сам Позивач договірні зобов’язання виконував неналежним чином. Спецкар’єр також вказує, що ТзОВ «Каменяр» не представив суду розрахунків зменшення вартості виконання робіт, засвідчених в акті приймання-передачі робіт. Вважає, що підписаний сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт не свідчить про бездоганне виконання робіт.(арк.справи 93-99).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. у даній справі апе-ляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 90).

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти доводів Скаржника, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення. (арк.справи 117-119).

Розгляд справи апеляційним судом в судовому засіданні 03.06.2014р. відкладався на 17.06. 2014р. з метою витребування у сторін копій узгоджених планів робіт на наступний місяць; докази, які стверджують транспортні витрати; товарно-транспортні накладні; копії рахунків на оплату ви-конаних робіт, докази їх передачі замовнику; передання гірничої маси Позивачеві на переробку; оплати вартості виконаних робіт; повідомлення Позивача про неналежну якість виконаних робіт та правове обґрунтування зменшення вартості виконаних робіт.

В судовому засіданні також оголошувалась перерва з 17 по 24 червня 2014р.(т.1, арк.справи 123-125; т.2, арк.справи 24).

Представник Позивача у судових засіданнях 03, 17 і 24 червня 2014р. заперечив проти дово-дів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, просив рішення суду першої інстанції зали-шити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення. Представники Відповідача підтримали дово-ди апеляційної скарги, просили рішення суду від 24.04.2014р. скасувати і прийняти нове рішення про відмову в позові.

Крім того, Позивач 17.06.2014р. подав клопотання про припинення апеляційного проваджен-ня у даній справі через виявлену ним помилку апелянта, який сплатив судовий збір на рахунок Ки-ївського, а не Рівненського апеляційного господарського суду, що на думку заявника свідчить про відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги і безпідставність прий-няття скарги до розгляду.(т.2, арк.справи 21-22).

Колегія суддів відхилила зазначене клопотання, враховуючи, що при поданні апеляційної скарги визначальним є сам факт надходження суми судового збору у встановленому розмірі до спеціального фонду державного бюджету, а тому зазначена обставина не свідчить про безпідстав-ність прийняття скарги до розгляду та не зумовлює припинення апеляційного провадження у даній справі.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, на-явні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріаль-ного та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи стверджується, що ПАТ «Бехівський спеціалізований кар’єр»-замов-ник та ТзОВ «Каменяр»-виконавець 21.03.2013р. уклали договір про надання послуг №21-03-13 (надалі в тексті – Договір), згідно п.п.1.1, 1.2 якого – виконавець зобов’язався виконати роботи з ви-робництва щебеню та відсіву на території замовника-ПАТ «Бехівський спеціалізований кар’єр» з гірничої маси (сировини), наданої замовником. Предмет договору включає в себе:

а) навантаження гірничої маси до дробарок виконавця в кар’єрі замовника обладнанням ви-конавця на рівні, що зазначено договором;

б) переробку гірничої маси з метою отримання матеріалу з таким фракційним складом (та відношенням): 0-5 мм (28%), 5-20 мм (72%), тут і надалі «продукція»;

в) навантаження гірничої маси до дробарок виконавця та продукції на засоби технічного транспорту замовника безпосередньо на майданчику, де розташоване обладнання виконавця.

Виконавець зобов’язаний забезпечити продуктивність не менш 180-200 тонн на годину пе-реробки гірничої маси та не менше 50 000 тонн переробки гірничої маси на місяць за умови на-дання замовником гірничої маси згідно п.1.4 Договору у відповідному обсязі. Будь-яке перевезен-ня гірничої маси територією кар’єру замовника до майданчика, де розташоване обладнання вико-навця, здійснюється силами та за рахунок замовника. Вивіз готової продукції здійснюється засоба-ми замовника.

Загальний обсяг переробки гірничої маси за Договором становить не менше ніж 500 000 тонн.

Згідно п.3.5 Договору, до 25-го числа кожного поточного місяця замовник надає виконавце-ві на розгляд та узгодження плану робіт на наступний місяць із зазначенням запланованого обсягу робіт та номенклатури продукції. Не пізніше 28-го числа кожного поточного місяця сторони підпи-сують взаємно узгоджений план робіт на наступний місяць. В разі, коли план робіт на наступний місяць сторонами не узгоджений до початку наступного місяця – виконавець має право не присту-пати до виконання робіт до моменту узгодження такого плану робіт.

Розрахунок за Договором між виконавцем та замовником, відповідно до п.7.1 проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця за наступною схемою:

- п.7.1.1 Договору, в термін не більше 5-ти банківських днів до початку робіт з 01.04.2013р., згідно п.1.5 Договору, замовник повинен зробити авансовий платіж за виконання робіт за цим до-говором у розмірі 50% від запланованого місячного обсягу робіт (згідно з виставленим рахунком виконавця) – за два тижня виконання робіт (надалі – розрахунковий період).

- п.7.1.2 Договору, після сплину першого розрахункового періоду, оплата за наступні роз-рахункові періоди замовником здійснюється наступним чином: замовник в термін не більше 2-х банківських днів з початку нового розрахункового періоду здійснює авансовий платіж за виконан-ня робіт за Договором у розмірі 50% від запланованого місячного обсягу робіт за кожний наступ-ний розрахунковий період на підставі виставлених рахунків, як передбачено цим договором.

- пп.7.1.4 Договору, починаючи з 01.06.2013р., розрахунок за цим договором буде прово-дитися протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-здачі ро-біт у розмірі 100% фактично виконаних робіт за відповідний розрахунковий період, шляхом пере-рахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

У разі невиконання замовником пп.7.1.1 Договору – виконавець вправі не приступати до ви-конання своїх зобов’язань за Договором.(п.7.3 Договору).

У випадку невиконання замовником своїх зобов’язань з оплати рахунку виконавця у тер-мін більше ніж 6 банківських днів – виконавець вправі призупинити виконання робіт за цим дого-вором. Якщо затримка оплати складає більше ніж 15 робочих днів – виконавець вправі достроково припинити цей договір без застосування будь-яких санкцій з боку замовника.(п.7.4 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відбитками печа-ток.(т.1, арк.справи 13-18).

З матеріалів справи також вбачається, що п.1 Додаткової угоди №2 від 05.06.2013р. до до-говору №21-03-13 від 21.03.13р., сторони погодили наступну редакцію пп.7.1.4 Договору: «Почи-наючи з 01.07.2013р., розрахунок за цим договором між виконавцем та замовником буде проводи-тися на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-здачі робіт у розмірі 100% фактично виконаних робіт за відповідний розрахунковий період, шляхом перераху-вання коштів на розрахунковий рахунок виконавця.».(т.1, арк.справи 20).

Відповідно до п.1 додаткової угоди №3 від 01.07.2013р. до договору №21-03-13 від 21.03. 2013р., сторони погодили наступну редакцію пп.7.1.4 Договору: «Починаючи з 01.07.2013р., розра-хунок за цим договором між виконавцем та замовником буде проводитися за наступною схемою: 7.1.4.1. В термін не більше 3-х банківських днів з початку поточного розрахункового періоду, за-мовник повинен зробити авансовий платіж за виконання робіт за цим договором у розмірі 500 000 грн.

7.1.4.2. Остаточний розрахунок за цим договором за відповідний розрахунковий період між виконавцем та замовником буде проводитися на протязі 3-х банківських днів з моменту підписан-ня сторонами Акту приймання-здачі робіт у розмірі 100% фактично виконаних робіт за відповід-ний розрахунковий період, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконав-ця.».(т.1, арк.справи 21).

Матеріали справи свідчать, що у період з травня по жовтень 2013р. Позивач виконав роботи з виробництва щебеню та відсіву на загальну суму 6 868 500 грн., що стверджується відповідними Актами здачі-приймання виконаних робіт: №1 від 31.05.2013р., №2 від 30.06.2013р., №3 від 31.07. 2013р., №4 від 30.08.2013р., №5 від 31.08.2013р., №6 від 30.09.2013р., №7 від 07.10.2013р., які скріплені печатками сторін.(арк.справи 22-28).

Відповідач свої зобов’язання згідно Договору виконав частково сплативши за дані послуги лише 6 550 334 грн. 30 коп., що стверджується копіями платіжних доручень наданих Спецкар’єром. (т.1, арк.справи 214-240).

Виходячи із суми боргу 318 165 грн. 72 коп., на підставі ст.ст. 526, 549, 611, 625 ЦК України та п.п. 6.4, 11.2 Договору, Позивач нарахував 88 544 грн. 18 коп. пені та 19 951 грн. 64 коп. -3% річних за періоди з 01.04.2013р. по 29.04.2013р.; з 05.09.2013р. по 17.09.2013р.; з 19.09.2013р. по 04.10.2013р.; з 28.03.2013р. по 25.11.2013р.(т.1, арк.справи 9-12).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задово-ленню, а рішення місцевого суду належить змінити з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті – ЦК України) встановлено, що підс-тавами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті – ГК України), суб’-єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсут-ності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положен-ня ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повин-на вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інте-реси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими закона-ми або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відпо-відно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов’язання або одно-стороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи стверджено, що 21.03.2013р. з моменту укладення сторонами Догово-ру між ними виникли відносини підряду, оскільки характер правовідносин сторін відповідає де-фініції ст.837 ЦК України: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Предметом даного спору є стягнення боргу та штрафних санкцій з договором підряду.

Стаття 853 ЦК України встановлює обов’язок замовника прийняти роботу, виконану під-рядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відс-тупів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому ви-падку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як зазначалося вище, у період з травня по жовтень 2013р. Позивач провів роботи з вироб-ництва щебеню та відсіву на загальну суму 6 868 500 грн., що підтверджується Актами здачі-при-ймання виконаних робіт: №1 від 31.05.2013р., №2 від 30.06.2013р., №3 від 31.07.2013р., №4 від 30.08.2013р., №5 від 31.08.2013р., №6 від 30.09.2013р., №7 від 07.10.2013р., які скріплені підписа-ми та печатками сторін, однак Відповідач провів розрахунок не в повному обсязі сплативши Пози-вачу лише 6 550 334 грн. 30 коп., в зв’язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем, яка становить 318 165 грн. 72 коп.(т.1, арк.справи 22-28, 29-36, 52,214-240).

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє твердження Скаржника, що сума заборго-ваності перед Позивачем становить лише 100 334 грн. 28 коп., а Позивачем не було представлено суду розрахунків зменшення вартості виконання робіт до 47 грн. 95 коп., засвідчених в акті прий-мання-передачі робіт, оскільки з наявних в матеріалах справи копій актів здачі-приймання викона-них робіт вбачається що ціна за тонну становить 50 грн., як це і передбачено п.6.1 Договору.

Разом з тим, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.(ст.627 ЦК України). Зміст договору згідно ч.1 ст.628 ЦК України становлять (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вбачається, що умова п.5.4 Договору щодо порядку прийняття виконаних робіт кореспон-дує ст.853 ЦК України. Сторони також погодили, що роботи вважаються виконаними після підпи-сання Акту здачі-приймання робіт.__

Колегія суддів зауважує, що складаючи Акти здачі-приймання виконаних робіт, сторони за-фіксували відсутність претензій по якості та кількості виробленої продукції; Акти підписані пред-ставниками, скріплені відбитками печаток сторін.(т.1, арк.справи 22-28).

З огляду на зазначені обставини, твердження Відповідача про наявність підстав для змен-шення ціни продукції у зв’язку із збільшенням проценту відсіву як передбачено п.3.3 Договору і як результат відсутності боргу перед Позивачем – вбачається апеляційному суду безпідставними.

Приписам ст.854 ЦК України, якими встановлено, що замовник зобов’язаний сплатити під-рядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, – відповідає умова пункту 7.1.4 Договору про 100% оплату згідно акту здачі-приймання у триденний строк.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов’язок доказування певних обставин покла-дається на особу, яка посилається на ці обставини.

Проте, доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.

Тому, колегія суддів з підстав ст.33 ГПК України вважає правомірним висновок суду пер-шої інстанції, що заборгованість в сумі 318 165 грн. 72 коп. стверджується матеріалами справи і підлягає до стягнення з Відповідача.

Проте, колегія суддів не може погодитися з місцевим господарським судом щодо задово-лення у повному обсязі додаткових вимог і вважає що висновок про їх обґрунтованість зроблено за неповного дослідження всіх обставини справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 ГК України, виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, а ч.2 ст.625 ЦК України надає кредиторові право нараховувати бор-жникові 3% річних за користування коштами.

Відповідальність застосовується до сторони договору, яка порушила зобов’язання, однак у даному випадку порушення Договору припустились обидві сторони.

Так, відповідно до ст.851 ЦК України, підрядник має право не розпочинати роботу, а роз-почату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Приписам зазначеної статті відповідають умови пунктів 7.3, 7.4 Договору, якими встанов-лено право Позивача не приступати до виконання своїх зобов’язань або призупинити виконання робіт у різі несплати авансу або виставленого рахунку.

Проте, таким правом виконавець не скористався, розпочав роботу не отримавши авансу. У матеріалах справи, всупереч умов п.п. 4.3, 7.1 Договору відсутні докази передачі (надсилання) за-мовнику рахунків до оплати авансових платежів, відшкодування транспортних послуг, які надава-лись Позивачеві сторонніми організаціями.

Досліджуючи питання дотримання сторонами умов оплати, в тому рахунку авансування ро-біт, колегія суддів приймає до уваги і те, що шляхом внесення змін до Договору сторони двічи змі-нювали строки і порядок оплати робіт.(т.1, арк.справи 20, 21).

Крім того, сторони не дотримались і вимог п.3.5 Договору щодо узгодження замовником і виконавцем планів робіт на наступний місяць із зазначенням запланованого обсягу робіт та номен-клатури продукції. Натомість виконавець не скористався своїм правом не приступати до виконан-ня робіт та на власний ризик виконував роботи без узгодження плану.

Всупереч п.5.3 Договору матеріали справи не містять і доказів проведення сторонами щомі-сячних перевірок фактичного обсягу виконаних робіт.

Проте, розглядаючи дану справу, місцевий суд зазначеним обставинам уваги не надав, не витребував необхідних доказів і прийняв рішення ґрунтуючись лише на Договорі, Актах здачі-приймання, претензії та розрахунках Позивача.

Враховуючи право апеляційної інстанції переоцінювати докази, колегія суддів вважає не-правильними висновки місцевого суду щодо додаткових позовних вимог, а прийняте в цій частині рішення таким, що не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому про-цесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як зазначалось вище, апеляційний суд ухвалою від 03.06.2014р. витребував у сторін узгод-жені плани робіт на наступний місяць за спірний період; докази, які стверджують транспортні ви-трати; товарно-транспортні накладні; копії рахунків на оплату виконаних робіт, докази їх пере-дачі замовнику; докази передання гірничої маси Позивачеві на переробку; докази оплати вартості виконаних робіт; повідомлення Позивача про неналежну якість виконаних робіт та правове обґ-рунтування зменшення Відповідачем в односторонньому порядку вартості виконаних робіт.

Так, Позивач надав виписки банку про рух коштів на рахунку на підтвердження оплати транспортних послуг, копії лише трьох рахунків на оплату послуг з виробництва щебеню за 21.03. 2013р. та 18.05.2014р., проте без доказів їх передання (надсилання) Відповідачеві; рахунок на оп-лату Позивачем послуг перевезення №185 від 10.04.2013р., акт надання Позивачу послуг переве-зення дробарного обладнання на майданчик Відповідача №183 від 18.04.2013р. та товарно-транс-портні накладні ААК№00-0480, ААК №00-0481, ААК№00-0482, ААК№00-0483, ААК№00-0484, ААК№ 00-0485, ААК№00-0486 від 18.04.2013р. також без доказів їх передання (надсилання) Відпо-відачеві рахунку до оплати.(т.2, арк.справи 3-5, 6-9, 10, 11, 12-18).

Разом з тим, надані Відповідачем апеляційному суду документи, з огляду на приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, не стверджують правових підстав зменшення замовником в односторонньому порядку вартості виконаних робіт, оскільки відсутні належні і допустимі докази виявлення та пові-домлення Позивача протягом спірного періоду про неналежну якість продукції і про зумовлене цим застосування умов пунктів 3.3, 3.5, 5.3 Договору у грошовому виразі.

Попри те, що сплата авансу здійснюється на підставі виставленого Позивачем рахунку, з розрахунку останнього (т.1, арк.справи 9-12) вбачається, що пеню та 3% річних нараховано:

- за прострочення авансових платежів (п.п.7.1.1, 7.1.2 Договору) з 24.03.2013р., оскільки ро-боти мали розпочатися з 01.04.2013р., тому на думку Позивача платежі мали бути сплачені Відпо-відачем не пізніше 5 робочих днів, тобто до 24.03.2013р.;

- за прострочення платежу за перевезення (п.4.3 Договору) з 18.03.2013р., оскільки роботи мали розпочатися з 01.04.2013р., тому на думку Позивача компенсаційні платежі мали бути спла-чені Відповідачем не пізніше 10 робочих днів, тобто до 18.03.2013р.;

- за несвоєчасну оплату вартості виконаних робіт (п.7.1.4 Договору) з 10.10.2013р., оскіль-ки оплата мала бути проведена до 10.10.2013р., тому на думку Позивача вартість робіт мала бути сплачена Відповідачем протягом 3 банківських днів.

Та обставина, що дробарне обладнання 18.04.2014р. транспортувалось на робочий майдан-чик і не могло виробляти продукцію з 01.04.2013р., а також відсутність доказів виставлення Від-повідачеві рахунків на сплату авансів та на компенсацію транспортних послуг – свідчить про не-дотримання умов Договору обома сторонами.

Тому, з підстав ст.33 ГПК України, у стягненні 67 604 грн. 50 коп. пені, 15 119 грн. 42 коп. 3% річних за несвоєчасне авансування та прострочення компенсаційних витрат на перевезення на-лежить відмовити за безпідставністю, оскільки матеріалами справи стверджено лише наявність основного боргу Відповідача перед Позивачем за виконані роботи.

Перевіривши з підстав ст.ст. 530, 549, 612, 625 ЦК України розрахунок пені та річних за не-своєчасну оплату виконаних робіт, колегія суддів вважає обґрунтованим нарахування 20 939 грн. 62 коп. пені та 4 832 грн. 22 коп. -3% річних за несвоєчасну оплату вартості виконаних робіт за період з 10.10.2013р. по 22.10. 2013р. та з 22.10.2013р. по 28.03.2014р.

Колегія суддів також відхиляє як безпідставні доводи Скаржника щодо зменшення забор-гованості перед Позивачем на суму 5 512 грн. 08 коп. за витрачену електроенергію та 31 045 грн. 14 коп. за дизельне паливо, оскільки Договором передбачено грошову форму розрахунку замовни-ка. Відтак зазначені витрати можуть бути предметом іншої справи за участю сторін.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в су-купності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, натомість рішення суду першої інс-танції від 24.04.2014р. у даній справі, з підстав п.п.1, 3 ч.1 ст.104 ГПК України, належить змінити, оскільки ухвалюючи його, місцевий суд неповно з’ясував обставин, що мають значення для спра-ви та припустився невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні.

Зміна рішення зумовлює перерозподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених ви-мог згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Бехівський спеціалізований кар’єр» на рішення господарського суду Житомирської області від 24.04.2014р. у справі №906/ 428/14 – задоволити частково.

2. Рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення 67 604 грн. 50 коп. пені, 15 119 грн. 42 коп. -3% річних та 1 654 грн. 49 коп. судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр» на користь Приватного акціонерного товариства «Бехівський спеціалізований кар’єр» 827 грн. 25 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу наказів.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу №906/428/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.