Постанова № 39458869, 23.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р. Справа№ 925/1689/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Калатай Н.Ф.

Руденко М.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Гураль С.П., довіреність №7611-Д/04-14-10-2337 від 04.11.2013;

від відповідача - Терешко Г.А., довіреність № б/н від 28.08.2013;

від третіх осіб - представники не прибули,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" на рішення господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі № 925/1689/13 (суддя Курченко Н.М.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд" та товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж Україна" про стягнення 500 000,00 грн. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" про стягнення 22332,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" про стягнення 500 000,00 грн. боргу (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

В процесі розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" подало зустрічний позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" 22 332,74 грн. боргу

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 року у справі №925/1689/13 первісний позов задоволено повністю; вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" 500 000,00 грн. боргу; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд, задовольняючи первісний позов виходив з того, що згідно з п. 2.1 договору про переведення боргу №15/03 від 15.03.2008, не пізніше 5 років після підписання даного договору первісний боржник сплачує новому боржнику плату за прийняття боргу у розмірі 5 976 427,55 грн. шляхом перерахування відповідної грошової суми на розрахунковий рахунок нового боржника.

Так, суд першої інстанції встановивши, що визначений договором п'ятирічний термін сплив, а боржником зобов'язання не було виконано, задовольнив в повному обсязі первісний позов.

Відмова у задоволенні зустрічного позову мотивована тим, що оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" з заявою про вимоги до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" на суму 22 332,74 грн. не звернулось у передбачений законом 30-тиденний строк, такі вимоги в силу ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є погашеними, а тому відповідно не підлягають задоволенню судом.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 року у справі №925/1689/13 скасувати; припинити провадження у справі №925/1689/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" про стягнення грошових коштів.

При цьому, звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою апелянт долучив додаткові докази, а саме додаткову угоду від 20.01.2010 до Договору про переведення боргу №15/03 від 15.03.2008, відповідно до якої сторони домовились пункт 2.1 викласти в такій редакції: "Не пізніше 15 березня 2014 року первісний боржник сплачує новому боржнику плату за прийняття боргу 5 976 427, 55 гривень, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок нового боржника".

Посилаючись на зазначену додаткову угоду, апелянт зазначив, що оскільки строк виконання зобов'язання було продовжено, то строк оплати грошових коштів на момент пред'явлення позову до суду не настав.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 рішення господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі №925/1689/13 скасовано частково та прийнято в цій частині нове рішення; у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; в іншій частині рішення залишено без змін.

Так, суд апеляційної інстанції прийнявши додаткову угоду від 20.01.2010 до Договору про переведення боргу №15/03 від 15.03.2008, яка не була подана суду першої інстанції, дійшов висновку, що вимоги первісного позову ТОВ "Сван-1" про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Сван" 500 000 грн. боргу, заявленої частини із загальної суми боргу 5976425,55 грн. є недоведеними та необґрунтованими, оскільки строк здійснення плати за прийняття боргу ще не настав (15 березня 2014 року), а тому первісний позов задоволенню не підлягає.

Не погодившись з прийнятою постановою, ТОВ "Сван-1" було подано касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2014 у справі № 925/1689/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 в частині позову товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" про стягнення коштів скасовано; справу № 925/1689/13 в цій частині направлено на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду; в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 у справі № 925/1689/13 залишено без змін.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 в наведеній частині, суд касаційної інстанції зазначив про те, що апеляційним господарським судом прийнято нові додаткові докази без врахування ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, тобто здійснено перегляд справи на підставі додаткової угоди від 20.01.2010 до Договору про переведення боргу №15/03 від 15.03.2008, без з'ясування причин її неподання до суду першої інстанції та їх поважності.

Крім того, Вищий господарський суд України зазначив про те, що в матеріалах справи відсутній оригінал додаткової угоди від 20.01.2010, або належним чином завірена копія.

За наведених обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором про переведення боргу є передчасними.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 23.06.2014 надав пояснення якими підтримав доводи та вимоги за апеляційною скаргою.

Представник позивача надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Треті особи не скористались правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутньою в даному судовому засіданні від третьої особи до суду не надійшло.

Слід зазначити, що явка представників сторін та третьої особи не визнавалася обов'язковою.

За наведених обставин, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між ТОВ "Агротрейд", як комітентом та ТОВ "Торговий дім "Сван", як комісіонером, 10.06.2007 укладено Договір комісії №10/06-01-к на придбання обладнання, відповідно до якого Комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок Комітента договір поставки та передати все отримане за цим Договором Комітентові. Комітент зобов'язаний не пізніше 31.12.2007 року перерахувати на банківський рахунок Комісіонера кошти в сумі 8 400 000,00 грн. для придбання обладнання.

Згодом, а саме 15.03.2008 між ТОВ "ТД "Сван", як первісним боржником та ТОВ "Сван-1", як новим боржником укладено Договір №15/03 про переведення боргу.

Відповідно до п. 1.1 договору Первісний боржник переводить свій борг (обов'язки), який виник при виконанні Договору комісії №10/06-01-к від 10.06.2007, укладеного між Первісним боржником та Кредитором ТОВ "Торговий дім "Сван".

Первісний боржник зобов'язується сплатити Новому боржникові за прийняття боргу визначену цим Договором плату, а Новий боржник заміняє Первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище Договору (далі - Основний договір) і приймає на себе обов'язки Первісного боржника перед Кредитором за Основним Договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що цей договір укладено на підставі письмової згоди Кредитора на переведення боргу, що підтверджується його листом (повідомленням) від 15.03.2008 №15/8.

Згідно зазначеного листа ТОВ "Агротрейд" не заперечує проти укладення договору про переведення боргу між ТОВ "Торговий дім "Сван" та ТОВ "Сван-1" на суму 5 976 427,55 грн., що виник при виконанні Договору комісії від 10.06.2007 №10/06-01-к, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Сван" та ТОВ "Агротрейд"

Згідно п. 2.1 договору переведення боргу не пізніше 5 років після підписання даного Договору Первісний боржник сплачує Новому боржнику плату за прийняття боргу у 5 976 427,55 грн. шляхом перерахування відповідної грошової суми на розрахунковий рахунок Нового боржника.

В подальшому, 15.09.2010 між ТОВ "Агротрейд", як первісним кредитором та ТОВ "Проммонтаж Україна", як новим кредитором укладено Договір № 15/09/10 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор передає Новому кредитору, а Новий кредитор приймає право вимоги, що виникло у Первісного кредитора за договором комісії №10/06-01-к від 10.06.2007, укладеним між Первісним кредитором та ТОВ "Торговий дім "Сван".

За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника сплату грошових коштів, отриманих боржником за Основним договором. Загальна сума зобов'язань, що підступаються за цим договором, складає 5 976 247,55 грн.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.10.2011 порушено провадження у справі №10/5026/2337/2011 про банкрутство ТОВ "Сван-1", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Юдицького О.В.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.02.2012 у справі №10/5026/2337/2011 відсторонено від посади керівника боржника Вінника С.В - голову ліквідаційної комісії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року у справі №10/5026/2337/2011 залишено без змін ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.02.2012 року.

Після публікації в газеті "Голос України" від 19.11.2011 року оголошення про порушення справи №10/5026/2337/2011 про банкрутство ТОВ "Сван-1", згідно ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справі про банкрутство ТОВ "Сван-1", господарським судом розглянуті вимоги, які надійшли від конкурсних кредиторів і які боржником за участю розпорядника майна визнані частково або повністю та надіслані повідомлення про результати їх розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2012 року у справі про банкрутство ТОВ "Сван-1" №14-10/5026/2337/2011 ТОВ "Проммонтаж Україна" визнано конкурсним кредитором боржника з грошовими вимогами до ТОВ "Сван-1" у розмірі 5 976 427,55 грн., включено їх до реєстру конкурсних кредиторів боржника у справі в ІV чергу задоволення.

На виконання зазначеної постанови Київського апеляційного господарського суду арбітражним керуючим внесено ТОВ "Проммонтаж України" до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сван-1" в сумі 5 976 427,55 грн.

Предметом спору по первісному позову у даній справі є вимоги про стягнення 500 000,00 грн. боргу, заявленої частини із загальної суми боргу 5 976 427,55 грн.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 520 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2.1 договору переведення боргу не пізніше 5 років після підписання даного Договору Первісний боржник сплачує Новому боржнику плату за прийняття боргу у 5 976 427,55 грн. шляхом перерахування відповідної грошової суми на розрахунковий рахунок Нового боржника.

Оскільки, вказаний договір підписаний сторонами 15.03.2008, п'ятирічний строк після підписання договору закінчився 14.03.2013.

Проте, відповідачем зобов'язання з оплати позивачу грошових коштів у строк передбачений договором виконано не було.

Таким чином, на момент звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати грошових коштів настав.

Стосовно доводів апелянта про те, що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати грошових коштів позивачу за прийняття боргу не настав, оскільки додатковою угодою від 20.01.2010 до Договору про переведення боргу №15/03 від 15.03.2008 було продовжено строк виконання відповідачем зобов'язання до 15.03.2014, слід зазначити наступне.

Апелянт обґрунтовуючи свою позицію надав суду апеляційної інстанції не засвідчену належним чином копію додаткової угоди від 20.01.2010 до Договору про переведення боргу №15/03 від 15.03.2008, відповідно до якої сторони домовились пункт 2.1. викласти в такій редакції: "Не пізніше 15 березня 2014 року первісний боржник сплачує новому боржнику плату за прийняття боргу 5 976 427, 55 гривень, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок нового боржника".

Так, вказана копія не містить підпису, призвіща та посади особи, яка її засвідчила.

Зазначена додаткова угода при розгляді справи судом першої інстанції не подавалась до місцевого господарського суду та відповідно на момент прийняття оскаржуваного рішення була відсутня в матеріалах справи.

Зазначений документ було подано відповідачем вже на стадії апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів поважності причин не подання вищезазначеного документу до суду першої інстанції відповідачем апеляційному суду не надано.

При цьому, у відповідача була можливість подати до суду першої інстанції зазначену додаткову угоду, оскільки дана справа розглядалась судом майже два місяці.

Слід зазначити, що не прибуття у судові засіданні представника відповідача не перешкоджало направленню на адресу суду першої інстанції зазначеного документа.

Так, відповідачем протягом усього строку розгляду справи судом першої інстанції неодноразово подавались клопотання про перенесення слухання.

Крім цього, відповідачем було подано зустрічну позовну заяву.

Разом з тим, додаткову угоду, на яку апелянт посилається в обґрунтування своєї позиції, відповідачем до суду першої інстанції подано так і не було.

Подаючи зазначений документ до апеляційного суду апелянтом не наведено жодних доводів та не надано доказів про поважність причин, що унеможливили подання додаткової угоди до місцевого господарського суду.

За таких обставин, колегією суддів не приймається зазначений доказ та справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за прийняття боргу в сумі 500 000, 00 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 500 000, 00 грн.

Отже, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 року у справі №925/1689/13 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 925/1689/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Н.Ф. Калатай

М.А. Руденко