Постанова № 39458852, 25.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2014 р. Справа№ 910/2324/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Куксова В.В.

За розглядом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2014р. у справі № 910/2324/14 (суддя Гумега О.В.)

За позовом Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія

«Київміськбуд»

до Дочірнього підприємства «Автотранспортне підприємство № 6»

Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Схід Груп»

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача (скаржник):

Єфімова Т.В. (довіреність № 00182/0/14-13 від 24.12.2013р.);

від відповідача: Онопрієнко О.П. (довіреність від 06.12.2013р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2014р. відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/2010/041-1 укладеного 26 серпня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» та Дочірнім підприємством «Автотранспортне підприємство № 6» ВАТ «Міськбудтранс».

Ухвалою суду від 02.06.2014р. порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», у якій, скаржник просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.04.2014р. у справі № 910/2324/14 та прийняти нове, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № Б/2010/041-1, укладений 26 серпня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» та Дочірнім підприємством «Автотранспортне підприємство № 6» ВАТ «Міськбудтранс».

У зв'язку із зміною складу суду, апеляційну скаргу прийнято до провадження ухвалою від 25.06.2014р., якою розгляд скарги ухвалено здійснювати в судовому засіданні 25.06.2014р. про яке сторони повідомлені належним чином.

З рішенням суду від 22.04.2014р. апелянт не згоден та вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та таким, що підлягає скасуванню з наведених у апеляційній скарзі підстав.

За твердженнями скаржника, судом не було надано правової оцінки та не враховано, що спірний договір зі сторони позивача було підписано віце-президентом товариства, тобто особою, яка є представником юридичної особи та має діяти в межах наданих їй повноважень відповідно до трудового контракту, статуту товариства. Оскільки, станом на дату укладення спірного договору рішення наглядової ради ПАТ «ХК «Київміськбуд» про погодження цього правочину було відсутнє, то віце-президент ПАТ «ХК «Київміськбуд» Мазотов П.С. вийшов за межі наданих йому повноважень та підписав угоду, яка суперечить інтересам позивача.

Апеляційна скарга позивача містить, також, посилання на порушення під час ухвалення рішення норм матеріального права, зокрема норм ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем до справи подано відзив на апеляційну скаргу (зареєстровано за вхідним суду № 09-11/9631 від 24.06.2014р.), у якому відзначено про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність винесеного судового рішення при вірному встановленні всіх обставин справи.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Предметом заявленого позову у даній справі, виходячи з предмету та підстав зазначених у позовній заяві, є вимоги Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № Б/2010/041-1 укладений 26 серпня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» та Дочірнім підприємством «Автотранспортне підприємство № 6» ВАТ «Міськбудтранс», при обставинах підписання договору віце-президентом Акціонерного товариства Холдингова компанія «Київміськбуд» Мазотовим Петром Сергійовичем, з перевищенням наданих йому статутом Акціонерного товариства Холдингова компанія «Київміськбуд» повноважень.

У п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК;

- заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи)…;

- у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.

Ухвалою суду від 22.04.2014р. доповнення до позовної заяви, подані позивачем 22.04.2014р. через відділ діловодства суду, у яких заявлялись інші підстави позову, та які подані після початку розгляду справи по суті, повернуто позивачеві без розгляду, із залишенням їх копій в матеріалах справи та зазначенням про винесення ухвали у вступній частині судового рішення, що повністю відповідає наведеним приписам, та свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги в частині нездійснення судом першої інстанції правової оцінки доводів позивача про невідповідність укладеного правочину нормам чинного законодавства через порушення порядку обігу векселів, визначеного спеціальними правовими актами, порядку здійснення оплати за векселем тощо.

Згідно з тим же п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. приписи частини четвертої статті 22 ГПК не застосовуються під час розгляду справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у зв'язку з чим, посилання скаржника в апеляційній скарзі на обставини суперечності змісту оскаржуваного договору в частині його предмету нормам ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення від 22.04.2014р. при заявлених підставах позову, та не є предметом розгляду в межах даної справи під час розгляду апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що 26 серпня 2010р. між Акціонерним товариством холдингова компанія «Київміськбуд», як покупцем та Дочірнім підприємством «Автотранспортне підприємство № 6 Відкритого акціонерного товариства «Міськбудтранс» як продавцем, що було представлене повіреним - Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Схід груп», укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б/2010/041-1, який, за твердженням позивача, підписано віце-президентом компанії з перевищенням наданих йому повноважень.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Згідно ст. 202, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207, ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов оспорюваного договору, оскільки вказаний договір містить предмет, ціну та строк дії, тощо, та підписаний сторонами.

Відповідно до частини другої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Оцінюючи доводи скаржника про наявність обмежень повноважень віце-президента Мазотова Петра Сергійовича на підписання спірного договору, виходячи із встановлених обставин справи судом враховується наступне.

Договір № Б/2010/041-1 від 26.08.2010р. зі сторони позивача підписано в особі віце-президента Мазотова Петра Сергійовича, який діяв на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (зазначено у преамбулі договору).

Відповідно до п.п. 8.3.1 п. 8.3 статуту АТ «ХК «Київміськбуд» (в редакції від 20.07.2009р. чинній на дату укладення оспорюваного договору) Наглядова рада представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням Загальних зборів акціонерів (вищий орган Компанії) в межах компетенції, визначеної Статутом, здійснює контроль за діяльністю Правління Компанії.

Правління Компанії є виконавчим органом Компанії, який здійснює керівництво її поточною діяльністю (п.п. 8.4.1 п. 8.4 статуту АТ «ХК «Київміськбуд»).

Голова та члени Правління є посадовими особами Компанії. Голова правління є президентом Компанії, члени правління є віце-президентами Компанії (абз. 2 п.п. 8.4.5 п. 8.4 статуту АТ «ХК «Київміськбуд»).

Довіреністю від 11.02.2010р. (аркуш справи 121), Акціонерне товариство Холдингова компанія «Київміськбуд» іменоване далі «Компанія», в особі Голови Правління - Президента Можара Василя Михайловича, який діє на підставі Статуту Компанії, уповноважено Віце-президента Компанії Мазотова Петра Сергійовича бути представником Компанії в усіх підприємствах, установах та організаціях України незалежно від форм власності та господарювання …, у тому числі з питань вчинення правочинів, спрямованих на набуття, зміну та припинення цивільних, господарських прав та обов'язків», для чого надається право «укладати та підписувати договори (контракти) … у тому числі, але не обмежуючись: … договори … купівлі-продажу цінних паперів».

Зазначена довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі під № 463, довіреність видана строком на два роки та дійсна до 11.02.2012р. без права передоручення, разом з тим на довіреності вчинено напис про її скасування листом АТ ХК «Київміськбуд» від 12.10.10р. за вих. № 6624/0/2-10.

Приписами ст. 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Довіреність відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Правомірним та таким, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, є висновок суду першої інстанції, про те, що, підписуючи 26.08.2010р. договір купівлі-продажу цінних паперів № Б/2010/041-1, Віце-президент Компанії Мазотов Петро Сергійович діяв на підставі довіреності від 11.02.2010р. в межах повноважень (в т.ч. на укладення та підписання договорів купівлі-продажу цінних паперів), наданих йому Компанією в особі Голови Правління - Президента Можара Василя Михайловича, який, в свою чергу, діяв на підставі Статуту Компанії. При цьому станом на дату підписання оспорюваного договору вказана довіреність була чинною.

Під час розгляду справи підтверджено, що Голова Правління - Президент Можар Василь Михайлович станом на час видачі довіреності від 11.02.2010р. був наділений достатнім обсягом повноважень для того, щоб видавати за своїм підписом відповідні довіреності на представництво інтересів Компанії, окрім того при нотаріальному посвідченні довіреності, особу громадянина Можара В.М., який підписав довіреність, встановлено, дієздатність перевірено, правоздатність та дієздатність Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» і повноваження представника перевірено нотаріусом.

Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відношенні АТ «ХК «Київміськбуд» станом на 24.06.2010р. (серія АД № 521632, аркуш справи 93-94) та станом на 26.08.2010р. (дату укладення оспорюваного договору) (№ 18581853, аркуш справи 151-152), підтверджено, що станом на дату укладення оспорюваного договору у Голови Правління - Президента Можара Василя Михайловича та у Віце-президента Мазотова Петра Сергійовича були відсутні обмеження повноважень, які б були внесені до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивач у своїй позовній заяві не вказує та не конкретизує у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, пов'язане із підписанням договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/2010/041-1 від імені компанії її ж представником, а жодних належних доказів, що Мазотов П.С. діяв від свого імені або ж з якимось іншим умислом порушити права Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», позивачем не надано.

Згідно ч. 2 ст. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печатками.

Вимоги про недійсність договору з підстав перевищення повноважень представника компанії свідчать про фактичне звинувачення особи у перевищенні наданих повноважень, неправомірному використанні печатки підприємства (шахрайство) тощо та є складом злочину, що переслідується кримінальним законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Станом на час розгляду справи, позивачем не надано суду обвинувального вироку чи відомостей про порушення кримінальної справи у відношенні Мазотова П.С. за встановленим фактом перевищення повноважень при укладенні договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/2010/041-1 від 26.08.2010р., а відтак усі заяви позивача з цього приводу є безпідставними та не підтверджені належними доказами.

Посилання апелянта на положення 8.3.4 статуту компанії, якими передбачено погодження Наглядовою радою рішень про укладення договорів (угод) оренди, лізингу, довірчого керування, інших договорів, що передбачають передачу майна компанії, не свідчать про порушення норм матеріального права під час розгляду спору в суді першої інстанції, оскільки, згідно положень ст. 43 ГПК України, судом першої інстанції було надано належну оцінку обставинам справи в сукупності з іншими наданими доказами, внаслідок чого зроблено правильний висновок про те, що до компетенції Віце-президента Компанії Мазотова Петра Сергійовича належало укладання оспорюваного Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/2010/041-1 від 26.08.2010р., а оспорюваний договір містить визначені законом істотні умови договору.

В силу укладення між сторонами договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/2010/041-1 від 26.08.2010р., відповідно до п.1 ст. 174 Господарського кодексу України у позивача виникли господарські зобов'язання визначені договором, в т.ч. зобов'язання прийняти цінні папери та сплатити за них грошову суму (п. 1.1, п. 2.1 договору).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання укладеного договору, позивачем (ПАТ «ХК «Київміськбуд»):

- прийнято вексель, який був предметом цього договору, що підтверджується актом прийому-передачі векселів до договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/2010/041-1 від 26.08.2010р. (аркуш справи 12);

- в період з 01.09.2010р. по 31.03.2011р. проведені часткові оплати на підставі оспорюваного договору в загальній сумі 420 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок (аркуш справи 139-147).

Згідно з положеннями ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Встановлені під час розгляду справи обставини щодо вчинення дій по виконанню договору № Б/2010/041-1 від 26.08.2010р. з боку позивача свідчать про визнання та схвалення вказаним товариством укладеного договору, у зв'язку з чим посилання позивача на підписання договору його представником з перевищенням повноважень, не може бути підставою недійсності договору при наявних доказах визнання та схвалення укладеного від імені підприємства правочину самим підприємством.

В частині застосування положень закону, судом апеляційної інстанції враховуються висновки зроблені Верховним Судом України у постанові від 10 квітня 2012р. у справі № 3-16гс12 (обов'язкові до врахування при прийнятті рішення господарським судом в силу положень ч. 3 ст. 82 ГПК України), відповідно до яких, згідно з положенням ст. 241 ЦК України настання наслідків укладання угоди укладеної особою з перевищенням повноважень закон ставить в залежність від того, чи було схвалено у подальшому угоду особою, від імені якої її укладено.

З урахуванням встановлених обставин необґрунтованості вимог позивача про недійсність укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/2010/041-1 від 26.08.2010р., відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, про що заявлено відповідачем у справі.

Вказана позиція викладена, зокрема, у п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», де вказано, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2014р. у справі № 910/2324/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/2324/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Куксов