Постанова № 39458572, 18.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р. Справа№ 910/3979/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача - не з'явились,

від відповідача - Шевельова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу споживчого товариства "Діамед" від 17.04.2014

на рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2014

у справі № 910/3979/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай", м. Донецьк

до споживчого товариства "Діамед", м. Київ

про стягнення 11501грн.49коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2014р. (Привалов А.І.) частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Бад-Алтай" та стягнуто з СТ "Діамед" 11045грн.03коп. заборгованості за отриманий товар (дієтичні добавки та косметичні засоби) згідно укладеного сторонами договору купівлі-продажу №21 від 01.01.2012, 313грн.24коп. пені, 75грн.12коп. трьох відсотків річних, 64грн. 71 коп. інфляційних втрат та 1826грн.46коп. судового збору. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач не повністю розрахувався за отриманий від позивача товар. Судом частково відмовлено в стягненні нарахованої позивачем пені, враховуючи її невірний розрахунок позивачем, та стягнуто її суму за розрахунком суду.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт зазначає, що не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки повідомлення про отримання поштового відправлення підписане Надьожею, не є належним доказом отримання ухвали суду, так як зазначена особа не уповноважена відповідачем на прийняття поштової кореспонденції. Викладені обставини позбавили відповідача, на його думку, надати свої пояснення щодо суті спору. При цьому скаржник зазначає, що не отримував товар на підставі видаткових накладних №№835, 834, 833, 2430, 2431, 2122. Відповідач стверджує, що товар було передано позивачем неуповноваженим відповідачем особам, зважаючи на недоліки наявних в справі довіреностей на приймання товарно-матеріальних цінностей, а саме: вони не посвідчені керівником відповідача, підпис на довіреностях від імені головного бухгалтера вчинено невідомою особою, в довіреностях відсутні найменування та кількість продукції, яка була прийнята.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Стверджує позивач про отримання відповідачем товару та надає довіреності по іншим періодам поставок відповідачу товару, оплаченого останнім, які аналогічно оформлені, як і довіреності в даній справі.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належними чином (в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника позивача не перешкоджає розгляду скарги. Отже, постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 18.06.2014 представником відповідача було подано клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Розглянувши подане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, як безпідставного.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

01.01.2012р. між ТОВ "Бад-Алтай" (позивач - продавець) та СТ "Діамед" (відповідач-покупець) укладено договір купівлі-продажу № 21 відповідно до умов якого позивач зобов'язується протягом дії договору передавати у власність відповідача дієтичні добавки до раціону харчування та косметичні засоби в асортименті, а відповідач зобов'язується приймати вищевказаний товар і своєчасно оплачувати його на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.2.1 договору, загальна ціна договору визначається сумою всіх товарів, отриманих за видатковими накладними.

Умовами п.1.3 договору погоджено, що асортимент, кількість і ціна товару, що передається, визначаються у видаткових накладних. Накладні складаються на кожну партію товару, що передається, і є невід'ємною частиною даного договору.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивач протягом жовтня - листопада 2013 року за відповідними видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуто в судовому засіданні першої інстанції, поставив відповідачу товар на загальну суму 11 045грн.03коп.

Факт отримання відповідачем товару також підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

Умовами п.5.4 договору передбачено, що оплата за кожною накладною здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем, якщо товар було поставлено покупцю без попередньої оплати.

Відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань за договором не здійснив оплату вартості отриманого товару в сумі 11 045грн.03коп., що і стало підставою для звернення з позовом про стягнення вказаної заборгованості, а також 316грн.63коп. пені, 75грн.12коп. - 3% річних та 64грн.71коп. - інфляційних втрат.

Так, згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором купілі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатнім доказом факту поставки позивачем та отримання відповідачем продукції. Вказані накладні підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печаткою товариства. Також, матеріали справи містять довіреності на отримання цінностей. При цьому накладні містять відомості щодо найменування цінностей та номери видаткових накладних на отримання товару по яким видано довіреність. Як додатковий доказ передачі товару за спірний період - жовтень-листопад 2013року, згідно відповідних видаткових накладних, позивачем до апеляційної скарги додано квитанції товариства "Делівері" про приймання вантажу для відправлення відповідачу. Отже, факт поставки товару відповідачеві належним чином доведений наявними в матеріалах справи доказами.

Заперечення відповідача зводяться до того, що останній не отримував товар на підставі видаткових накладних №№835, 834, 833, 2430, 2431, 2122. Відповідач стверджує, що товар було передано позивачем неуповноваженим відповідачем особам, зважаючи на недоліки наявних в справі довіреностей на приймання товарно-матеріальних цінностей, а саме: вони не посвідчені керівником відповідача, підпис на довіреностях від імені головного бухгалтера вчинено невідомою особою, в довіреностях відсутні найменування та кількість продукції, яка була прийнята.

Проте, такі заперечення відповідача безпідставними, оскільки підпис на довіреностях виданих відповідачем скріплено печаткою товариства та містять відомості найменування та кількості товару, навіть з посиланням на конкретні накладні.

За вищевказаних обставин відповідач повинен оплатити отриманий товар, відповідно до положень п. 1 ст. 692 ЦК України, враховуючи наявність підписаних та скріплених печаткою товариства видаткових накладних.

Враховуючи викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком суд першої інстанції про стягнення з відповідача 11045грн.03коп. заборгованості за отриманий товар згідно договору купівлі-продажу №21 від 01.01.2012, 313грн.24коп. пені, за уточненим розрахунком суду, 75грн.12коп. - 3% річних та 64грн. 71коп. інфляційних втрат.

Що стосується заперечень відповідача про неналежне повідомлення його про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, то апеляційний господарський суд не вбачає порушень судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України, оскільки ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену самим відповідачем в поданій апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2014 у справі №910/3979/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу споживчого товариства "Діамед" - без задоволення.

2. Справу № 910/3979/14 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко