Рішення № 39458440, 19.06.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2014 р.Справа № 916/1320/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гладишева О.О. згідно довіреності від 13.11.2013р.;

від відповідача: Банник Н.С. згідно довіреності від 10.02.2014р. за №18.

розглянув справу:

за позовом: Кооперативної спілки „Ойкокредит, кооперативна спілка всесвітнього розвитку U.A." (м. Амерсфурт, Нідерланди);

до відповідача: Кредитної спілки „Істок" (м. Одеса);

про стягнення 1934454,59грн.

У засіданнях суду оголошувались перерви, а саме: з 11.06.14. до 16.06.14. та з 16.06.14. по 19.06.14. на підставі ст.77 ГПК України.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

04.04.2014р. Кооперативна спілка „Ойкокредит, кооперативна спілка всесвітнього розвитку U.A." звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Кредитної спілки „Істок" про стягнення 172080,00дол. США, що еквівалентно 1934454,59грн., в т.ч. заборгованість по сплаті позики 135000,00 доларів США, що еквівалентно 1517516,00грн., заборгованість по сплаті відсотків в сумі 37080,00 дол. США, що еквівалентно 416838,53грн.

Ухвалою суду від 07 квітня 2014р. порушено провадження у справі № 916/1320/14 за зазначеним позовом.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Пояснив, що дійсно між сторонами був укладений договір позики, згідно якого позивач позичив кошти відповідачу, які останній повинен був повернути до 28.09.12. Проте, відповідач не повернув кошти в зазначений в договорі строк, а також не сплатив проценти в повному обсязі за користування позикою. Заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві та клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду строком до 2027 року.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову в частині нарахування боргу по процентах у сумі 30080,00доларів США. Пояснив, що позивач неправильно визначив борг по процентах, а також не врахував вимоги п.6.2 договору, згідно якого не зменшив борг по процентах за користування коштами на сплачений замість позивача податок на репатріацію. Також підтримав клопотання про розстрочку виконання рішення суду строком із червня 2014 року по грудень 2027 рік.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.07.2008р. між Кооперативною спілкою "Ойкокредит, кооперативна спілка всесвітнього розвитку U.A." (надалі - позикодавець, позивач, кредитор) та Кредитною спілкою "Істок" (надалі - позичальник, відповідач) був укладений договір позики № 1221b, згідно якого кредитор зобов'язувався надати позичальнику позику в сумі 270 00,00 доларів США

Відповідно п. 5.1 договору позичальник може отримати позику шляхом надсилання позикодавцеві належним чином заповненого запиту на позику.

За умовами п. 6.1 договору позичальник зобов'язувався здійснювати погашення позики рівними частинами через 12, 24, 36 та 48 місяців з дати видачі. Кожний платіж повинен бути здійснений в останній банківський день спливу кожного із зазначених періодів, починаючи через 12 місяців з дати отримання позики першої її частини за договором. Сторони погоджувалися, що орієнтовний кінцевий строк сплати за договором припадає на 28.09.2012 року.

Відповідно п. 6.2 договору всі платежі основної суми позики та процентів, що підлягають до сплати позикодавцю за договором, повинні бути сплачені позичальником в повній сумі, без будь-яких відрахувань. Єдиний виняток становить податок на репатріацію, який має бути утриманий позичальником і сплачений в Україні з доходу, виплачуваного позикодавцю за договором, згідно з вимогами чинного законодавства України.

З врахуванням розділу 8 договору, відсоткова ставка за користування позикою становить:

- 9,8% за перший рік користування позикою

- 10,0% за другий рік користування позикою

- 11,0% за третій та четвертий роки користування позикою.

Позичальник зобов'язався сплатити нараховані проценти в доларах США, рівними частинами в останній день спливу кожного 6-місячного періоду користування позикою, починаючи через 6 місяців з дати отримання позики/першої її частини.

Відповідно п. 11.2 підпункти 1 та 4 позичальник зобов'язувався використовувати позику виключно на цілі, передбачені п. 3 договору та забезпечити повне погашення позики та процентів в сумах, в строки та у порядку, передбачені договором.

Згідно п. 11.4 договору позикодавець має право вимагати дострокового повернення суми заборгованості за договором в разі порушення умов договору (дефолту). Випадками дефолту за договором вважаються: несплата позики та/або процентів за користування позикою; невідповідність будь-якої із заяв та гарантій зазначених у договорі.

Укладений між сторонами договір набирає чинності з дати його реєстрації Національним банком України та припиняє свою дію після його повного виконання сторонами (п.18 договору).

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-1У (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України)..

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики (ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позивач виконав умови договору позичив відповідачеві кошти, про що не заперечував представник відповідача у засіданні суду.

Проте, відповідач неналежно виконав умови договору, бо не повернув позичені кошти в сумі 135000,00доларів США, що еквівалентно 1517616,00грн., про що теж не заперечував представник відповідача в засіданні суду.

Отже, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 1517616,00грн., яка еквівалентна 135000,00 доларів США, обгрунтований і тому суд задовольняє позов у цій частині.

Позивач також просить стягнути із відповідача 37080 доларів США, що еквівалентно 416838,53грн. процентів за користування позикою.

Проте, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення процентів за користування позикою в сумі 36937,98 доларів США, яка еквівалентна 415242,00грн., оскільки позивач не врахував сплату відповідачем платіжними дорученнями процентів у сумі 142,02 доларів США, що еквівалентно 1596,53грн.

Таком чином, суд задовольняє позов у частині стягнення 36937,98 доларів США, що еквівалентно 415242грн., а відмовляє в позові у частині стягнення процентів у сумі 142,02 долари США, що еквівалентно 1596,53грн.

Також суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду строком із червня 2014 року по грудень 2027 року, оскільки відповідач не надав належних доказів в обгрунтування заявленого клопотання, а позивач заперечує проти клопотання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

Суд не приймає доводи відповідача щодо не врахуванням позивачем при визначенні боргу по сплаті процентів за позикою п.6.2 договору, а саме сплату відповідачем замість позивача 6742,2 доларів США, що еквівалентно 30195,78грн. податку на репатріацію, оскільки відповідач належних доказів, які б підтверджували сплату зазначеної суми податку при сплаті процентів за договором, укладеним між сторонами не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд задовольняє позов у частині стягнення по сплаті позики 135000 доларів США, що еквівалентно 1517516,00грн., заборгованість по сплаті процентів в сумі 36937,98 доларів США, що еквівалентно 415242,00грн., оскільки вимоги у цій частині підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства, та відмовляє в позові у частині стягнення в сумі 1596,53грн., що еквівалентно 142,02 доларів США процентів.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кредитної спілки "Істок" (65049, Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 16/8, офіс 9, код ЄДРПОУ 26364449) на користь Кооперативної спілки "Ойкокредит, кооперативна спілка всесвітнього розвитку U.A." (NL-3818 LA, Нідерланди, м. Амерсфурт, вул. Беркенвег, 7, Oikocredit, Ecumenical Development Co-operative Society U.A., Berkenweg 7, NL-3818 LA Amersfoort, the Netherlands, код ЄДРПОУ 31020744):

- 135000 дол. США, що еквівалентно 1517516,00грн. - заборгованість по сплаті позики;

- 36937,98дол. США, що еквівалентно 415242,00грн. - заборгованість по сплаті процентів;

- 38657,00 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Відмовити в позові у частині стягнення 1596,53грн., що еквівалентно 142,02 дол. США процентів.

4. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача щодо розстрочки виконаня рішення суду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 24 червня 2014 року

Суддя Брагіна Я.В.