Рішення № 39458401, 16.06.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2014 р.Справа № 916/1265/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод";

до відповідача: Державного підприємства "Одеська залізниця";

про стягнення 1 456,73 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Гордієнко М.В. - довіреність від 02.01.2014 р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Одеська залізниця", в якій просить суд стягнути з відповідача суму втраченої продукції у розмірі 1 456,73 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно умов контракту №СВ_МІSA-AVD 01/2013 від 03.09.2013 року, укладеного з компанією "METINVEST INTERNATIONAL SA", 08.11.2013 р. на адресу ТОВ "Метінвест Шипінг" по залізничній накладній № 49662182 у вагоні № 67179929 надійшла дрібниця коксова, вантажовідправник - Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".

Відповідно до п. 3.1 вказаного контракту та п. 5 додаткової угоди № 3, яка є складовою та невід'ємною частиною контракту №СВ_МІSA-AVD 01/2013, постачання продукції здійснювалось згідно Правил Інкотермс 2010, FOВ Миколаїв-Порт, Україна.

Як зазначає позивач у позовній заяві, до відправки даний вагон надійшов з вагою, зазначеною у залізничній накладній, а саме - 51,10 тон. Після прибуття вагона на станцію Миколаїв Одеської залізниці, органом транспорту було здійснено контрольне зважування маси вантажу та встановлена його вагова нестача у спірному вагоні в кількості 2,55 тони, у зв'язку із чим на підставі акту загальної форми станції Миколаїв Одеської залізниці №11735 від 07.11.2013 року було складено комерційний акт БК № 027036/133 від 08.11.2013 року.

У позовній заяві позивач акцентує увагу на тому, що діями відповідача, який допустив незбереження перевезеного вантажу, позивачу заподіяні збитки у вигляді вартості втраченого майна, а саме відсутньої дрібниці коксової у кількості 2,55 тони, що і зумовило звернення ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" на підставі переуступного напису (ст.133 Статуту залізниць) до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 04.04.2014р. було порушено провадження у справі №916/1265/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні 23.04.2014р.

У судовому засіданні 23.04.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві, надав пояснення по справі, згідно яких зазначив, що товар був маркований вапном, в подальшому був втрачений в ході його перевезення, наполягав на тому, що зберігання товару лежало на відповідачеві.

У зв'язку із неподанням відповідачем витребуваних ухвалою суду доказів, а також з урахуванням усного клопотання представника відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні для надання йому можливості належним чином підготуватися до розгляду справи, судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 19.05.2014 року. Явка представника позивача судом була визнана необов'язковою.

19.05.2014 року у судове засідання з'явився представник відповідача, який надав суду заперечення на позов (а.с.33-36), в обґрунтування яких зазначив, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала його у схоронному стані.

Відповідач у запереченнях на позов також зазначає, що з огляду на прибуття вантажу у непошкодженому, відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, без ознак його втрати, псування або пошкодження, залізниця повинна бути звільнена від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

У запереченнях на позов відповідач просить у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити, оскільки:

- вагон № 67179929, вантаж в якому перевозився на підставі залізничної накладної від 05.11.2013р. № 49662182, не підготовлений відправником до перевезення, а саме: не ущільнені конструктивні зазори площини прилягання кришки люка до балки вагону (500ммх35 мм), що призвело до просипання вантажу через щілини, залишені між лівою стінкою та кришкою розвантажувального люка, про що свідчить воронкоподібна форма поглиблення на поверхні вантажу;

- завантаження вагону проводилось засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, в той час як залізниця лише прийняла вантаж масою та у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж;

- у самому комерційному акті БК №027036/133 від 08.11.2013р. зазначено, що вантажовідправником (позивачем) порушено вимоги ТУ р. 2 1-3,5,6,8,9 вантаж не розрівнений, не прийняті заходи проти його видування;

- в розрахунку розміру збитків, завданих втратою вантажу, який перевозився відповідно до залізничної накладної від 05.11.2013 р. № 49662182 у вагоні 67179929, позивачем не враховано норму природної втрати, що повинна застосовуватись для вантажів, що перевозяться у вологому вигляді, з огляду на що представник відповідача надав свій власний розрахунок ціни позову (а.с.38), згідно якого зазначає, що ціна заявлених вимог повинна становити 1 172,48 грн., що на 284,25 грн. менше за заявлену.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, оскільки судом його явка була визнана не обов'язковою.

Ухвалою суду від 19.05.2014 року у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, а також з урахуванням наданого представником відповідача клопотання про продовження строку розгляду справи, розгляд справи було продовжено на п'ятнадцять днів та відкладено на 16.06.2014 року.

16.06.2014р. у судове засідання з'явився представник відповідача, який заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях на позов, наполягав на відмові в їх задоволенні.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, оскільки судом його явка була визнана необов'язковою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, наданих в ході судового розгляду справи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" по залізничній накладній від 05.11.2013 р. № 49662182 (а.с.29) зі станції Авдіївка Донецької залізниці відправило на адресу ТОВ «Метінвест Шипінг» на станцію призначення Миколаїв Одеської залізниці дрібницю коксову, зокрема у вагоні №67179929 було відправлено вантаж вагою 51,10 тон.

У залізничній накладній відправником зазначено, що вантаж, дрібниця коксова 0-10 (вологий), зважувався на електронних вагах відправника, крім того, згідно п. 7 накладної, вантаж маркований.

Як встановлено судом, при надходженні вагону №67179929 на станцію Миколаїв Одеської області, на підставі акту загальної форми № 11735 від 07.11.2013 року (а.с.40) органом транспорту було здійснено контрольне зважування маси вантажу та встановлена вагова нестача у зазначеному вагоні у кількості 2,55 тон, про що складено комерційний акт БК №027036/133 від 08.11.2013р. (а.с.28).

Вказаним актом встановлено, що при зважуванні вагону №67179929 на 150 тон. вагонних тензометричних вагах №243 (по документу значиться вантаж дрібниця коксова, в графі 7 накладної вказано «товар маркований», тара 22200кг, нетто 51100кг.), фактично виявився товар дрібниця коксова вага брутто 70750 кг, тара перевірена 22200 кг, нетто 48550 кг, що на 2550 кг менше проти документа. навантаження шапкою вище бортів 200 мм. товар не маркований. Праворуч над 4,5-м люками поглиблення довжиною 3000мм, шириною 2000мм, глибиною 1500мм. Є зазори: праворуч по ходу потягу нещільне прилягання кришки 4-го люку до поперечної балки довжиною 500мм, шириною 35мм; праворуч по ходу потягу нещільне прилягання кришки 5-го люка до поперечної балки довжиною 500мм: шириною 35мм, раніше закладений дрантям. Течі вантажу немає. Вагон технічно справний згідно тех. акту №49 от 08.11.2013 року, в комерційному відношенні згідно АОФ ст. Миколаїв Одеської залізниці №11735 от 07.11.2013 року в 18-30. Вантажовідправник порушив вимоги ТУ р.2 1-3, 5,6, 8, 9 вантаж не розрівняний, не прийняті міри проти видування».

Після складення комерційного акту залишок вантажу видано одержувачу - ТОВ «Метінвест Шипінг», який у порядку ст.133 Статуту залізниць України передав право на пред'явлення позову відправнику. Скориставшись вказаним правом ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченого під час перевезення дрібниці коксової в розмірі 2,55 тони на суму 1456,73 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, а також заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Наявна в матеріалах справи залізнична накладна №49662182 (а.с.29) свідчить про встановлення між сторонами договірних правовідносин з перевезення вантажу.

Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу

Згідно до статті 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Виходячи з ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, наявна в матеріалах справи залізнична накладна № 49662182 (а.с.7) свідчить про укладення між ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажовідправник) і ДП "Одеська залізниця" (перевізник) договорів перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ТОВ "Метінвест Шипінг".

Із вищевказаної накладної вбачається, що завантаження вантажу у вагон №67179929 здійснювалось відправником, який приписами ч.3 ст.308 ГК України, ч.1 ст.918 ЦК України, п.32 Статуту залізниць України зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

За правилами п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

На відомості комерційного акту (акту загальної форми) в разі оформлення його з порушеннями може подаватись письмова скарга в порядку п.16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855 (із змінами).

Суд, дослідивши текст комерційного акту від БК №027036/133 від 08.11.2013р. (а.с.28), на який скарга на підставі п.16 Правил складання актів не подавалась, зазначає, що навантаження відправником здійснювалось у власний непідготовлений належним чином вагон № 67179929 завантаження шапкою вище бортів 200 мм. товар не маркований, праворуч над 4,5-м люками поглиблення довжиною 3000мм, шириною 2000мм, глибиною 1500мм. Є зазори: праворуч по ходу потягу нещільне прилягання кришки 4-го люку до поперечної балки довжиною 500мм, шириною 35мм; праворуч по ходу потягу нещільне прилягання кришки 5-го люка до поперечної балки довжиною 500мм: шириною 35мм, раніше закладений дрантям.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність вини відправника у втраті вантажу в процесі перевезення.

Разом з тим, ч.1 п.110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

В п.111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

В п.п.114,115 Статуту залізниць України закріплено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі...; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Таким чином, твердження залізниці про те, що поглиблення на поверхні вантажу у вагоні №67179929 виникли лише внаслідок висипання через наявні у вагоні зазори, визнаються судом не доведеними, адже така позиція не підтверджена належною доказовою базою, зокрема, висновком експертизи, проведення якої на підставі п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, перевізником з метою з'ясування причин недостачі не ініційовано.

Як встановлено судом, вантаж - дрібниця коксова було завантажено вантажовідправником у справний в технічному та комерційному відношенні вагон відкритого типу, вантаж було прийнято залізницею до перевезення без зауважень.

Разом з тим, наявність вищевказаних поглиблень свідчить про доступ до вантажу у вагонах та наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення.

Згідно до ст.114 Статуту Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу вантажу залізниця відповідає у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Як встановлено судом, розрахунок позовних вимог здійснений позивачем, виходячи із вартості вантажу, маса відповідальної недостачі дрібниці коксової визначена як 1,53 т. у вагоні №67179929, ціна вугілля згідно курсу НБУ на момент складання позову - 952,11 грн., ціна згідно додаткової угоди № 3(USD) -96,00, 2% норма недостачі становить 1,02 %, недостача по комерційному акту 2,55 т. Зазначені суми цілком підтвердилися також при перевірці розрахунку, зробленого ДП "Одеська залізниця" (а.с.16).

Що стосується посилань відповідача на неврахування позивачем 2% норми втрати в розрахунку розміру збитків, завданих під час перевезення вантажу відповідно до залізничної накладної від 05.11.2013 р. № 49662182 у вагоні № 67179929, то вони являються хибними, оскільки суперечать фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим суд погоджується з розрахунком позивача (а.с.16), оскільки він зроблений з урахуванням норм природної втрати та з огляду на ч. 4 ст. 55 ГПК України.

За таких обставин, приймаючи до уваги спільну вину у втраті вантажу відправника та перевізника, об'єктивну неможливість вирахування точної кількості втраченого товару внаслідок дій кожного з відповідачів, відповідальність покладається на них в рівних частинах.

З урахуванням часткового задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, код ЄДРПОУ 00191075) 728 /сімсот двадцять вісім/ грн. 37 коп. вартості втраченої продукції та 913 /дев'ятсот тринадцять/грн. 50 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.06.2014р.

Суддя Щавинська Ю.М.