Рішення № 39458272, 19.06.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 червня 2014 року Справа № 913/1185/14

Провадження №4пд/913/1185/14

За позовом

Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ БАНК", м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН", смт. Станично -Луганське Луганської області

про внесення змін до іпотечного договору

Суддя Старкова Г.М.

Секретар судового засідання Варакута Р.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Лаптев О.М., довіреність № 386/11.5.2 від 17.09.2013;

від відповідача - представник не прибув.

встановив:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу внести зміни в Іпотечний договір, посвідчений 17.04.2008 ОСОБА_3 приватним нотаріусом Станично - Луганського районного нотаріального округу Луганської області по реєстру №802, укладений між Публічним акціонерним товариством "ВТБ БАНК" і Товариством з обмеженою відповідальністю "КАШТАН" щодо площі предмета іпотеки, виклавши пункт 1.3 в наступній редакції: "п. 1.3. Іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю, будівлі та споруди виробничої бази та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: Луганська область Станично - Луганський район, смт. Станично - Луганське, вул. Барбашова, буд. 39, що належить ТОВ "КАШТАН" на праві власності, і на які, відповідно до законодавства може бути звернуто стягнення. Загальна площа нежитлового приміщення складає 1072,5 кв. м. та загальна площа земельної ділянки 0,4221 гектарів, у межах згідно з планом, надалі - Предмет іпотеки.".

Позивач з посиланням на норми ст. 526, ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 174, 188, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовує свої вимоги тим, що за Іпотечним договором від 17.04.2008 предметом іпотеки є нежитлова будівля, будівлі та споруди виробничої бази (реєстраційний номер (РПВН) 2563127) та земельна ділянка (кадастровий номер: 4424855100180090150), що знаходяться за адресою: Луганська область Станично-Луганський район, смт. Станично-Луганське, вул. Барбашова, буд.39.

Під час посвідчення Іпотечного договору Приватним нотаріусом ОСОБА_3 було зроблено помилку щодо опису предмету іпотеки, зокрема, дійсної площі об'єкту нерухомості, що передана в іпотеку Банку (позивач).

Так, фактична площа об'єкту, згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Станично-Луганським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації від 17.03.2008 №18108440, складає 1072,5 кв. м.

Тоді як в пункті 1.3. Іпотечного договору від 17.04.2008 зазначено, що Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю, будівлі та споруди виробничої бази та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: Луганська область Станично-Луганський район, смт. Станично- Луганське, вул. Барбашова, буд.39, що належить ТОВ «КАШТАН» на праві власності, і на які, відповідно до законодавства може бути звернуто стягнення. Загальна площа нежилого приміщення складає 170 кв. м. та загальна площа земельної ділянки 0,4221 гектарів, у межах згідно з планом, надалі - Предмет іпотеки.

Позивач зазначив, що згідно умов Іпотечного договору в іпотеку іпотекодержателю передавався окремо визначений цілий об'єкт нерухомості зі всіма його складовими та приналежностями, що зареєстрований у відповідному реєстрі прав власності за індивідуальним номером (РПВН): 2563127, а не окрема його частина.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні 22.05.2014, 05.06.2014 та 19.06.2014 не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялись за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Отримання ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача 19.05.2014 подав суду клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, про долучення до матеріалів справи доданих документів, яке судом розглянуто та задоволено, його долучено до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (з 29.07.2010 перейменовано на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі за текстом - Іпотекодержатель, позивач ) і ТОВ «КАШТАН» (далі за текстом- Іпотекодавець, відповідач) було укладено Іпотечний договір від 17.04.2008, посвідчений приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 зареєстрований в реєстрі №802 (далі - Іпотечний договір).

За зазначеним Іпотечним договором предметом іпотеки є нежитлова будівля, будівлі та споруди виробничої бази (реєстраційний номер (РПВН) 2563127) та земельна ділянка (кадастровий номер: 4424855100180090150), що знаходяться за адресою: Луганська область Станично-Луганський район, смт. Станично-Луганське, вул. Барбашова, буд.39.

Позивач у позові зазначив, що під час посвідчення Іпотечного договору Приватним нотаріусом ОСОБА_3 було зроблено помилку щодо опису предмету іпотеки, зокрема дійсної площі об'єкту нерухомості, що передана в іпотеку іпотекодержателю.

Так, фактична площа об'єкту згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Станично-Луганським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації від 17.03.2008 №18108440, на підставі якого у тому числі Приватним нотаріусом ОСОБА_3 посвідчено Іпотечний договір, складає 1072,5 кв. м.

Тоді як в пункті 1.3. Іпотечного договору зазначено: «Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю, будівлі та споруди виробничої бази та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: Луганська область Станично-Луганський район, смт. Станично- Луганське, вул. Барбашова, буд.39, що належить ТОВ «КАШТАН» на праві власності, і на які, відповідно до законодавства, може бути звернуто стягнення. Загальна площа нежилого приміщення складає 170 кв.м. та загальна площа земельної ділянки 0,4221 гектарів, у межах згідно з планом, надалі - Предмет іпотеки.».

Позивач вказує на те, що згідно умов Іпотечного договору в іпотеку іпотекодержателю передавався окремо визначений цілий об'єкт нерухомості зі всіма його складовими та приналежностями, що зареєстрований у відповідному реєстрі прав власності за індивідуальним номером (РПВН): 2563127, а не окрема його частина.

Позивач, посилаючись на умови ст. 54, ч.1 ст.27 Закону України «Про нотаріат» та п.5.4 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюста України від 22.02.2012 № 196/5 (далі- Порядок), зазначив, що в зв'язку із виявленням в Іпотечному договорі невідповідності відносно загальної площі предмета іпотеки, позивач як Іпотекодержатель звернувся до відповідача -Іпотекодавця з листом б/н від 24.01.2014 у тому числі щодо внесення виправлень (змін) до діючого Іпотечного договору відносно площі предмету іпотеки.

Також, позивач звернувся до Приватного нотаріусу ОСОБА_3 із запитом вих.№282/300-2 від 28.01.2014 щодо надання роз'яснень відносно дійсної загальної площі об'єкту нерухомості, що передана в іпотеку позивачу, і яка повинна бути зазначена в Іпотечному договорі, та відповідно, можливості здійснення виправлення такої помилки.

Приватний нотаріус ОСОБА_3 листом вих. №7/01-16 від 06.02.2014 підтвердила, що в зазначеному Іпотечному договорі дійсно міститься технічна помилка відносно площі предмету іпотеки - 170,00 кв.м. та зазначив, що згідно ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вичиняється у тій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається.

Згідно документів, що знаходяться в матеріалах нотаріальної справи, дійсна площа об'єкту нерухомості, що є предметом іпотеки - 1072,5 кв.м., а виправлення в Іпотечний договір оформлюються нотаріусом у порядку, встановленому законодавством. Зокрема, шляхом оформлення договору про внесення змін і доповнень до основного договору які допускаються лише за згодою сторін.

Позивач вказує на те, що відповідач не надає відповіді на звернення Іпотекодержателя щодо врегулювання виниклого питання та ухиляється від внесення виправлень (змін) до Іпотечного договору відносно реальної площі предмета іпотеки.

Отже, в зазначеному Іпотечному договорі міститься інформація, що не відповідає дійсним намірам сторін правочину (передача в іпотеку у т.ч. нежитлову будівлю, будівлі та споруди виробничої бази, розташованих на земельній ділянці за адресою: Луганська область Станично- Луганський район, смт. Станично-Луганське, вул. Барбашова, буд.39 загальною площею 1072,5 кв.м.). Така невідповідність є наслідком помилки, вчиненої Приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3

Позивач вказує на те, що зазначені обставини порушують законні права та інтереси позивача як Іпотекодержателя, позбавляють його можливості скористатись правом за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням (ст.7 Закону України «Про іпотеку»).

Вказана обставина і стала причиною виникнення спору та підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Таким чином, позивач вважає, що на теперішній день є необхідним виправлення помилки, допущеної приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 щодо дійсної площі предмета іпотеки, тому звернувся до господарського суду з вимогами про внесення змін до Іпотечного договору від 17.04.2008, виклавши пункт 1.3 Іпотечного договору в наступній редакції:

«п.1.3. Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю, будівлі та споруди виробничої бази та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: Луганська область Станично- Луганський район, смт Станично-Луганське, вул. Барбашова, буд.39, що належить ТОВ «КАШТАН» на праві власності, і на які, відповідно до законодавства може бути звернуто стягнення. Загальна площа нежилого приміщення складає 1072,5 кв.м. та загальна площа земельної ділянки 0,4221 гектарів, у межах згідно з планом, надалі - Предмет іпотеки.». Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови Іпотечного договору від 17.04.2008 та положення ст. 526, ч.2 651 ЦК України, ст.ст. 174, 188, 193 ГК України та ч.3 ст.5, ч.ч.4,5 ст.7 Закону України «Про іпотеку».

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані позивачем докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи підтверджено, що між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (з 29.07.2010 перейменовано на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі за текстом - Іпотекодержатель, позивач ) і ТОВ «КАШТАН» (далі за текстом- Іпотекодавець, відповідач) було укладено Іпотечний договір від 17.04.2008, посвідчений приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3. зареєстрований в реєстрі №802 (далі - Іпотечний договір).

Предметом цього договору є передача Іпотекодавцем Іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.1.3 цього договору, надалі - Предмет Іпотеки, для забезпечення виконання зобов'язань позичальника в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 1000014.01-02/08-СК від 16.04.2008 та будь якими додатковими угодами до нього (у тому числі, які збільшують основне зобов'язання)(п.1.1 Іпотечного договору).

Відповідно до п.1.3 Іпотечного договору Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю, будівлі та споруди виробничої) бази та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району Луганської «області, вул. Барбашова, № 39 (тридцять дев'ять), що належать ТОВ «КАШТАН» на праві власності, і на які, відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Загальна площа нежилого приміщення складає 170 (сто сімдесят) кв. м. га загальна площа земельної ділянки 0,4221 гектарів у межах згідно з планом, надалі - Предмет іпотеки.

Предмет іпотеки - нежитлова будівля, будівлі та споруди виробничої бази належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія САА, №971607), виданого 08 вересня 2003 року. Станично- Пуганською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 03 вересня 2003 року. Право власності зареєстроване Станично-Луганським районним госпрозрахунковим бюро гехнічної інвентаризації 26 вересня 2003 року в книзі № 2 за номером запису 172 за реєстраційним номером 2563127, цо підтверджується його Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1575255, що розтащоване на земельній ділянці площею 0,4221 гектарів, що належить власнику на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЯБ № 461247, виданого на підставі рішення 11 сесії 4 скликання Станично-Луганської с/р №11/8 від 03 вересня 2004 p., договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.12.200 реєстровий № 446, зареєстрованого Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, Договорів оренди землі за № 020642300001 від 25 січня 2006 року.

Згідно п.8.5 Іпотечного договору, вказаний договір вступає в дію з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. При частковому виконанні забезпечених іпотекою зобов'язань іпотека та її предмет зберігаються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першої ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Дані положення також закріплені в главі 20 Господарського кодексу України.

Заявляючи позов про внесення змін до 1.3 Іпотечного договору від 17.04.2008 у зв'язку з необхідністю виправлення помилки, допущеною приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 щодо дійсної площі предмета іпотеки, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує внесення змін до договору.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, якими, зокрема, є договори та інші правочини.

За загальними правилами укладання договорів, передбачених ст.ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 ЦК України.

Для внесення змін в Іпотечний договір на позивача покладається у відповідності до статті 33 ГПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно із ч. 1ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до статті 573 вищевказаного Кодексу заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Іпотекою визнається застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про іпотеку").

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Боржник - це іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, а майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний Іпотечний договір був укладений 17.04.2008. Пунктом 1.1 Іпотечного договору встановлено, що предметом цього договору є передача Іпотекодавцем Іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.1.3 цього договору, надалі - Предмет Іпотеки, для забезпечення виконання зобов'язань позичальника в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 1000014.01-02/08-СК від 16.04.2008 та будь якими додатковими угодами до нього (у тому числі які збільшують основне зобов'язання).

Позивач у позові зазначає, що в зазначеному Іпотечному договорі міститься інформація, що не відповідає дійсним намірам сторін правочину (передача в іпотеку у т.ч. нежитлову будівлю, будівлі та споруди виробничої бази, розташованих на земельній ділянці за адресою: Луганська область Станично- Луганський район, смт. Станично-Луганське, вул. Барбашова, буд. 39 загальною площею 1072,5 кв. м.). Така невідповідність є наслідком помилки, вчиненою Приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, оскільки в Іпотечному договорі міститься площа предмету іпотеки - 170,00 кв.м.

Таким чином, позивач вважає, що на теперішній день є необхідним виправлення помилки, допущеної приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 щодо дійсної площі предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України). Такі ж положення щодо свободи договорів передбачені ст. 67 Господарського кодексу України.

При укладенні господарського договору будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу від укладення того чи іншого договору, виходячи з усієї сукупності існуючих зовнішніх обставин, за яких він буде виконуватися, і певні прогнози відносно їх розвитку в майбутньому та забезпечення своїх інтересів на випадок можливих змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов'язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі чинних договорі.

Частиною 1 ст.18 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Оспорюваним договором сторонами було визначено зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації та його реєстраційні дані, відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку", якою встановлено істотні умови договору іпотеки.

Отже, на момент розгляду справи іпотечний договір містить всі істотні умови, забезпечує дійсне зобов'язання в межах кредитного договору, який є чинним.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. На відносини майнової поруки норми статті 559 ЦК України щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюються нормами параграфа 6 глави 49 ЦК України (статтями 572-593 ЦК України) та спеціальним Законом, яким є Закон про іпотеку.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості майна, переданого в іпотеку.

Зазначена правова позиція щодо застосування статей 575, 583, 593 ЦК України, статті 17 Закону України «Про іпотеку» викладена в постановах Верховного Суду України від 16.10.2012 № 4/270-13/68, від 16.10.2012 № 5023/6981/11, а також постанові Вищого господарського суду України від 30.10.2013 № 913/1346/13. Рішення Верховного Суду України відповідно до статті 111-28 ГПК України щодо застосування певної правової норми у подібних правовідносинах є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

За принципом свободи договору, закріпленим в ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дефекту власної волі позивачем не доведено.

Відсутні й будь-які докази укладення іпотечного договору з оспорюваною умовою під впливом обману чи насильства.

Також не доведено ним і те, що оспорюване положення договору суперечить певній нормі чинного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї стороні - укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Факт укладення між позивачем та відповідачем спірного іпотечного договору сторонами не заперечується.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Положеннями статті 188 Господарського кодексу України регламентовано наступний порядок зміни та розірвання господарських договорів.

1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Приписами ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Приписами ст. 652 вказаного кодексу визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

За приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем не доведено істотного порушення відповідачем умов іпотечного договору від 17.04.2008.

Крім того, слід зазначити наступне.

Покладені позивачем в обґрунтування позовної вимоги доводи про те, що в укладеному між сторонами іпотечному договорі від 17.04.2008 міститься інформація (п.1.3 Іпотечного договору -загальна площа нежилого приміщення складає 170 кв.м), що не відповідає дійсним намірам сторін правочину (передача в іпотеку у т.ч. нежитлову будівлю, будівлі та споруди виробничої бази, розташованих на земельній ділянці за адресою: Луганська область Станично- Луганський район, смт Станично-Луганське, вул. Барбашова, буд.39 загальною площею 1072,5 кв.м.). Така невідповідність є наслідком помилки, вчиненою Приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 Тому є необхідність виправлення помилки, допущеної приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 щодо дійсної площі предмета іпотеки шляхом внесення змін п. 1.3 Іпотечного договору в редакції, яка вказана в позовні заяві.

За змістом ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

В даному випадку, позивачем за позовом не наведено обґрунтувань щодо порушення іпотекодержателем (позивачем за позовом) істотних умов Іпотечного договору від 17.04.2008.

Суд вважає, що відсутні обставини, з якими ст. 652 Цивільного кодексу України пов'язує можливість зміни до п.1.3 Іпотечного договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

За таких обставин підстави для задоволення вимог про внесення змін в п.1.3 Іпотечного договору від 17.04.2008, укладеного між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (з 29.07.2010 перейменовано на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» і ТОВ «КАШТАН», посвідченого приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі №802 вістуні, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню вимоги про внесення змін до Іпотечного договору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач не довів виключних обставин та обставин, які істотно змінилися та є підставою для внесення змін до п. 1.3 Іпотечного договору від 17.04.2008 щодо площі предмета іпотеки.

За відсутності одночасно умов, визначених статтею 652 ЦК України у суду відсутні підстави змінювати умови пункту 1.3 Іпотечного договору від 17.04.2008.

Враховуюче викладене у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі з віднесенням судових витрат на позивача .

У судовому засіданні 19.06.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1218 грн. 00 коп. покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 24.06.2014.

Суддя Г.М. Старкова