Ухвала суду № 39458221, 24.06.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

24 червня 2014 року Справа № 913/1018/14

Провадження №28/913/1018/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод метизних виробів”, м. Макіївка Донецької області

до Публічного акціонерного товариства “Стахановський вагонобудівний завод”, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 303796 грн 94 коп.

Суддя Семендяєва І.В.

Секретар судового засідання Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 301595 грн 81 коп. та 3% річних в сумі 2201 грн 13 коп. за договором № 1 від 03.01.2013.

Відзивом на позовну заяву №2104 від 25.04.2014 відповідач з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що не має заборгованості перед позивачем; що з позовної заяви не вбачається, що саме стало підставою позову та за якою специфікацією виникла заборгованість і за який товар.

Також відповідач вказав на те, що позивачем не наведено, яким первинним документом він підтверджує факт поставки товару, а також на те, що позивачем безпідставно зазначено про те, що ПАТ “СВЗ” умисно не підписує акт звірки взаємних розрахунків та посилається на те, що договором № 1 від 03.01.2013, укладеного між ПАТ “СВЗ” та позивачем, не передбачено процедури щодо складання акту звірення розрахунків, але не зважаючи на це, відповідач не ухиляється від укладання такого акту.

Представники сторін до судового засідання не прибули, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, про що свідчать матеріали справи, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористалися.

Суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представників сторін, явка яких не визнавалась судом обов’язковою.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в:

Сторонами у справі 03.01.2013 було укладено договір №1, за умовами якого продавець (позивач) зобов’язується виробити та поставити покупцеві (відповідач) метизну продукцію, а покупець зобов’язується прийняти зазначену продукцію і оплатити її вартість.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що покупець сплачує переданий продавцем товар за ціною, зазначеною у специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору.

Загальна сума договору складається із сум, зазначених у специфікаціях (п.п. 2.2 договору).

У п. 3.1 договору зазначено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пункт 3.2 передбачає безготівковий розрахунок.

Умови оплати: 100% - попередня оплата, якщо інше не встановлено у специфікаціях (п. 3.3 договору).

За твердженням позивача відповідач не виконав свої обов’язки щодо оплати за отриману продукцію згідно специфікацій до договору в сумі 301595 грн 81 коп., претензійну вимогу від 25.02.2014 залишив без розгляду, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 301595 грн 81 коп. та 3% річних в сумі 2201 грн 13 коп. за договором № 1 від 03.01.2013.

На підставі зібраних доказів у справі суд дійшов наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, що не заперечується сторонами.

Позивач заявив до стягнення суму боргу 301595 грн 81 коп., але ніякі первинні документи, які б підтверджували наявність саме цієї суми боргу, не надав.

Згідно акту звірки розрахунків станом на 30.05.2014, який складений та підписаний позивачем, за відповідачем станом на 01.01.2014 малась заборгованість в сумі 241219 грн 67 коп., а за 21.01.2014 була здійснена поставка товару на суму 60376 грн 14 коп. Відповідач здійснив оплату 70000 грн. - 03.04.2014, 131595 грн 82 коп. - 18.04.2014, 10000 грн. - 21.05.2014. Такі ж дані зазначає відповідач у своєму примірнику акту звірки від 17.06.2014 (підписаний відповідачем).

Згідно наданого позивачем опису вкладення у цінний лист позовна заява (з додатками) позивачем відправлена 09.04.2014. Оскільки оплати суми боргу відповідачем проведені після цієї дати (13.04.2014, 18.04.2014, 21.05.2014) провадження у справі в частині стягнення суми боргу 301595 грн 81 коп. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем також заявлена до стягнення сума 2201 грн 13 коп., яка за текстом позовної заяви є 3 % річних. Позивач наводить розрахунок річних:

- 60376,14 грн х 3% : 365 дн. х 72 дн. = 357 грн 29 коп.

- 241219, 67 грн х 3% : 365 дн. х 93 дн. = 1843 грн 84 коп.

Проте у розрахунку суми 3% річних позивач не вказує період, за який нараховуються річні (дату початку та кінця).

Суд зазначає, що при відсутності документів, які б підтверджували поставку продукції, днем, з якого відповідач вважається таким, що прострочив оплату, є сьомий день відправлення претензії №112 від 25.02.2014 (а.с. 43) відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України. Але відсутність розрахунку суми 3% річних, в якому б був вказаний період нарахування (вимагався ухвалами суду від 16.04.2014, 06.05.2014, 10.06.2014) не дозволяє суду визначитись з періодом нарахування самостійно з урахуванням претензійної вимоги.

У зв’язку з викладеним позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 2201 грн 13 коп. слід залишити без розгляду на підставі ст. 81 п. 5 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір у сумі 6031 грн 92 коп. покладається на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається ухвалою у разі залишення заяви або скарги без розгляду. За таких обставин, позивачу слід повернути судовий збір у розмірі 44 грн 00 коп., сплачений платіжними дорученнями № 393 від 02.04.2014, № 436 від 07.04.2014 у сумі 44 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ч.1 статті 80, п. 5 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод метизних виробів” до Публічного акціонерного товариства “Стахановський вагонобудівний завод” в частині вимог про стягнення боргу в сумі 301595 грн 81 коп. припинити.

2. Позов в частині стягнення 3% річних в сумі 2201 грн 13 коп. залишити без розгляду.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Стахановський вагонобудівний завод”, Луганська область, м. Стаханов, проспект Леніна, 67, ідентифікаційний код 00210890, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод метизних виробів”, Донецька область, м. Макіївка, вул. Магістральна, 7, ідентифікаційний код 31313921, судовий збір у сумі 6031 грн 92 коп., видати наказ позивачу.

4. Повернути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод метизних виробів” Донецька область, м.Макіївка, вул. Магістральна, 7, ідентифікаційний код 31313921 судовий збір, сплачений платіжними дорученнями № 393 від 02.04.2014, 436 від 07.04.2014 у сумі 44 грн 00 коп.

Підставою для повернення судового збору є дана ухвала суду, скріплена гербовою печаткою суду.

Суддя І.В. Семендяєва