Рішення № 39458190, 24.06.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Справа № 911/1896/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 25 342,12 гривень

за участю представників:

від позивача: Грабова І.А. (довіреність №3364/18 від 23.12.2013)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.05.2014 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі-ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі-ТДВ «Страхова компанія «Провіта»/відповідач) про стягнення 25 342,12 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

У відповідності до наданих суду письмових пояснень, відповідач позов визнав у повному обсязі.

Ухвалою господарського Київської області від 21.05.2014 порушено провадження у справі №911/1896/14 та призначено справу до розгляду на 10.06.2014.

06.06.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2014 розгляд даної справи було відкладено на 24.06.2014.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.2012 між ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі-страховик) та ТОВ «Фоззі-Фуд» (далі-страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №1747а/12зп (далі-договір), відповідно до якого було застраховано, зокрема, автомобіль «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі-автомобіль «Skoda Fabia»).

13.08.2013 на 58 км а/д М-14 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda Fabia», під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

У відповідності до постанови Коростишівського районного суду від 10.09.2013 у справі №280/1836/13-п, винним у зазначеному ДТП визнано ОСОБА_3

16.09.2013 на виконання умов договору, на підставі повідомлення від 29.04.2013 про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяви на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, страхового акта №1.001.13.11329/VESKO32638 від 13.09.2013, а також висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 02.09.2013 ФОП ОСОБА_4, позивачем, як страховиком, було виплачено 25 342,12 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №58137 від 16.09.2013. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що на момент ДТП транспортний засіб «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_3, був забезпечений ТДВ «Страхова компанія «Провіта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7883002, 06.01.2014 позивачем, в особі ТОВ «Юридична компанія «Ліга Вей» було направлено відповідачу претензію №ЛВ1911 про виплату 25 342,12 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Посилаючись на те, що на зазначену претензію відповідач не відповів, суму страхового відшкодування не виплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача, як страховика за полісом №АВ/7883002, 25 342,12 грн. страхового відшкодування в порядку регресу з підстав ст. 993 Цивільного кодексу України, що полягає у розмірі виплаченого першим страхового відшкодування.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до статей 979, 993, 1191 Цивільного кодексу України та статей 16, 27 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки позивач, на виконання умов договору здійснив виплату страхового відшкодування, до нього, в силу приписів ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто до винуватця ДТП.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.03.2012 у справі №3-12гс12.

Разом з тим, враховуючи, що на момент ДТП транспортний засіб «Renault», був забезпечений відповдіачем за полісом № АВ/7883002, відповідно до якого відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, суд дійшов висновку, що особою, за рахунок якої підлягає задоволенню набуте позивачем право зворотної вимоги у розумінні ст. 993 ЦК України є відповідач, як страховик за означеним полісом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2014 у справі №910/14328/13.

Приписами статей 22, 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Страховик за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку може здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7883002, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., а франшиза - 0,00 грн.

З огляду наведеного, оскільки відповідач, як страховик за полісом № АВ/7883002, несе відповідальність за оцінену шкоду, завдану майну внаслідок експлуатації ТЗ, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах в межах передбаченого полісом ліміту (50 000,00 грн.) та за вирахуванням встановленої франшизи (0,00 грн.), суд дійшов висновку про підставність вимоги позивача про стягнення з відповідача 25 342,12 грн. страхового відшкодування в порядку регресу. При цьому, доказів, що підтверджували б незаконне заволодіння ОСОБА_3 забезпеченим транспортним засобом, суду не надано.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені законодавчі положення, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення відповідача 25 342,12 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та визнана відповідачем у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 979, 993, 1191 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, ідентифікаційний код 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) 25 342 (двадцять п'ять тисяч триста сорок дві) грн. 12 коп. страхового відшкодування та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 25.06.2014

Суддя В.А. Ярема