Ухвала суду № 39457917, 23.06.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"23" червня 2014 р. Справа № 911/2299/14

Суддя Саванчук С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “СІТІ ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМС” про забезпечення позову від 20.06.2014 № юр-20/06 у справі № 911/2299/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СІТІ ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМС”,

02088, м. Київ, вул. Автотранспортна, 4

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮТА СЕРВІС”,

08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Чайки, 16

про стягнення 633 071,23 грн.

Без участі представників сторін

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю “СІТІ ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМС” звернулось до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮТА СЕРВІС” про стягнення 633 071,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором на виконання ремонтних робіт від 07.07.2008 № 2/08.07.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2014 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 01.07.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 49/14 від 12.06.2014) надійшла заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову від 10.06.2014 № юр-10/06.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2014 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у зв’язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 57/14 від 20.06.2014) надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та земельну ділянку, що знаходяться у власності відповідача, та заборони Управлінню Держземагенства у Києво-Святошинському районі і державним кадастровим реєстраторам Києво-Святошинського районного виробничого відділу Київської обласної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру України» вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки, з правовстановлюючими документами на нерухоме майно та земельну ділянку у додатку.

Заява позивача обґрунтована тим, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем є значним, відповідач знаходиться у складному фінансовому становищі, про що ним зазначено у відповіді на претензію від 26.05.2014. Крім того, оскільки відповідач має необмежену можливість для відчуження належних йому активів, це може призвести до ускладнення або неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

За результатами розгляду заяви про забезпечення позову, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, зокрема, за заявою сторони має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зокрема, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У тексті заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зосередив увагу на вимогах законодавства, що передбачають вказану процесуальну дію та рекомендаціях пленуму Вищого господарського суду України для суду при розгляді відповідних заяв, суті спірних правовідносин з відповідачем, що мають бути розглянуті у судовому засіданні в ході розгляду справи та інформації про наявне майно відповідача, на яке може бути накладено арешт.

В обґрунтування наявності обставин для забезпечення позову позивачем додано до матеріалів справи роздруківки зі сторінок із мережі інтернет про продаж майна відповідача. Вказані роздруківки не можуть прийматися судом до уваги у якості належних та допустимих доказів, оскільки з них не можна зробити висновок про продавця вказаного майна, його власника.

Судом враховано, що при розгляді заяв про забезпечення позову необхідно враховувати інтереси обох сторін, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях та, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, доказами, що подаються суду сторонами.

У заяві про забезпечення позову позивачем належним чином не обґрунтовано, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення або до неможливості виконання судового рішення у даній справі, у разі задоволення позову та не надано належних та допустимих доказів цього.

Зважаючи на безпідставність та необґрунтованість, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

При розгляді заяви позивача про забезпечення позову судом враховано правові позиції, що викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

Підпунктом 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову. Розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

За подання заяви про забезпечення позову від 20.06.2014 № юр-20/06 позивачем, згідно з платіжним дорученням від 19.06.2014 № 362, сплачено судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Розподіл суми судового збору за подання заяви про забезпечення позову здійснюється між сторонами, згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, у залежності від результатів розгляду відповідної заяви.

Відтак, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні заяви про забезпечення позову у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 49, 65, 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “СІТІ ІНЖИНІРИНГ СІСТЕМС” про забезпечення позову від 20.06.2014 № юр-20/06 у справі № 911/2299/14 відмовити.

Суддя С.О. Саванчук