Постанова № 39457534, 25.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2014 року № 826/8418/14

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна"

до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Антимонопольний комітет України

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 23 травня 2014 року про відкриття виконавчого провадження № 43440452.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Закон України "Про виконавче провадження" та зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 43440452 від 23 травня 2014 року підлягає скасуванню, оскільки відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві несвоєчасно направлено постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна", в зв’язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" позбавлене можливості виконати рішення суду у добровільному порядку та в подальшому зобов’язане буде сплатити суму виконавчого збору.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, заперечень чи пояснень по суті заявлених позовних вимог не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи заперечила по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про виконавче провадження", та зазначила, що обставини щодо несвоєчасного направлення відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві постанови про відкриття виконавчого провадження не можуть бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 43440452 від 23 травня 2014 року. Разом з тим, представник третьої особи вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" мало можливість самостійно сплатити заборгованість у розмірі 200 000 грн. після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили, проте боржником заборгованість не сплачена, а відкриття виконавчого провадження не позбавляє боржника можливості виконати рішення суду.

Представник третьої особи також вказує про пропуск позивачем строку звернення до суду щодо оскарження постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 23 травня 2014 року про відкриття виконавчого провадження № 43440452 та про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виконавче провадження відкрито по примусовому виконанню рішення Господарського суду міста Києва, а тому підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі з підстав непідсудності справи Окружному адміністративному суду міста Києва судом відмовлено у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Разом з тим, частиною першою статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Таким чином, господарський суд розглядає скарги учасників виконавчого провадження на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, проте не розглядає спори щодо оскарження рішень органу виконавчої служби.

Відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, вимоги щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відносно доводів представника третьої особи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з вимогою про скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 23 травня 2014 року про відкриття виконавчого провадження № 43440452 суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" отримало постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 23 травня 2014 року про відкриття виконавчого провадження № 43440452 2 червня 2014 року. До суду позивач звернувся 11 червня 2014 року, що підтверджується відтиском штемпелю працівника пошти на конверті.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" звернулося до суду в межах десятиденного строку, визначеного статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

23 травня 2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43440452 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 23 квітня 2014 року № 910/11024/13 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" заборгованості у сумі 200 000 грн. та вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (із змінами та доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами першою та другою статті 2 Закону № 606-ХІV встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону № 606-ХІV).

Як вбачається з матеріалів справи, 23 квітня 2014 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/11024/13 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23 грудня 2013 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер України" до загального фонду Державного бюджету України штрафу в розмірі 100 000 грн. та пені у сумі 100 000 грн.

З метою примусового виконання рішення суду Антимонопольний комітет України звернувся до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження від 15 травня 2014 року.

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 23 травня 2014 року відкрито виконавче провадження № 43440452 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 910/11024/13 від 23 квітня 2014 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Закону № 606-ХІV підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно частини першої статті 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про правомірність дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві щодо відкриття виконавчого провадження № 43440452 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 910/11024/13 від 23 квітня 2014 року.

Відносно посилань позивача, як на підставу для скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 43440452, на обставини щодо несвоєчасного направлення копії вказаної постанови на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону № 606-ХІV копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною першою статті 31 Закону № 606-ХІV встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з матеріалів справи, копія постанови про відкриття виконавчого провадження надіслана на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" 29 травня 2014 року та отримана уповноваженою особою боржника 2 червня 2014 року, що підтверджується відтиском поштового штемпелю працівника пошти на конверті та роздруківкою з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта".

Таким чином суд приймає до уваги позицію позивача щодо несвоєчасного надіслання відповідачем на адресу боржника копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 43440452 від 23 травня 2014 року.

При цьому суд зазначає, що обставини, на які посилається позивач не можуть бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, у разі якщо виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого документа, строк пред'явлення якого до виконання не закінчився, він відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 35 Закону № 606-ХІV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" наділене правом звернутися до державного виконавця із відповідною заявою про відкладення виконавчих дій з метою добровільного виконання рішення суду.

Відносно того, що в подальшому з Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" буде стягнуто виконавчий збір в зв’язку з невиконанням боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" наділене правом оскаржити до суду постанову державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору. При цьому, саме в межах справи щодо оскарження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору будуть досліджуватися обставини щодо своєчасності отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та щодо строків, в межах яких боржником виконано рішення суду.

З огляду на встановлені у суді обставини, суд приходить до висновку про правомірність винесення головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві постанови про відкриття виконавчого провадження № 43440452 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 910/11024/13 від 23 квітня 2014 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева