Постанова № 39457202, 10.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2014 року 08:12 № 826/4980/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №50726552206 від 09.04.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва Приватне акціонерного товариства «Разнобитпродукт» (надалі – позивач або ПрАТ «Разнобитпродукт») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №50726552206 від 09.04.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 20.05.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що контролюючим органом безпідставно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки ПрАТ «Разнобитпродукт» не порушувало строку розрахунків за операцією з імпорту товарів, встановленого положеннями Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

У судове засідання 20.05.2014 року з’явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, зазначаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно у зв’язку з порушенням ПрАТ «Разнобитпродукт» строку розрахунків за операцією з імпорту товарів.

Суд у судовому засіданні 20.05.2014 року на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка або експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Разнобитпродукт» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 28.07.2011 року №2011 МТ з компанією «Master Textile Mills Limited» (Пакистан) згідно листа ПУАТ «Фідобанк» від 10.02.2014 року №10-2-1/428, про що складено акт від 26.03.2014 року №272/26-55-22-06/23494973 (надалі – акт перевірки).

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення ПрАТ «Разнобитпродукт» ст. 2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне отримання товару від нерезидента «Master Textile Mills Limited» (Пакистан) на суму 37 440,00 дол. США (еквівалент – 299 257,92 грн.) за контрактом від 28.07.2011 року №2011 МТ.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем подано до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заперечення на вищезазначений акт, які відповідно до листа відповідача від 07.04.2014 року №16407/10/26-55-22-06-10 залишені без задоволення.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2014 року №50726552206, яким ПрАТ «Разнобитпродукт» нараховано суму грошового зобов’язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, код платежу 21081000» у розмірі 26 035,44 грн.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.04.2014 року №50726552206 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та «Master Textile Mills Limited» (Пакистан) (Продавець) укладено контракт №2011 МТ від 28.07.2011 року, за умовами якого «Смесовые ткани полиестр/хлопок и ткани из 100% хлопка, в дальнейшем «ТКАНИ», должны быть отгружены ПОСТАВЩИКОМ, а также приняты и оплачены ПОКУПАТЕЛЕМ в установленные настоящим Контрактом и инвойсами сроки, ассортименте и качестве согласно приложений, которые являются неотъемлемой частью Контракта».

Нормативно-правовим актом, який встановлює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (надалі – Закон №185).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №185, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч. 4 ст. 2 Закону №185).

Так, п. 3 постановою правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 року №475 (надалі – Постанова №475) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

В акті перевірки вказано, що перевіркою своєчасності розрахунків по контракту №2011 МТ від 28.07.2011 року встановлено порушення ст. 2 Закону №185, а саме: несвоєчасне отримання товару на суму 37 440,00 дол. США (еквівалент – 299 257,92 грн.), кількість днів порушення на суму 37 400,00 дол. США – 29 днів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону №185, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У силу положень Закону №185, постановою правління Національного банку Україні від 24.03.1999 року №136 затверджено Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (надалі – Інструкція №136).

Відповідно до п. 1.1 Інструкції №136, імпорт – купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Приписами п. 3.1 Інструкції №136 передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання висновку.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у п. 3.1 цієї Інструкції. При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку банку. При цьому банк повинен надати клієнту належним чином оформлене письмове повідомлення про списання коштів з рахунку банку на користь нерезидента, яке зобов'язане містити таку інформацію: назва нерезидента та банк нерезидента, N договору та N акредитива, валюта платежу та сума списаних коштів, дата списання коштів з рахунку банку (п. 3.2 Інструкції №136).

Водночас, згідно пп. 4 п. 1 ст. 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI (надалі – МК України), ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України – сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Митна декларація – заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (пп. 20 п. 1 ст. 4 МК України).

При цьому, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (ст. 248 МК України).

З огляду на викладене вище, початок митного оформлення, яке оформлюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації, засвідчує факт і дату перетину митного кордону України імпортованого товару.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії довідки про здійснення купівля іноземної валюти від 08.10.2013 року, ПрАТ «Разнобитпродукт» придбало 37 440,00 дол. США.

При цьому, згідно відбитку штампу Південної митниці на митній декларації, копія якої наявна у матеріалах справи, товари перебувають «під митним контролем» від 06.01.2014 року, тобто митний контроль вказаних товарів розпочався 06.01.2014 року, що засвідчує факт його перетину через митний кордон України.

Отже, з урахуванням викладеного вище вбачається, що перебіг строку розрахунків за операцією з імпорту вказаних вище товарів, розпочався 08.10.2014 року, а завершився 06.01.2014 року, тобто з моменту перетину товарами митного кордону України та проставляння відповідної відмітки, а, відтак, суд дійшов висновку, що передбачений положеннями Закону №185 строк був дотриманий позивачем при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 28.07.2011 року №2011 МТ з компанією «Master Textile Mills Limited» (Пакистан), з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014 року у справі №К-21896/10 та від 12.05.2014 року у справі №К/9991/13467/11.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 09.04.2014 року №50726552206.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок