Постанова № 39457058, 23.06.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2120/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л. при секретаріВересняк А.А. за участі:позивача - ОСОБА_4 представника відповідача - Кобери Л.В. за довіреністю №4/4/59-14 від 08.01.2014 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною і скасування постанови, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.04.2014 та постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №038711 від 13.05.2014.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2014 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.04.2014.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що під час перевірки виявлено порушення, яке полягає у здійсненні водієм перевезення пасажирів на таксі про що свідчить розпізнавальний ліхтар "таксі" служби 15-62, розташований на даху автомобіля та пасажир в салоні автомобіля. Відповідальність за дане порушення (надання послуг з перевезення пасажирів на таксі без оформлення документів перелік яких визначено ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: посвідчення водія відповідної категорії, ліцензійної картки) передбачена ч.1 абз.4 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Вказані висновки не відповідають дійсності, оскільки позивач на даний час не займається підприємницькою діяльністю, зокрема, перевезенням пасажирів на таксі. 04.04.2014 за кермом автомобіля був не позивач, а ОСОБА_6, якому автомобіль надано для відвезення його хворого сина із дружиною до лікарні, що підтверджується свідоцтвом про народження сина ОСОБА_6 - ОСОБА_7, копією витягу із картки ОСОБА_7 Хмельницької міської дитячої лікарні, копією направлення ОСОБА_7 на консультацію до хірурга. Звертає увагу на упередженість посадових осіб Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та прийнятті оскаржуваної постанови, в тому числі і в частині не взяття до уваги пояснень водія щодо використання автомобіля для власних потреб.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які посилаються у позовній заяві, просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях (вх.№18461 від 19.06.2014) просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що постановою начальника Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області від 13.05.2014 №038711 відповідно до абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700,00 грн.) за порушення законодавства про автомобільний транспорт - надання послуг з перевезення пасажирів на таксі, без наявності ліцензійної картки, посвідчення водія відповідної категорії. Порушення були зафіксовані в акті рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 04.04.2014 №057437, проведеної державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області. Дана рейдова перевірка транспортного засобу проводилась на підставі направлення на перевірку від 31.03.2014 №012316. Зазначає, що з положень абз.1 п.15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Характерною особливістю рейдових перевірок, на відміну від планових чи позапланових перевірок, є те, що вони здійснюються не відносно автомобільного перевізника, тобто суб'єкта господарювання або власника транспортного засобу, а відносно безпосередньо водія транспортного засобу, який ним керує на лінії на час проведення перевірки, і водій виступає на час перевірки головним фігурантом перевірки. Тому, участь безпосередньо суб'єкта господарювання (автомобільного перевізника або власника транспортного засобу) при проведенні рейдової перевірки не є обов'язковою, за винятком тих випадків, коли водій транспортного засобу і перевізник є однією і тією ж особою. Однак, при виявленні порушень законодавства про автомобільний транспорт, які підпадають під дію ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", на підставі якої застосовуються фінансові санкції, відповідальність за вчинені порушення несе не водій транспортного засобу, а суб'єкт господарювання, в даному випадку - власник транспортного засобу.

Звертає увагу на необґрунтованість твердження позивача щодо упередженості посадових осіб Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та прийнятті оскаржуваної постанови. Зазначає, що відповідно до п.2 окремого доручення голови Укртрансінспекції від 14.04.2013 №314/8/3-14 передбачено, що з повідомленням про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт надсилається копія акту перевірки, для того щоб перевізник - власник транспортного засобу був ознайомлений з даним документом ще до початку розгляду справи. Так, позивача поінформовано про призначення на 13.05.2014 розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням від 06.05.2014 (отримане 12.05.2014). Позивач на даний розгляд справи не прибув, письмових пояснень чи документів, які б спростовували факт вчинення правопорушення, клопотання про перенесення розгляду справи до Управління не надав. Справа була розглянута 13.05.2014 відповідно до п.27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті - без участі суб'єкта господарювання чи його представника. Зазначає, що процедура проведення рейдової перевірки, складення відповідного акту та винесення оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, яка врегульована Порядком №1567, дотримана у повному обсязі.

Заслухавши позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення на підставі наведеного нижче.

Суд встановив, що ОСОБА_4 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 19.09.2013, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2. Відповідно до ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України серії НОМЕР_3 надає послуги з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів на таксі, строк дії ліцензії - необмежений.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт", (далі - Закон №2344-III), Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її реалізації. Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; інші повноваження, визначені законами та покладені на нього Президентом України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників врегульована Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок).

Згідно з п.2 Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п.4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 14 Порядку встановлено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

З аналізу вказаного положення суд приходить до висновку, що характерною особливістю рейдових перевірок є те, що вони здійснюються не відносно власника транспортного засобу, а відносно безпосередньо водія транспортного засобу, який ним керує на лінії на час проведення перевірки, проте відповідальність за вчинені порушення несе не водій транспортного засобу, а в даному випадку - власник транспортного засобу.

Згідно п.15 Порядку, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

В період часу з 31.03.2014 по 04.04.2014 посадовими особами управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області на підставі направлення на перевірку від 31.03.2014 №012316 в м.Хмельницькому по вул.Кам'янецька 149, пров.Військоматський проводилась рейдова перевірка дотримання вимог Закону №2344-III, в ході якої перевірено транспортний засіб марки DAEWOO Lanos, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 (АДРЕСА_1).

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.04.2014 №057438, яким встановлено, що водій здійснював перевезення пасажирів на таксі про що свідчать розпізнавальний ліхтар «таксі» служби 15-62 розташований на даху автомобіля та пасажир в салоні автомобіля, відповідальність за вказане правопорушення передбачена абз.4 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, зокрема, надання послуг з перевезення пасажирів на таксі без оформлення документів перелік яких визначено ст.39 цього закону, а саме: посвідчення водія відповідної категорії, ліцензійної картки. При цьому водій з актом ознайомлений, від пояснення та підпису відмовився.

Згідно п.26 Порядку, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Суд встановив, що на адресу власника транспортного засобу ОСОБА_4 направлені повідомлення про розгляд справи 13.05.2014 об 11.00 год. про порушення законодавства про автомобільний транспорт та, відповідно до окремого доручення голови Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 14.04.2014 №314/8/3-14, копія акту рейдової перевірки, які отримані ним 12.05.2014, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Пунктом 27 Порядку встановлено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

13.05.2014 начальником управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області винесено постанову №038711 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн. за порушення вимог ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ст.60 Закону №2344-III.

Не погоджуючись з постановою №038711 від 13.05.2014 позивач оскаржив її в судовому порядку.

Відповідно до ст.39 №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Зазначені в акті перевірки обставини, щодо відсутності у водія, станом на момент проведення перевірки, посвідчення водія відповідної категорії та ліцензійної картки позивачем в судовому засіданні не заперечується та підтверджується показами свідка ОСОБА_6 (водій що здійснював керування транспортним засобом під час перевірки).

Посилання позивача про те, що водієм використовувався автомобіль для власних потреб суд вважає необгрунтованими, оскільки останнім не заперечується використання зазначеного автомобіля із розпізнавальним ліхтарем таксі служби 15-62, крім того водій не скористався правом на надання пояснень під час проведення перевірки, що підтверджується актом від 04.04.2014 №057438.

Відповідно до абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд вважає правомірним, що за результатами перевірки, за порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області винесено постанову про застосування до позивача згідно до абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн..

Судом приймається до уваги, що факти порушень підтверджені поданими в матеріали справи доказами, а також поясненнями, наданими представником відповідача, натомість позивачем не спростовані.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В ході судового розгляду відповідачем доведено, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача не є обґрунтованими, не підтверджені належними доказами, не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не належать до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 104, 158-163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2014 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк