Постанова № 39456934, 16.06.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 року № 813/2963/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Прокопчук О.С.,

за участю представника позивача Гальчак Г.В., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Пустомитівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Пустомитівський районний центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 7 888,17 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач в період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітний та одержуючи допомогу, надавав послуги та отримував дохід у ТзОВ «Сіті Транспорт Груп». Оскільки відповідач не міг підпадати під категорію безробітного, то отримана ним допомога по безробіттю з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати особі забезпечення та надання соціальних послуг, підлягає поверненню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив. Пояснив, що у період перебування в центрі зайнятості як безробітний, не був зареєстрований в іншій організації і ніяких доходів більше не отримував, в тому числі не працював у ТзОВ «Сіті Транспорт Груп». Вказав, що з ТзОВ «Сіті Транспорт Груп» («Львівські автобусні заводи») він був звільнений 22.06.2010 року, а нарахування доходу підприємством у період з 17.05.2013 року по 01.06.2013 року є помилкою. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Пустомитівського районного центру зайнятості в пошуках роботи та 06 лютого 2013 року йому надано статус безробітного на підставі власноручно підписаної ним заяви.

За час перебування на обліку відповідач отримував у центрі зайнятості матеріальне забезпечення та соціальні послуги на загальну суму 7 888,17 грн.

На виконання своїх повноважень Солом'янським районним центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено акт № 110 від 04.02.2014 року.

За результатами розслідування було встановлено, що ОСОБА_2, будучи зайнятою особою, а саме перебуваючи у трудових відносинах з ТзОВ «Сіті Транспорт Груп» та отримуючи дохід не міг підпадати під категорію безробітного, отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення.

Згідно зі звітом форми № 1-ДФ за ІІ квартал 2013 року сума отриманого доходу ОСОБА_2 у ТзОВ «Сіті Транспорт Груп» склала 871,45 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. №5067-VI зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно. Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно з пунктом 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частина 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачає, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до даних розрахунку позовних вимог за період перебування на обліку відповідача в Пустомитівському районному центрі зайнятості йому надано матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 4 867,12 грн. та соціальні послуги в сумі 3 021,05 грн. (вартість навчання - 1879,05 грн. та компенсація вартості проїзду до навчального закладу 1142,00 грн.). Така допомога підлягає поверненню.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачу скеровувалась претензія щодо відшкодування коштів у сумі 7 888,17 грн., проте такі кошти ним не повернуті.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, оскільки в матеріалах справи наявні копії листа ТзОВ «Сіті Транспорт Груп» від 04.02.2014 року; розрахункового листка; платіжного доручення № 856 від 25.06.2013 року про перерахування заробітної плати працівникам ТзОВ «Сіті Транспорт Груп»; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь працівників податку і сум утриманого з них податку; витягу з реєстру зарахувань заробітної плати на карткові рахунки працюючих осіб підприємства, які свідчать про виплату ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заробітної плати за період з 17.05.2013 року по 01.06.2013 року.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказів вжиття заходів погашення заборгованості відповідачем суду не представлено, не надано доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (Львівська область, Пустомитівський район, смт. Щирець, вул. Грушевського, 26; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Пустомитівського районного центру зайнятості (Львівська область, м. Пустомити, вул. Глинська, 14; код ЄДРПОУ 20796573) кошти в сумі 7 888,17 грн. (сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 17 коп.)

Судові витрати зі сторін не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2014 року.

Суддя М.В. Лейко-Журомська