Постанова № 39456604, 10.06.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 року 810/2483/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Оіл Трейд»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Оіл Трейд» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2014 № 0000292206.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про порушення позивачем строків для отримання попередньо оплаченого товару, передбачених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу є безпідставними, оскільки товариство отримало попередньо оплачений товар в межах дев'яносто денного строку, встановленого чинним законодавством. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що від обох сторін у справі заявлено до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд ухвалив здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження, за наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Оіл Трейд» є юридичною особою, що зареєстрована Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 11.03.2013.

Взято на податковий облік в органах ДПС 12.03.2013, перебуває на обліку ДПІ Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області .

31 січня 2014 року посадовими особами відповідача проведено перевірку позивача з питань дотримання товариством вимог валютного законодавства у взаєморозрахунках з нерезидентом «Petrofirm Investments Limited» (London) по контракту від 29.04.2013 № 05/03-Р за період діяльності з 29.04.2013 по 25.10.2013, за результатами якої складено Акт від 06.02.2014 № 63/10-13-22-04-133/38560018.

Перевіркою встановлено, що 29.04.2013 між позивачем та «Petrofirm Investments Limited» (London) укладено контракт № 05/03-Р, відповідно до умов якого продавець продавав, а покупець (позивач) придбавав продукцію нафтопереробних заводів Республіки Казахстан.

Згідно із умовами контракту, поставка товару відбувалась на умовах передоплати.

Відповідно до платіжного доручення від 22.07.2013 № 6, позивачем, на рахунок контрагента перераховано у вигляді авансових платежів за товар кошти у розмірі 202500,00 Доларів США.

На виконання вищевказаного контракту у жовтні 2013 року позивач отримав від «Petrofirm Investments Limited» (London) товар (нафтопродукти).

Як убачається з Акта перевірки від 06.02.2014 № 63/10-13-22-04-133/3856001, податковий орган вважає, що товар, проплата за який відбулась 22.07.2013, позивач отримав 25.10.2013 (підтверджується вантажно-митними деклараціями від 25.10.2013 № 700130000/2013/019803, № 700130000/2013/019805, № 700130000/2013/019806 на загальну суму 194888,26 Доларів США).

На думку податкового органу, той факт, що товар отриманий товариством 25.10.2013, свідчить про порушення позивачем передбаченого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» дев'яносто денного строку на отримання товарів, проплата за які відбулась на умовах авансових платежів.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 № 0000292206, яким до позивача нараховане грошове зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 23366,13 грн.

Позивач, у свою чергу, вважає, що ним не було пропущено встановлений статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строк на отримання товарів, проплата за які відбулась на умовах авансових платежів.

Так, позивач зазначає, що фактично товар по вищезазначеним ВМД був отриманий товариством ще 08.10.2013 та 14.10.2013 (підтверджується залізничними накладними з відмітками про прибуття товару на митницю та тимчасовими ВМД).

До 25.10.2013 товар перебував під митним оформленням, а 25.10.2013, після завершення митного оформлення, товар був пропущений митним органом через митний кордон України.

На думку позивача, відповідачем помилково ототожнено поняття «перетину товаром митного кордону України» з поняттям «пропуск товарів через митний кордон України», що призвело до помилкового висновку про порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За таких обставин, позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому звернуся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до постанови Національного банку України від 16.11.2012 № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту оплати товару.

Тобто, операції з купівлі товарів за кордоном на умовах попередньої (авансової) оплати передбачають поставку придбаного товару до покупця у термін до 90 календарних днів з моменту оплати такого товару.

Відповідальність за порушення вищезазначеного терміну на отримання попередньо оплачених товарів встановлена статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до якої порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення від 22.07.2013 № 6, позивачем, на виконання умов контракту від 29.04.2013 № 05/03-Р перераховано на рахунок контрагента («Petrofirm Investments Limited» (London) у вигляді авансових платежів за товар кошти у розмірі 202500,00 Доларів США.

Відповідач вважає, що вказаний товар позивач отримав 25.10.2013 (дата розмитнення товару, що підтверджується вантажно-митними деклараціями від 25.10.2013 № 700130000/2013/019803, № 700130000/2013/019805, № 700130000/2013/019806 на загальну суму 194888,26 Доларів США).

При цьому, на думку податкового органу, граничним терміном отримання позивачем товару за вказаною господарською операцією було 20.10.2013 (90 календарних днів з моменту проплати).

За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем порушено встановлені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строки на отримання попередньо оплаченого товару, а тому податковим органом, у відповідності до положень статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», нараховано позивачу пеню за кожний день прострочення (загалом за п'ять днів).

Проте, суд не погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем встановленого Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строку на отримання попередньо оплаченого товару, з огляду на наступне.

Як убачається з позовної заяви, позивач зазначає, що вищезазначений товар був отриманий товариством 08.10.2013 та 14.10.2013, а відтак, на його думку, підприємством не було допущено порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підтвердження вказаного позивачем надані копії залізничних накладних з повідомленням про прибуття з яких убачається, що товар прибув залізницею на Луганську митницю саме 08.10.2013 та 14.10.2013.

Вказана обставина, також, підтверджується штампом Луганської митниці «під митним контролем» на тимчасових вантажно-митних деклараціях від 08.10.2013 № 700130000/2013/018565 та від 14.10.2013 № 700130000/2013/019022, № 700130000/2013/019024.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) товару є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Тобто, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - є дата фактичного перетину імпортованими товаром митного кордону України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 15.10.2013 у справі № 2а-2528/11/2070.

Суд зазначає, що відповідачем помилково ототожнюються поняття «перетину товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем», з поняттям «пропуск товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення і підтверджується оформленою вантажно-митною декларацією.

За таких обставин, враховуючи той факт, що датою перетину кордону, а відтак і датою отримання позивачем імпортованого позивачем товару є саме 08.10.2013 та 14.10.2013 (тобто, в межах дев'яносто денного строку з моменту оплати), суд дійшов висновку, що твердження відповідача про порушення позивачем встановленого Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строку на отримання попередньо оплаченого товару є помилковим.

Наведене свідчить, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.02.2014 № 0000292206 прийняте безпідставно та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 17.02.2014 № 0000292206.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Оіл Трейд» сплачений судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.