Постанова № 39456603, 25.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2014 р. Справа № 805/6955/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління

Міндоходів у Донецькій області

до державного підприємства «Шахтарськантрацит»

про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

на суму податкового боргу по пені з екологічного податку в розмірі 4277,89

гривень

Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу по пені з екологічного податку в розмірі 4277,89 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач - державне підприємство «Шахтарськантрацит» знаходиться на обліку як платника податків за неосновним місцем обліку у державній податковій інспекції у м. Харцизьку, має заборгованість по пені з екологічного податку в сумі 4277,89 гривень. Відповідачем порушено ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України. На адресу відповідача були надіслані перша та друга податкові вимоги, зареєстрована податкова застава у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, але здійснені заходи не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом по пені з екологічного податку.

Через канцелярію суду представник позивача надав заяву від 25 червня 2014 року, в якій просив розглянути справу в письмовому провадженні.

Представником відповідача через канцелярію суду надано заяву про зупинення розгляду справи у зв'язку з відпусткою представника відповідача до 30 червня 2014 року, проте, дана заява не обґрунтована належними доказами, а тому не підлягає задоволенню. Відповідач є юридичною особою, тому його інтереси може представляти будь-яка особа, якій надано довіреність від імені підприємства.

Щодо вимог відповідача про зобов'язання позивача надати підприємству розрахунок позовних вимог, слід зазначити, що в матеріалах справи наявна квитанція про надіслання позову з додатками на адресу державного підприємства «Шахтарськантрацит» (а.с.28).

Крім того, у платника податків є право на отримання інформації щодо його заборгованості у органу доходів і зборів у будь-який час.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - державне підприємство «Шахтарськантрацит», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 32299510, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 12-14), перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків за неосновним місцем обліку, що підтверджується довідкою від 22 травня 2014 року № 7665/05-26-25 (а.с. 7).

Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що пеня нараховується:

- після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Відповідно до пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно з пунктом 131.1 статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до пункту 131.3 статті 131 Податкового кодексу України суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

В результаті несвоєчасної сплати грошового зобов'язання з екологічного податку відповідачу була нарахована пеня в загальному розмірі 4277,89 гривень згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України, що підтверджується наданим представником позивача зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 15-17).

Як вбачається з наданого позивачем зворотного боку облікової картки за відповідачем станом на день розгляду справи обліковується заборгованість по пені з екологічного податку в сумі 40184,97 гривень.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

28 липня 2005 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/298, яка отримана представником відповідача 12 жовтня 2005 року, про що свідчить підпис корінці вимоги (а.с. 11).

24 листопада 2005 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/434, яка отримана представником відповідача 29 листопада 2005 року, про що свідчить підпис на корінці вимоги (а.с. 10).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Наявною в матеріалах справи довідкою від 22 травня 2014 року № 7659/05-26-25 (а.с. 6) підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача, у зв'язку з чим податкові вимоги є діючими, відкликанню не підлягали.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань на підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними, не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з по пені з екологічного податку та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції Дон у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу по пені з екологічного податку в розмірі 4277,89 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути на користь Бюджету України з рахунків державного підприємства «Шахтарськантрацит» (код ЄДРПОУ 32299510) у банках, обслуговуючих платника податків, кошти на суму податкового боргу по пені з екологічного податку в розмірі 4277 (чотири тисячі двісті сімдесят сім) гривень 89 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 25 червня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.