Рішення № 39450190, 10.06.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 752/12739/13-ц

Провадження № 2/752/535/14

10.06.2014 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Гончарову І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання поруки такою, що припинена, -

В С Т А Н О В И В :

12.07.2013 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся у Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (надалі - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою, посилаючись на те, що 24 липня між відповідачем та третьою особою був укладений договір про надання споживчого кредиту № 1118799300. Зобов'язання за кредитним договором було забезпечене порукою позивача - ОСОБА_1, про що, між позивачем та відповідачем 24 липня 2007 було укладено Договір поруки № 129226.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, до суду надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність за наявними доказами, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Врахувавши пояснення позивача у позові, з'ясувавши обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність задовольнити позов повністю виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24 липня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11187993000, згідно якого були надані кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 199900 дол. США з процентною ставкою 13,2% річних (а.с. 6-10).

24 липня 2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», укладено договір поруки № 129226, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту № 11187993000 від 24 липня 2007 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (а.с. 15-16).

З матеріалів справи вбачається, що протягом дії кредитного договору неодноразово змінювалась процентна ставка за користування кредитом, встановлена п. п. 1.3.1 п. 1.3 кредитного договору в розмірі 13,2 % річних, в сторону її збільшення.

Згідно п. п. 1.3., 1.4., поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу ( в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Пункт 2.1. договору поруки вказує, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки під «згодою поручителя» сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

З матеріалів справи не вбачається, що жодним із зазначених вище способів «згоди поручителя» позивач не скористався та не повідомлявся.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не давав згоду на зміну відсоткової ставки, в розумінні пункту 2.1. договору поруки.

Так, за положенням ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язанням а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

При цьому, із правових позицій Верховного Суду України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 18 червня 2012 р. у справі № 6-73цс12 та від 20 лютого 2013 р. у справі № 6-172цс12, які відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК є обов'язковими для всіх судів України, вбачається наступне. За змістом ч. 1 ст. 559 ЦК до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, здійснені без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього, зокрема: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

У зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови у договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою - задовольнити повністю.

Визнати поруку ОСОБА_1 за договором поруки від 24 липня 2007 року № 129226 відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк», що виникли з договору про надання споживчого кредиту № 11187993000 від 24 липня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 припиненою.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя