Рішення № 39448913, 25.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/1210/14-ц Головуючий у І інстанції Оладько С.І.Провадження № 22-ц/780/3702/14 Доповідач у 2 інстанції ГолубКатегорія 26 25.06.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.,

за участі секретаря Черепинець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 квітня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2,ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду посилаючись на те, що 27.09.2007 року Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір 428/П/55/2007-840, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в доларах США з метою придбання у власність нерухомого майна (земельну ділянку площею 0,060 га, садовий будинок), на загальну суму 40 000,00 доларів США із розрахунку 12,99% на рік строком з 27.09.2007 року по 25.09.2037 року. За договором поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов'язалися відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Відповідно до договору поруки ОСОБА_1 поручилась перед позивачем за належне виконання ОСОБА_2 зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 428/П/55/2007-840 від 27.09.2007 року, а саме: повернути кредит; спалити відсотки за користування кредитними коштами; сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором; сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

При цьому ОСОБА_1 повинна виконати всі зобов'язання в тому ж порядку, який встановлений для ОСОБА_2 кредитним договором.

Кредит було отримано ОСОБА_2 27.09.2007 року.

Однак відповідачка ОСОБА_2 не належним чином виконує взяті на себе зобов»язання згідно кредитного договору,станом на 23.01.2014 року має заборгованість в сумі 120 120,29 доларів США, в тому числі: непогашений кредит - 39 566, 41 доларів США; сплачені відсотки - 30 518,86 доларів США; пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 8 640,91 доларів США, штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу - 41 097,37 доларів США; несплачені комісії - 296,75 доларів США; що за курсом Національного Банку України становить 960 121 50 грн.

Позивач неодноразово повідомляв відповідачів про факт виникнення заборгованості та її розмір. Однак на даний час кредитна заборгованість відповідачами не погашена.

На підставі викладеного просив суд стягнути із відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість у суммі 960 121гр 50 коп та судові витрати.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29 квітня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв її зустрічний позов, в якому вона просила визнати договір поруки припиненим. Також не погоджується із висновком суду в тій частині, що додатковою угодою до кредитного договору не збільшився обсяг її відповідальності поручителя. Вказує на те, що додатковою угодою № 1 до кредитного договору запроваджені нові штрафи та комісії, які не були передбачені кредитним договором від 27 вересня 2007 року. ОСОБА_1 вважає договір поруки припиненим, а тому просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.09.2007 року відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_2 уклали кредитний договір 428/П/55/2007-840, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в доларах США з метою придбання у власність нерухомого майна (земельну ділянку площею 0,060 га, садовий будинок), на загальну суму 40 000,00 доларів США із розрахунку 12,99% на рік строком з 27.09.2007 року

27.09.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки,відповідно до якого ОСОБА_1 поручилась перед позивачем за належне виконання ОСОБА_2 зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 428/П/55/2007-840 від 27.09.2007 року, а саме: повернути кредит; спалити відсотки за користування кредитними коштами; сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором; сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

Кредит було отримано ОСОБА_2 27.09.2007 року,що стверджується заявою відповідачки на видачу готівки та меморіальним ордером (а.с.48-49).Дана обставина визнається відповідачкою ОСОБА_2 у судовому засіданні.

22.11.2010р між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду до кредитного договору та встановлено графік погашення кредиту (а.с. 10-28).

ОСОБА_2 не належним чином виконує взяті на себе зобов»язання згідно кредитного договору,станом на 23.01.2014 року має заборгованість в сумі 120 120,29 доларів США, в тому числі: непогашений кредит - 39 566, 41 доларів США; відсотки - 30 518,86 доларів США; пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 8 640,91 доларів США, штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу - 41 097,37 доларів США; комісії - 296,75 доларів США; що за курсом Національного Банку України становить 960 121 50 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов»язання за кредитним договором, а тому має солідарно з поручителем повернути кредит і сплатити штрафні санкції та комісії.

Відхиляючи заперечення ОСОБА_1 проти позову, суд першої інстанції виходив з того, що суду не було надано доказів тих обставин,що укладеною Додатковою угодою від 22.11.2010р було змінено зобов»язання за кредитним договором, внаслідок яких збільшився обсяг відповідальності поручителя, не було надано доказів тих обставин, що договір поруки від 27.09.2007 року є припиненим.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк та відповідно до умов договору та вимог закону.

У випадку невиконання особами взятих на себе зобов'язань, то відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судова колегія вважає, що висновок суду в тій частині, що додатковою угодою не збільшився обсяг відповідальності поручителя не відповідає обставинам справи.

Пунктом 4.3.12 Кредитного договору від 27.09.2007 року була передбачена комісія у розмірі 2% лише у випадку дострокового погашення кредиту протягом перших двох років дії кредитного договору. А в подальшому дострокове погашення кредиту відбувалось без комісії.

Додатковою угодою встановлена комісія у розмірі 2% у випадку повного дострокового погашення кредиту.

Пунктом 1.1.2 Додаткової угоди додатково встановлена комісія за консультацію по кредитних операціях у розмірі 0,75% від суми залишку кредиту, розрахованої на день сплати, яка сплачується одноразово протягом першого місяця після закінчення періоду, визначеного в п.1.1.1. Договору.

Пунктом 1.1.1Договору встановлено, що при умові виконання Позичальником умов цього Договору, останньому протягом 6 місяців з грудня 2010 року по травень 2011 року надається відстрочка сплати частини необхідно платежу, при цьому розмір необхідного платежу визначається в Додатку (графіку) до цього Договору. Як вбачається із розрахунку заборгованості позичальника позивачем нараховано 296,75 доларів США за п.1.1.2, що становить 0,75%.

Відповідальність позичальника за кредитним договором від 27.09.2007 року була передбачена п.5.2., відповідно до якого порушення позичальником вимог п.п. 4.3.1. (забезпечення банка всіма необхідними документами), п.4.3.2. (дотримання п.2.1 щодо укладання договору іпотеки), 4.3.7. (повідомлення про зміну анкетних даних), 4.3.9. ( виконати вимогу банку про укладання додаткової угоди щодо відсоткової ставки), 4.3.10 (надання документів підтверджуючих фінансовий стан позичальника), позичальник зобов»язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п.1.1. (40000 доларів США) цього договору за кожен випадок.

Разом із тим, відповідальність за прострочення строку сплати мінімального платежу по погашенню кредиту ( 445,27 доларів США), була передбачена п. 5.1., відповідно до якого позичальник сплачував лише пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Умовами додаткової угоди розширені як обов»язки позичальника, а саме встановлений обов»язок позичальника щодо укладання договору страхування переданого в іпотеку майна, заборони отримувати кредит в інших банках, перебудови іпотечного майна та інше) так і відповідальність позичальника за порушення цих умов додаткової угоди. Так пунктом 4.2. встановлена відповідальність за порушення вимог п.п.3.3.2-3.3.13, 3.3.15-3.3.23 (крім п.3.3.7.) у розмірі 5% від суми залишку по кредиту, розрахованої на день порушення умов цього договору, за кожен випадок. Тобто цим пунктом встановлена відповідальність за порушення будь-яких обов»язків , крім сплати щомісячних платежів, за які умовами кредитного договору від 27.09.2007 року була встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми кредиту.

Разом із тим, змінилась і відповідальність позичальника за порушення умов додаткової угоди щодо сплати щомісячних платежів. Пунктом 4.3. встановлено, що у випадку прострочення Позичальником виконання зобов»язання, визначеного абз.1 п.2.4. цього Договору (внесення необхідно платежу щомісячно до 10 числа поточного місяця) на строк більше 30 календарних днів, позичальник, починаючи з 30-го дня прострочення, зобов»язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10% від суми несплаченого щомісячного платежу (несплаченої частини щомісячного платежу) за кожен випадок.

Тобто, вбачається, що якщо кредитним договором від 27.09.2007 року передбачалась лише пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів, то додатковою угодою доданий за це ж порушення також штраф. Відповідно до розрахунку заборгованості штраф за порушення додаткової угоди відповідно до п.4.2. у розмірі 5% складає 1978,32 долари США, а штраф відповідно до п.4.3. у розмірі 10% складає 39 119,05 доларів США. При цьому в позовній заяві не зазначено які порушення умов додаткової угоди крім несвоєчасної сплати щомісячних платежів, були допущені позичальником і які стали підставою для нарахування за п.4.2. штрафу у розмірі 5% від суми залишку по кредиту.

Крім того, позивач також нарахував штраф за порушення умов кредитного договору у розмірі 41097,37 доларів США. При цьому не зрозуміло на підставі якого пункту і якої угоди нарахований цей штраф. (а.с.16)

Як вбачається з матеріалів справи, поручитель не повідомлявся банком про укладення додаткової угоди до кредитного договору .

Також ні банк, ні позичальник (боржник) не повідомляли поручителя про виникнення заборгованості та про необхідність її погашення. А відповідно до п. 2.1. договору поруки поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання позичальника за кредитним договором на підставі письмового повідомлення.

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що висновки суду про недоведеність відповідачем ОСОБА_1 своїх заперечень проти позову є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи, а саме наданими кредитним договором від 27.09.2007 року та Додатковою угодою до кредитного договору доводиться збільшення обсягу відповідальності поручителя без її на це згоди.

Враховуючи встановлені судовою колегією обставини, а саме, що обсяг відповідальності ОСОБА_1 внаслідок укладення між позивачем та ОСОБА_2 додаткової угоди збільшився, судова колегія вважає, що порука між позивачем та ОСОБА_1 є припиненою, а тому у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно відмовити.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 стягненню підлягають кошти лише із ОСОБА_2 Судовий збір також має сплатити лише ОСОБА_2 у розмірі 3654 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 квітня 2014 року скасувати в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №428/П/55/2007-840 від 27.09.2007р в суммі 960 121гр 50 коп (дев»ятсот шістдесят тисяч сто двадцять одну гр. 50 коп ) та стягненні судового збору відмовити.

В частині стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №428/П/55/2007-840 від 27.09.2007р в суммі 960 121гр 50 коп (дев»ятсот шістдесят тисяч сто двадцять одну гр. 50 коп ) залишити без змін.

Змінити рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 судового збору, стягнувши із ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654 грн

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: