Постанова № 3944713, 12.06.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2009 р.                     Справа № 2а-17790/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого –судді Валюха В.М.,

при секретарі Польовій М.М.,

з участю представника позивача Ємчика Р.І.,

представників відповідачів Бугайова А.О., Михалко Н.О., Зізюкіної Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інтегро»до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інтегро» звернулося з адміністративним позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 485705 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, здійснює експортні операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України. У зв’язку з цим у позивача виникає право на бюджетне відшкодування відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень та липень 2008 року позивачем заявлено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 327025 грн. 00 коп. та 158952 грн. 00 коп. відповідно, та подано оригінали п’ятих основних аркушів вантажних митних декларацій на підтвердження експортних операцій. Довідками Луцької об’єднаної державної податкової інспекції № 980/23-4/23020382 від 07.10.2008 року, № 46/23-4/23020382 від 14.01.2009 року було підтверджено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 327025 грн. 00 коп., за липень 2008 року – 158952 грн. 00 коп., з яких фактично відшкодовано 272 грн. 00 коп. Всього за матеріалами перевірок було підтверджено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 485705 грн. 00 коп., які з Державного бюджету України позивачу не повернуті. Позивач просить стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень – липень 2008 року в сумі 485705 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Пояснив, що позивач має право на бюджетне відшкодування згідно з нормами п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та подав податковому органу податкові декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, розрахунки суми бюджетного відшкодування, оригінали п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій.При цьому, податковим органом підтверджено суми бюджетного відшкодування відповідними довідками перевірки, проте після перевірки відповідні висновки не були надані органу державного казначейства. Представник позивача просить стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень – липень 2008 року в сумі 485705 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1700 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представники відповідача Луцької об’єднаної державної податкової інспекції, кожен зокрема, адміністративний позов не визнали. Пояснили, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється відповідно до Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року №451/501/132 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 року за №971/9570), а також наказу Державної податкової адміністрації України від 12.11.2002 року № 538 «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ», пунктом 6 якого встановлено, що належна до відшкодування сума податку на додану вартість у розмірі 100тис.грн. та більше відшкодовується з Державного бюджету України лише за наявності дозволу Державної податкової адміністрації України. Документально підтверджені до відшкодування суми позивача включені до реєстру по відшкодуванню податку на додану вартість та надіслані до Державної податкової адміністрації України для узгодження. Оскільки дозвіл Державної податкової адміністрації України відсутній, тому податковим органом не може бути наданий висновок органу державного казначейства на проведення відшкодування з податку на додану вартість за червень – липень 2008 року в сумі 485705 грн. 00 коп. Представники відповідача Луцької об’єднаної державної податкової інспекції просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Волинській області в судовому засіданні адміністративний позов не визнала та пояснила, що відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків податкового органу або за рішенням суду. Висновків Луцької об’єднаної державної податкової інспекції на повернення позивачу бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень – липень 2008 року в сумі 485705 грн. 00 коп. до Головного управління Державного казначейства України у Волинській області не надходило. Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Волинській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.10.1997 року № 02602885, виданого Луцькою об’єднаною державною податкової інспекцією.

Позивач подав до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції за звітний період червень, липень 2008 року податкові декларації з податку на додану вартість з розрахунком сум, що підлягали бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, заяви на повернення суми бюджетного відшкодування та оригінали п’ятих основних аркушів вантажних митних декларацій на підтвердження експортних операцій. Довідками Луцької об’єднаної державної податкової інспекції № 980/23-4/23020382 від 07.10.2008 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ВКФ «Інтегро» ТзОВ ЄДРПОУ 23020382 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з травня 2008 по червень 2008 року», № 46/23-4/23020382 від 14.01.2009 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ВКФ «Інтегро» ТзОВ ЄДРПОУ 23020382 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з червня 2008 по липень 2008 року» були підтверджені наступні заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість: за червень 2008 року – 327025 грн. 00 коп., за липень 2008 року – 158952 грн. 00коп., та з урахуванням того, що позивачу фактично відшкодовано 272 грн. 00 коп., всього за матеріалами вказаних перевірок було підтверджено бюджетне відшкодування на загальну суму 485705 грн. 00 коп. При цьому, на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом з Державного бюджету України бюджетне відшкодування податку на додану вартість не проводилося.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (з наступними змінами і доповненнями). Зокрема, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.7.4, п. п. 7.7.5, п. п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з п. 4.1. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за №489/5680), відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Згідно із п. 4.2, п. 4.3 цього ж Порядку, висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством. На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п’яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду. Відповідно до п. 6.2. цього ж Порядку, платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Позивач підтвердив право на одержання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, виконавши усі передбачені законом вимоги щодо отримання такого відшкодування. По податкових деклараціях позивача з податку на додану вартість за червень – липень 2008 року сплив встановлений законодавством строк на здійснення бюджетного відшкодування за висновком податкового органу. Враховуючи також і те, що за результатами перевірок відповідачем Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією було підтверджене відображене позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень – липень 2008 року бюджетне відшкодування, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 485705 грн. 00 коп. підлягають до задоволення.

При цьому, суд не бере до уваги доводи представників відповідача Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про те, що заявлена сума податку на додану вартість може бути відшкодована позивачу лише за наявності дозволу Державної податкової адміністрації України, оскільки така умова здійснення бюджетного відшкодування не передбачена Законом України «Про податок на додану вартість». Крім того, наказ Державної податкової адміністрації України «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ» від 12.11.2002 року №538, яким передбачено можливість відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 100тис.грн. та більше за один звітний період лише за наявності дозволу Державної податкової адміністрації України, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не може бути застосований судом при вирішенні даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача підлягає до стягнення з Державного бюджету України 1700 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції №76 від 27.03.2009 року та платіжного доручення № 41 від 10.04.2009 року.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 163 КАС України, на підставі ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інтегро» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 485705 гривень 00 копійок (чотириста вісімдесят п’ять тисяч сімсот п’ять гривень нуль копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер»1700 гривень 00 копійок (одну тисячу сімсот гривень нуль копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 17 червня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                            В.М.Валюх