Постанова № 39444952, 02.06.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2133/14-а

Провадження №2-а/761/120/2014

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 червня 2014 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

при секретарі Булах Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, інспектора ДПС 4 взводу 1 батальйону ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Губи Петра Петровича про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року позивач ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві (далі по тексту - відповідач), інспектора ДПС 4 взводу 1 батальйону ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Губи Петра Петровича (далі по тексту - інспектор) про скасування постанови. Позовна заява мотивована тим, що інспектором ДПС 4 взводу 1 батальйону ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Гобою Петром Петровичем було неправомірно винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладання на нього штрафу у розмірі 425,00 грн. за порушення вимог п.п.10.6 ПДР України. Вважає, що дана постанова є незаконною, оскільки позивач не підписував протокол про адміністративне праворушення та не отримував його копію, що передбачено ч.2 ст.254, ч.2 ст.256. Також, інспектором не надано доказів скоєння правопорушення позивачем, до протоколу про адміністративне правопорушення не внесено інформації про свідків. Крім того, в порушення вимог ч.1 ст. 268 КУпАП України, інспектор розглянув справу за відсутності позивача, позбавивши його прав, передбачених ст. 268 КУпАП України, позивача не було повідомлено про час та дату розгляду справи, а постанову в справі про адміністративне правопорушення він отримав поштою. Таким чином, при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідачем були порушені права позивача на звернення за правовою допомогою, відповідач не з'ясував дійсних обставин справи та не навів жодних належних доказів вини позивача у вчиненому правопорушенні. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №299056 від 26.12.2013 року та закрити провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутність.

Представник відповідача Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві - М.М.Зеленчук у судових засіданнях, які відбулися 02.04.2014 року та 17.04.2014 року, заперечив з приводу задоволення адміністративного позову, оскільки, при порушенні учасником дорожнього руху ПДР, працівник підрозділу ДПС повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення, винести відповідно до чинного законодавства постанову про адміністративне правопорушення, що і було зроблено інспектором. Позивачу було надано протокол для ознайомлення, дачі пояснень та підписів, однак ОСОБА_1 відмовився від підпису та дачі письмових пояснень. Зазначив, що позивачем не наведено жодних доказів, які б спростовували його вину в скоєному ним правопорушенні, а тому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В подальшому, представник відповідача Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві в судові засідання не з'являвся. Про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідач Інспектор ДПС 4 взводу 1 батальйону ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Губа Петро Петрович, якого було залучено в процесі розгляду справи в якості співвідповідача, в судовому засіданні, яке відбулося 17.04.2014 року, заперечив з приводу задоволення адміністративного позову, посилаючись на його необґрунтованість, пояснив, що діяв відповідно до чинного законодавства та керувався Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 року №111. На підтвердження необґрунтованості адміністративного позову та доведення вини позивача клопотав оголосити перерву для подачі необхідних доказів, які можуть спростувати обставини, викладені в адміністративному позові. Однак, в подальшому, в судові засідання не з'являвся, доказів спростування обставин, викладених в адміністративному позові, до суду не направив. Про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на наведене, суд вважає за можливим розглянути справу у відсутність відповідачів за наявними матеріалами в справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог.

Згідно із ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до постанови серії АА2 №299056 в справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП від 26.12.2013 р., на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за порушення вимог п.п.16.6 ПДР України (а.с.9).

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Відповідно до вказаної постанови, 26.12.2013 року близько 14:00 годині позивач, здійснюючи поворот ліворуч з вул. Суворова на вул. І.Мазепи, керуючи автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 315, д.н.з. НОМЕР_1, не дав дорогу транспортному засобу, який рухався в зустрічному напрямку прямо, чим порушив вимоги п.п.16.6 ПДР України.

За ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

Тобто, задля виконання вимог зазначених норм, працівник ДАІ зобов'язаний був своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з`ясувати обставини справи та зазначити їх в постанові.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене та відповідно до поданих матеріалів в справі, відповідачами правомірність свого рішення будь-якими передбаченими законодавством доказами не доведена, тому у суду відсутні підстави вважати оскаржуване рішення законним.

Доказів, на підставі яких встановлено наявність адміністративного правопорушення з боку позивача, будь-яких даних, які б підтверджували вину позивача в скоєнні зазначеного правопорушення, окрім постанови про адміністративне правопорушення від 26.12.2013р., яку позивач не визнає, не зазначено.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Всі факти, встановлені судом у сукупності, викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.

Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В порушення вказаних вимог, в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем, у зв'язку з чим вказана постанова підлягає скасуванню з закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Крім цього, згідно з п.4.1. Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» №77 від 26.02.2009 (далі по тексту - Наказ), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.

Статтею 268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно п.2.8. Наказу, якщо при складанні протоколу порушника не було повідомлено про місце і час розгляду справи, йому за місцем проживання (роботи) надсилається рекомендованим листом повідомлення про запрошення до підрозділу Державтоінспекції МВС.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що інспектор, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не вручив копію позивачу, справу розглянув за його відсутності. При цьому, позивачу не було повідомлено про місце і час розгляду справи та повідомлення про розгляд справи за місцем його проживання (роботи) не надсилалося. Доказів протилежного відповідачами не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню. Інсектор не здійснив вимогу закону щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин в справі про адміністративне правопорушення та не надав доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно винен у вчиненні вказаного правопорушення.

За таких обставин, позов є законним та обґрунтованим, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

За ч. 2 ст. 171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 128, 160-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, інспектора ДПС 4 взводу 1 батальйону ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Губи Петра Петровича про скасування постанови - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АА2 №299056 від 26.12.2013 року відносно ОСОБА_1, відповідно до якої на останнього накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП України у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: