Ухвала суду № 39441511, 18.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 р.Справа № 816/1016/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2014р. по справі № 816/1016/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

19 березня 2014 року позивач - ФО-П ОСОБА_1 - звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2013 року № 0000321702/302.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 01 квітня 2013 року № 0000321702/302.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 16 березня 2004 року державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (свідоцтво серії НОМЕР_2 від 27 квітня 2010 року) ( т.1 а.с. 8). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НОМЕР_3 № НОМЕР_4 від 07 грудня 2012 року ( т.1 а.с. 9-10).

Кременчуцькою ОДПІ в період з 23 лютого 2013 року по 01 березня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФО-П ОСОБА_1 з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 листопада 2012 року по 28 лютого 2013 року, за результатами якої контролюючим органом 11 березня 2013 року складено акт № 2029/17.03/НОМЕР_1 ( т.1 а.с. 13-25), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 11300,00 грн., в тому числі за листопад 2012 року на суму 11300,00 грн.

Платник податків, не погоджуючись із правомірністю висновків акта перевірки від 11 березня 2013 року № 2029/17.03/НОМЕР_1, подав письмові заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду поданих позивачем заперечень у листі від 27 березня 2013 року № 5546/К/17.3-12 (т.1 а.с. 30-31) контролюючий орган визнав заперечення безпідставними, а висновки спірного акта такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки від 11 березня 2013 року № 2029/17.03/НОМЕР_1 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2013 року № 0000321702/302 (т.1 а.с. 7), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 11300,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 5650,00 грн. ( т.1 а.с.7).

Позивач вищевказане повідомлення - рішення оскаржив в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

За результатами розгляду скарги Головне управління Міндоходів у Полтавській області рішенням від 07.06.2013 року за вих. № 12/К/10.2-07 скаргу платника залишило без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2013 року № 0000321702/302 залишило без змін. ( т.1 а.с.35-38).

21 червня 2013 року позивач направив до Міністерства доходів і зборів України повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2013 року № 0000321702/302.

В ході розгляду повторної скарги на спірне податкове повідомлення-рішення контролюючий орган вищого рівня ініціював проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань, що стали предметом оскарження.

Так, протягом періоду з 29 липня 2013 року по 02 серпня 2013 року Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 листопада 2012 року по 29 лютого 2013 року, за результатами якої складено акт від 09 липня 2013 року № 933/16-03-17-01-08/НОМЕР_1 ( т.1 а.с. 42-48), яким підтверджено висновки попереднього акта перевірки.

На акт перевірки від 09 липня 2013 року № 933/16-03-17-01-08/НОМЕР_1 позивачем подані заперечення, які відповідачем не визнані обґрунтованими . ( т .1 а.с.49-54).

Не погодившись із податковими повідомленням - рішенням від 01 квітня 2013 року № 0000321702/302, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи контролюючий орган не надав вичерпних пояснень та доказів обґрунтованості висновків, викладених в актах перевірок, правомірності своїх дій та не довів об'єктивності спірного податкового повідомлення-рішення від 01 квітня 2013 року № 0000321702/302.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугував проведений податковим органом кількісний облік придбаного та реалізованого товару ФО-П ОСОБА_1, за результатами якого податковим органом встановлено, що придбаний імпортний товар під кодом з ЦКТ ЗЕД "87" групи "Автомобілі, тягачі, велосипеди та інші наземні транспортні засоби, їх частини та пристрої" підприємцем реалізовано не в повному обсязі через роздрібну торгівлю підприємству ТОВ "Авто Ліга". Придбаний товар на суму 56 500 грн. (ПДВ- 11300 грн.) не реалізовано та відсутній на залишках товарно-матеріальних цінностей. Також, податковим органом встановлено, що підприємцем при придбанні імпортного товару під кодом з ЦКТ ЗЕД "87" групи "Автомобілі, тягачі, велосипеди та інші наземні транспортні засоби, їх частини та пристрої" зазначався один код розшифрування коду за ЦКТ ЗЕД, а при реалізації даного товару інший код розшифрування.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Як убачається з додатку № 2 до акта перевірки від 11 березня 2013 року № 2029/17.03/НОМЕР_1 (том ІІ а.с. 217-220) Кременчуцькою ОДПІ встановлено факт придбання товару (код УКТ "87") ФО-П ОСОБА_1 за ЗЕД у ТОВ "АвтоФастера", ТОВ "Автодистриб'юшн Карго Партс", ТОВ "Фота Україна", ТОВ "Профіпартс", ТОВ "Торгово-Промислова Компанія "Омега-Автопоставка", ТОВ "Inter Cars Ukraine" та ТОВ "Ирбис-авто".

Матеріали справи свідчать, що під час перевірки проведено кількісний облік придбаного та реалізованого товару ФО-П ОСОБА_1, за результатами якого встановлено, що більша частка придбаного імпортного товару на суму 41 031,30 грн. (ПДВ 8 206,26 грн.) за кодом з УКТ ЗЕД "87" групи "Автомобілі, тягачі, велосипеди та інші наземні транспортні засоби, їх частини та пристрої" було реалізовано за іншим кодом розшифрування, що, на думку податкового органу, свідчить про те, що підприємцем реалізовувався зовсім інший придбаний імпортний товар (акт від 09 липня 2013 року № 933/16-03-17-01-08/НОМЕР_1 (т.1. а.с. 42-48), що на переконання контролюючого органа, свідчить відсутність факту реалізації товару імпортного походження (код УКТ "87") в повному обсязі, а також про наявність невідображених в бухгалтерському обліку позивача залишків такого товару, та стало підставою для твердження про невикористання ТМЦ імпортного походження (код УКТ "87") в оподатковуваних операціях ФО-П ОСОБА_1

При цьому, відповідачем при дослідженні реалізації товару імпортного походження взято до уваги лише податкові накладні, які складені на підтвердження господарських правовідносин з ТОВ "Авто Ліга", що підтверджується додатком № 2 до актів ( а.с.217-220 т. ІІ).

Між тим, в період з листопада 2012 року по квітень 2013 року позивач реалізовував товар імпортного походження, класифікованого УКТ за кодом "87", також іншим суб'єктам господарювання, зокрема ПП "Темп", ПП "Олександр", ПП "Партнер-Трас", ТОВ "Нафта-Оіл Плюс", ФГ "Котляр", ТОВ "МВ Транс", ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Нікса ЛТД", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ПП "Діліжанс і Ко", ТОВ "Са-Жень", ТОВ "ТОП-Трансбуд", ТОВ "Ростгруп-Авто", ТОВ "Приватбудіндустрія", ФОП ОСОБА_8, КП "Кременчуцьке тролейбусне управління", ТОВ "Вєлєна-торг", ОСОБА_2, МКП "Фірма "Аделла", ПП "Браво", ПП "Еліт "Фешн Клаб", ОСОБА_10, ТОВ "Сінтайл", ТОВ "Укрмагісталь", ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ТОВ "Стандарт Оіл 1", ПП "Виробничо-комерційна фірма "Суворов", ДП "Завод залізобетонних виробів "ТДВ "ОДЕБП", ОСОБА_13, ПП "Фірма "Веліта", ТОВ "Шекера", ПП "Альянс-Група", ТОВ "Артемій Плюс", СТОВ "Першотравневе", ТОВ "Кремтрансавто", ПП "ВРГ і К", ТОВ "Сінтайл", ТОВ "Оілгаз-інвест", ПП "Еверест", ПП "Авто-2002", ТОВ "Хлорсистеми", ПП "Анкар-Транс", ПП "Кремтермотранс", ПП "Віктон", ТОВ "Захід-Транс-Сервіс", ОСОБА_14, ПП "Ріндзін 8", ТОВ "Бікор", ТОВ "А-Мета", ОСОБА_15, ОСОБА_16, ТОВ "Торговий дім "Дніпробетон", ТОВ "Фірма Меридіан Плюс", ПП "Компанія "Східенерго", що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними (том І а.с. 188-250, том ІІ а.с. 1-203, том ІІІ а.с. 39-250, том ІV а.с. 1-69), реєстром виданих податкових накладних (том ІІ а.с. 221-230) та відомостями порівняльної таблиці придбання та реалізації ТМЦ ФОП ОСОБА_1 за листопад 2012 року-квітень 2013 року (том ІІІ а.с. 9-12).

Як правомірно враховано судом першої інстанції, що закуплений ФО-П ОСОБА_1 товар імпортного походження (код УКТ "87") реалізовувався позивачем в межах власної господарської діяльності не лише ТОВ "Авто Ліга", що у свою чергу свідчить про необ'єктивність відомостей перевірок щодо фактичної наявності залишків нереалізованого товару імпортного походження у позивача.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що акти перевірок не містять відомостей про реальну кількість закупленого позивачем товару імпортного походження, а також кількість залишків цього товару.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що під час дослідження податкових накладних, наданих позивачем на обґрунтування своєї позиції про фактичну відсутність залишків товару імпортного походження, відображення в обліку яких стало предметом спору, підтверджено факт придбання ТМЦ імпортного походження (код УКТ "87") у кількості, заявленій позивачем, належне оформлення зазначених документів, наявність усіх необхідних реквізитів та відсутність будь-яких недоліків, які б могли поставити під сумнів правомірність віднесення податку на додану вартість за цими документами до складу податкового кредиту платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач надав суду усі необхідні первинні документи, які у своїй сукупності підтверджують правомірність формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в перевіряємому періоді ФО-П ОСОБА_1

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 01 квітня 2013 року № 0000321702/302.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2014р. по справі № 816/1016/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.