Рішення № 39440472, 11.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8865/14 11.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтура"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВИШЕГРАД"

про стягнення 221 201,46 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Данілова І.О. (за довіреністю від 09.01.2014);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 11 червня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

12.05.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява вих.№0505/118юр від 05.05.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтура" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВИШЕГРАД" про стягнення 221 201,46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 11.06.2014.

В судове засідання, призначене на 11.06.2014, з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово (ст.29 Цивільного кодексу України).

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч. 4 ст. 89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Наразі, всю судову кореспонденцію було направлено за адресою відповідача, що зазначена у позовній заяві та повністю узгоджуються з відомостями з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на неявку відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтура» (далі за текстом - ТОВ «Альтура») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вишеград» (далі за текстом - ТОВ «БК «Вишеград») було укладено Договір №118 (далі за текстом - Договір) на оренду рухомого майна - опалубки ALPI на загальну вартість 1 265 355,81 грн.

Позивач зазначає, що всього надано послуг по оренді обладнання на загальну суму 355 201,78 грн.

В позовній заяві позивач наголошує на тому, що на дату подання позовної заяви орендарем сплачено суму 134 000,32 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справ заборгованість відповідача перед позивачем із сплати орендних платежів за період з 22.08.2013 по 31.03.2014 становить 221 201,46 грн.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача заборгованість із сплати орендних платежів у сумі 221 201,78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини. Однак, всупереч вимог суду відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2013 між ТОВ «Альтура» (орендодавець) та ТОВ «БК «Вишеград» (орендар) було укладено Договір оренди №118.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння та користування (оперативну оренду) рухоме майно - опалубка ALPI.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що передача-приймання обладнання в оренду від орендодавця до орендаря здійснюється уповноваженими представниками сторін згідно з Актом прийому-передачі обладнання в оренду та з оренди на складі орендодавця за адресою: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Індустріальна, 29.

На виконання умов Договору між сторонами було укладено Акт прийому-передачі обладнання в оренду від 22.08.2013, відповідно до якого на підставі Договору орендодавець передав, а орендар прийняв обладнання, загальною вартістю 1 265 355,81 грн. в оренду. Вказаний Акт скріплений підписами та печатками сторін.

Згідно з п.2.2. Договору обладнання вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем з дати підписання Акту прийому-передачі обладнання в оренду уповноваженими представниками сторін.

У відповідності до п.4.1. Договору початок перебігу строку оренди обладнання, за який нараховується орендна плата, відраховується з дні підписання Акту прийому-передачі обладнання в оренду і закінчується в день підписання сторонами Акту приймання-передачі обладнання з оренди від орендаря до орендодавця, яким фіксується дата повернення обладнання з оренди.

Пунктом 4.2. строк оренди обладнання за цим Договором складає до 31.12.2013.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.1. Договору, орендар здійснює оплату за оренду обладнання за весь час фактичного знаходження обладнання у орендаря, починаючи з дати підписання Акту прийому-передачі обладнання в оренду і закінчуючи датою підписання Акту повернення обладнання орендодавцю згідно з умовами цього Договору,у т.ч. після закінчення терміну дії Договору та/або оренди, якщо це не пов'язано із діями орендодавця, чи після закінчення строку, коли обладнання мало бути повернуто орендодавцю у визначений сторонами строк.

Пунктом 5.3. Договору сторони дійшли згоди про те, що вартість оренди обладнання за 1 добу (тариф за добу), зазначається без ПДВ та складає: опалубка ALPI 1333 грн. 34 коп. та додатково сплачується ПДВ в розмірі 20% 266 грн. 67 коп.

У відповідності до п.5.4. Договору сторони дійшли згоди про те, що вартість оренди обладнання за 30 діб складає опалбука ALPI: 48 000,24 грн., у тому числі ПДВ 20% - 8000,04 грн.

Згідно з п.5.7. Договору, орендна плата сплачується шляхом передплати в безготівковому порядку за перші 30 календарних днів оренди обладнання на поточний рахунок орендодавця на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання від орендодавця рахунку-фактури на оплату. За кожний наступний строк оренди обладнання орендар здійснює передоплату за 5 робочих днів до настання цього чергового строку оренди обладнання на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання від орендодавця рахунку-фактури на оплату, але не пізніше дня початку наступного чергового строку оренди.

Пунктом 6.3.2. визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні та інші платежі.

В якості доказів виконання позивачем умов Договору в матеріалах справи містяться наступні Рахунки на оплату: №494 від 13.08.2013, №651 від 21.09.2013, №733 від 01.10.2013, №758 від 21.10.2013, №850 від 01.11.2013, №941 від 29.11.2013, №1053 від 31.12.2013, №175 від 01.02.2014, №176 від 01.03.2014; акти надання послуг: №605 від 30.08.2013, №682 від 20.09.2013, №749 від 30.09.2013, №833 від 20.10.2013, №869 від 31.10.2013, №1047 від 29.11.2013, №1185 від 30.12.2013, №83 від 31.01.2014, №190 від 28.02.2014, №191 від 31.03.2014.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав взяті на себе обов'язки за Договором та надав послуг по оренді на загальну суму 355 201,78 грн.

В матеріалах справи містяться банківські виписки, з яких вбачається, що відповідачем було частково виконано умови Договору та сплачено грошові кошти за оренду рухомого майна у сумі 134 000,32 грн.

Позивач стверджує, що відповідач взятих на себе згідно Договору зобов'язань по сплаті орендних платежів не виконало, а відповідач доказів на спростування таких тверджень суду не надав.

Крім того, в матеріалах справи наявна Довідка АТ "ПроКредитБанк" вих.№17-2/14/277 від 05.05.2014, відповідно до якої банк повідомляє, що за Договором оренди №118 від 13.08.2013 за період з 13.08.2013 по 03.06.2014, грошові кошти не надходили.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендних платежів за період з 22.08.2013 по 31.03.2014 складає 221 201,46 грн.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором.

Однак, відповідачем не надано належних доказів, які спростовували б обставини, викладені у позовній заяві, а також не надано доказів виконання зобов'язань.

Станом на день розгляду спору відповідач сплату заборгованості по орендній платі не провів, тому вимогу позивача про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання на умовах Договору необхідно визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів у сумі 221 201,78 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: заборгованість по орендній платі у сумі 221 201,78 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 4 424,03 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтура" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВИШЕГРАД" (01003, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69, офіс 424, рахунок 26005001611701 в ПАТ «Агрокомбанк», МФО 322302) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтура" (08141, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Індустріальна, буд. 29, рахунок 26004210296590 в АТ «ПроКредитБанк», МФО 320984) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: заборгованість по орендній платі у сумі 221 201,78 грн. (двісті двадцять одна тисяча двісті одна гривня 78 копійок) та витрати по сплаті судового збору у сумі 4 424,03 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять чотири гривні 03 копійки). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 16.06.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало