Ухвала суду № 39439847, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2014 р. м. Київ К/9991/18863/11

№ К/9991/18863/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011

у справі № 2-а-27454/10/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ТАН-2001»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання неправомірними дій та недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011, позов задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 08.11.2010 № 0004762340/0 про визначення ТОВ «ТАН-2001» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 72774,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі у ДПІ Ворошиловському районі м. Донецька просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення ТОВ «ТАН-2001» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.10.2010 № 1783/23-3/31445756, про порушення товариством норм пунктів 1.4, 1.7 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено задекларовану у липні 2010 суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 507667,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) на 27314,00 грн. та до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на 55980,00 грн. по податковій декларації за липень 2010 року.

На підставі акта перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2010 № 0004762340/0, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 72774,00 грн.(у т.ч. 55980,00 грн. - основний платіж, 16794,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем (покупець) та ЗАТ «Агроресурс» (постачальник) 15.07.2010 укладено договір поставки сільськогосподарської продукції (зерна пшениці) обсягом 2500 тонн загальною вартістю 2500000,00 грн.

Крім того, між позивачем (покупець) та ЗАТ «Агроресурс» (постачальник) 20.07.2010 укладено договір поставки сільськогосподарської продукції (зерна пшениці) обсягом 600 тонн загальною вартістю 546000,00 грн.

Відповідно до пункту 5.4 цих договорів поставка здійснюється окремими партіями з оформленням товарної накладної та товарно-транспортної накладної, відвантаження товару здійснюється за рахунок постачальника.

Факт придбання позивачем сільськогосподарської продукції та сплати ціни за неї підтверджується приєднаними до справи доказами, а саме: копіями податкових накладних, видаткових накладних та платіжних доручень на сплату на користь ЗАТ «Агроресурс» 3046000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 507666,70 грн.). У подальшому придбане у ЗАТ «Агроресурс» зерно було транспортоване до Маріупольського порту та реалізоване ТОВ «Украгрозакупка», що підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами. Оцінка цих доказів надана судами попередніх інстанцій з дотриманням норм ст. 86 КАС України.

Відповідно до п.1.7. ст.1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Встановивши в судовому процесі обставини щодо поставки позивачу сільськогосподарської продукції (зерно пшениці), сплати суми податку ЗАТ «Агроресурс» в ціні цієї продукції, підтвердження господарських операції первинними бухгалтерськими документами, а суми ПДВ - податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли юридично правильного висновку про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош