Ухвала суду № 39439770, 05.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2014 р. м. Київ К/9991/90369/11

№ К/9991/90369/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства «Грант»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011

у справі № 2а-4893/10/1670 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства (ПП) «Грант»

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Полтавської області

про визнання неправомірними дій та скасування акту перевірки, податкових повідомлень-рішень, першої податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011, у задоволенні позову про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, першої податкової вимоги відмовлено. Провадження в частині визнання неправомірним та скасування акту перевірки від 03.03.2010 № 562/16-30451397 закрито.

У касаційній скарзі ПП «Грант» просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03.03.2010 Лубенською ОДПІ проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ПП «Грант» за червень 2007 року, грудень 2007 року, листопад 2008 року з врахуванням уточнюючих розрахунків до декларацій за червень, грудень 2007 року від 31 жовтня 2008 року.

На підставі акта перевірки від 03.03.2010 року № 562/16030451397 ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 № 0000101601/0 про визначення ПП «Грант» податкового зобовязання з ПДВ в сумі 13536,00 грн., в тому числі 9024,00 грн. - основний платіж та 4512,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. За результатами процедури апеляційного узгодження ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2010 № 0000101601/1, від 21.07.2010 № 0000101601/2 на такі ж суми податкового зобов'язання.

В судовому процесі встановлено, що ПП «Грант» у додатках № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень, грудень 2007 року №№ 1315, 1318 від 31.10.2008 до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та грудень 2007 року, поданих до ДПІ 19.07.2007 ( реєстраційний №7288 ) та 18.01.2008 ( реєстраційний № 16205 ) відповідно, включив до податкового кредиту 5150,00 грн. та 3874,00 грн. за податковими накладними ТОВ «Альянс плюс», дати виписування яких припадають на червень, грудень 2007 року, але в реєстрі отриманих податкових накладних зареєстрованих як отримані в жовтні 2008 року. Вказані суми ПДВ в уточнюючих розрахунках відображені в рядку 3 «суми податкового кредиту, що не враховані (+) або зайво враховані (-) у декларації звітного періоду, за який виправляються помилки, у тому числі за кодами рядків декларації, в якій було допущено помилки» та рядку 5 «загальна сума помилки (+/-)», уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, як раніше не враховані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень 2007 року та грудень 2007 року (а.с.56-71).

З 27.06.2008 по 08.08.2008 посадовими особами Лубенської ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірк дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Грант»за період з 01.01.2006 по 31.03.2008, результати якої викладені в акті від 15.08.2008 № 1980/23-30451397. Цим актом заниження (завищення) сум податкового кредиту за період, який був охоплений перевіркою, не встановлено.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пунктом 9.2 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 № 244 (зі змінами та доповненнями), отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.

Враховуючи встановлену нормою закону заборону включати до складу податкового кредиту суми податку, які не підтверджені податковою накладною (митною декларацією, іншими документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР) у разі отримання податкових накладних, що виписані в одному податковому періоді, а надійшли в іншому, більш пізньому податковому періоді, платник податку - покупець товарів (послуг) відображає їх у графі 2 Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання і з дотриманням норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 цієї статті має право включити суми ПДВ за цими податковими накладними в податковій декларації з податку на додану вартість за поточний податковий період.

Відповідно до абзацу другого пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ) у разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати нову декларацію, що містить виправлені показники (уточнену декларацію). Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Норми, аналогічні за змістом, встановлені й пунктом 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року N 166 (втратив чинність з

Суди попередніх інстанцій правильно застосували наведені норми, зробивши висновок, що не включення платником податку до податкового кредиту в податковій декларації, поданій за попередній податковий період, суми податку за податковою накладною, отриманою в іншому податковому періоді, ніж в періоді, на який припадає дата її виписування, не є помилкою в податковому обліку, оскільки право на податковий кредит виникає за фактом отримання податкової накладної.

З врахуванням наведених встановлених у справі обставин, податковий орган правомірно виключив з податкового обліку ПП «Грант» за червень, грудень 2007 року податковий кредит в загальній сумі 9024,00 грн, донарахував податкові зобовязання на цю суму та застосував штрафні (фінансові) санкції, встановлені підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, а відтак висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність податкових повідомлень-рішень №0000101601/0 від 10.03.2010, № 0000101601/2 від 21.07.2010 (відповідно до предмету спору) відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку і щодо наявності встановлених пунктом 1 частини 1 ст. 157 КАС України підстав для закриття провадження у справі в частині визнання неправомірним та скасування акту перевірки від 03.03.2010 року №562/16-30451397. Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 цього Кодексу, оскільки не породжує, не змінює та/або не припиняє права і обов'язки особи, а є носієм інформації щодо здійсненої перевірки та виявлених нею фактів.

Доводи касаційної скарги правильність висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Грант» залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош