ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/96615/11
№ К/9991/96615/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,
суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011
у справі № 2а-10541/11/2070 Харківського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Торгівельний дім «Спіропласт»
до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Комінтернівському районі м. Харкова
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.08.2011 № 0000762310 та № 0000752310.
У касаційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для визначення ТОВ «Торгівельний дім «Спіропласт» податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.07.2011 № 1197/23-104/35073727, про порушення товариством норм підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) та підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: включення до валового доходу в 3-му кварталі 2010 суми 2597612,79 грн. як доходу від реалізації продукції ТОВ «Телекс» продукції (труба ПЄ, труба «Спіро»), виготовленої із сировини (поліетилен), придбаної у ТОВ «Промспец Консалтинг»; віднесення до валових витрат в 3-4 кварталах 2010 року 2803346,00 грн. як витрат на придбання сировини у ТОВ «Промспец Консалтинг»; завищення суми податкових зобов'язань за вересень-жовтень 2010 року, січень 2011 року на загальну суму 603793,47 грн. (по операціях з придбання сировини у ТОВ «Промспец Консалтинг».
На підставі акта перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.08.2011 №0000762310, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 94557,50грн., у т.ч. основний платіж - 84270,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 10287,50 грн., та № 0000752310, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 64291,25 грн., у т.ч. основний платіж - 51433,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 12858,25грн.
В судовому процесі встановлено, що 01.09.2010 та 01.10.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ «Промспец Консалтинг» (продавець) укладено договори № 01/10 та № 2 відповідно про поставку сировини (поліетилену). Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ «Спіропласт» (виконавець) 04.02.2008 укладено договір № 4/08 на переробку давальницької сировини (поліетилен в гранулах). Виготовлену продукцію (труба) позивач у подальшому реалізував ТОВ «Телекс», оплатив сировину та частково отримав плату за реалізовану продукцію. Ці факти встановлені судами попередніх інстанцій на підставі приєднаних до справи копії первинних документів, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт, - оцінку яким надано судами з дотриманням вимог ст. 86 КАС України.
Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.(підпункт 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).
Доводи податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань суди визнали необґрунтованими з огляду на те, що підставою для таких доводів ДПІ вказала лише акт невиїзної перевірки ТОВ «Промспец Консалтинг» від 10.03.2011, згідно з яким товариство відсутнє за юридичною адресою, не має трудових і матеріальних ресурсів.
Відповідно до частини другою ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
ДПІ не надано до суду доказів, крім зазначеного акта, на підтвердження того, що правочини між позивачем і ТОВ «Промспец Консалтинг» були укладені з метою, що порушує публічний порядок, зокрема з метою ухилення від сплати податків.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Встановивши в судовому процесі обставини щодо придбання позивачем сировини (поліетилену), сплати суми податку ТОВ «Промспец Консалтинг» в ціні цієї сировини, подальшу реалізацію виготовленої із давальницької сировини продукції ТОВ «Телекс», підтвердження господарських операцій первинними бухгалтерськими документами, а суми ПДВ - податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли юридично правильного висновку про неправомірне виключення податковим органом з податкового обліку позивача сум валових витрат та податкового кредиту, що відповідають його витратам з придбання сировини за операціями з поставки та переробки сировини за участю ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ «Спіропласт».
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош
Судове рішення № 39439757, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 29.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10541/11/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: