Ухвала суду № 39439709, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/4374/12

№ К/9991/4374/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.04.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011

у справі № 2а-2660/10/1470 Миколаївського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства (ТОВ СГП) «Нібулон»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (СДПІ)

за участю прокурора Миколаївської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.04.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Миколаєві від 19.04.2010 № 00000540/0.

Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані висновком про те, що норми Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту, які у подальшому приймають участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів (послуг), якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), оскільки реальність поставок підтверджується первинними документами.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Миколаєві просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивач бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковими деклараціями за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2008 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад 2009 року згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 19.04.2010 № 397/40/14291113, про порушення позивачем норм пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР, а саме: завищено бюджетне відшкодування на загальну суму 18456895,57 грн., задекларовану за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2008 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад 2009 року, сформовану внаслідок включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Віалан Агро», ТОВ «Агророма Миколаїв», ТОВ «Вагоріс», ТОВ «Гео Віта», ПП «Агро Колос», ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Афалін-Трейд», ТОВ «Акцепт-77», ПП «Фірма «Зерно-Маркет», ТОВ «Аргосейл-АТ», ТОВ «Трансойл», ТОВ «Континент ВЮ», ТОВ «Золотой Колос НК», ПП «Скиф ПА», ПП Анкор Агро Плюс», ТОВ «Жемар», ПП «Космополія», ТОВ «Кортес Агро», ТОВ «Агро Фест», ТОВ «Віалан Агро», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агротрейд», посередниками в ланцюгу поставок, на поставку зерна і послуг з перевезення, з огляду на несплату податкових зобов`язань із податку на додану вартість контрагентами позивача по всьому ланцюгу поставки.

На підставі акту перевірки СДПІ у м. Миколаєві прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.04.2010 № 00000540/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у податковому обліку ТОВ СГП «Нібулон» за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2008 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад 2009 року на загальну суму 18456895,57 грн. та про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції у сумі 2045925,13 грн.

Як встановлено у судовому процесі, за наслідками господарських операцій з поставки зерна ТОВ «Віалан Агро», ТОВ «Агророма Миколаїв», ТОВ «Вагоріс», ТОВ «Гео Віта», ПП «Агро Колос», ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Афалін-Трейд», ТОВ «Акцепт-77», ПП «Фірма «Зерно-Маркет», ТОВ «Аргосейл-АТ», ТОВ «Трансойл», ТОВ «Континент ВЮ», ТОВ «Золотой Колос НК», ПП «Скиф ПА», ПП Анкор Агро Плюс», ТОВ «Жемар», ПП «Космополія», ТОВ «Кортес Агро», ТОВ «Агро Фест», ТОВ «Віалан Агро», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агротрейд» останні виписали позивачу податкові накладні, суми ПДВ за якими позивач включив до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, та сплатив вартість зерна цим постачальникам в безготівковій формі розрахунків.

Відповідно до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на додану вартість на включення сум податку, сплачених постачальнику у складі ціни за товари (послуги), до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Заперечуючи проти позову та доводячи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум бюджетного відшкодування, сформованого у зв`язку із включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними ТОВ «Віалан Агро», ТОВ «Агророма Миколаїв», ТОВ «Вагоріс», ТОВ «Гео Віта», ПП «Агро Колос», ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Афалін-Трейд», ТОВ «Акцепт-77», ПП «Фірма «Зерно-Маркет», ТОВ «Аргосейл-АТ», ТОВ «Трансойл», ТОВ «Континент ВЮ», ТОВ «Золотой Колос НК», ПП «Скиф ПА», ПП Анкор Агро Плюс», ТОВ «Жемар», ПП «Космополія», ТОВ «Кортес Агро», ТОВ «Агро Фест», ТОВ «Віалан Агро», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агротрейд», податковий орган посилається на нікчемність правочинів поставки між цими суб'єктами підприємницької діяльності та позивачем з огляду на те, що вказані постачальники були посередниками у ланцюзі поставок, тоді як постачальники в другому - четвертому ланцюгах поставок мають ознаки фіктивного підприємництва (не мають необхідних для поставки такого обсягу зерна основних засобів (складських приміщень, транспортних засобів), виробничих та трудових ресурсів, відсутні за місцезнаходженням, не декларують податкових зобов`язань із податку на додану вартість, припинені).

Разом з тим, суди попередніх інстанцій на підставі приєднаних до справи доказів, а саме: видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, залізничних накладних, платіжних доручень, складських квитанцій на зерно, виписаних щодо господарських операцій з поставки зерна позивачу ТОВ «Віалан Агро» (а.с.26, т.14 - а.с.188 т.18), ТОВ «Агророма Миколаїв» (а.с.196 т.47 - а.с.254 т.48), ТОВ «Вагоріс» (а.с. 17 т.44 - а.с.133, т.45), ТОВ «Гео Віта» (а.с. 105, т.78 - а.с. 310 т.85), ПП «Агро Колос» (а.с.6, т.92 - а.с.132 т.99), ПП «Транс-Агро-Плюс» (а.с.7 т. 86 - а.с.230 т.91), ТОВ «Афалін-Трейд» (а.с.8 т.24-а.с.117 т.27), ТОВ «Акцепт-77» (а.с.26 т.35 - а.с.250 т.43), ПП «Фірма «Зерно-Маркет» (а.с. 42 - 100 т.78 ), ТОВ «Аргосейл-АТ» (а.с. 21 т.71 - а.с. 325 т.77), ТОВ «Трансойл» (а.с. 139 т.99 - а.с.107 т.102, а.с. 114 - а.с. 251 т.103), ТОВ «Континент ВЮ» (а.с. 188 т.62 - а.с. 138 т.65), ТОВ «Золотой Колос НК» (а.с. 38 т.49 - а.с. 129т.54), ПП «Скиф ПА» (а.с. 134 т.54 - а.с. 223 т.60), ПП Анкор Агро Плюс» (а.с. 189 т.18- а.с. 194 т.20), ТОВ «Жемар» (а.с. 28 т.22 - а.с. 252 т.23), ПП «Космополія» (а.с. 139 т.45 - а.с.192 т.47), ТОВ «Кортес Агро» (а.с. 228 т.60 - а.с. 169 т.62), ТОВ «Агро Фест» (а.с. 172 т. 28 - а.с. 214 т.32, а.с.33 - а.с. 271 т.34), ТОВ «АТД Пігмаліон» (а.с 6 т.33 - а.с.27 т.34), ТОВ «Агротрейд» (а.с. 143 - а.с. 250 т.65), а також: здавальних актів, доручень на відвантаження зерна, зовнішньо-економічних контактів, вантажних митних декларацій, посвідчень про реєстрацію на товарних біржах, біржових угод, договорів зберігання зерна на елеваторах, складених за наслідками зберігання та подальшої реалізації поставленого зерна цими постачальниками, оцінка яких відповідає вимогам норм ст. 86 КАС України, встановили факт поставки позивачу вказаними контрагентами зерна, і відповідно до встановлених обставин зробили юридично правильний висновок про правомірність включення позивачем сум ПДВ, сплачених у ціні придбаного зерна, до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Вищенаведені норми Закону № 168/97-ВР не ставлять у залежність право платника податку на повернення сум бюджетного відшкодування, від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів (послуг), якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована. Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов'язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, не встановлені.

Суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку обставинам, на які посилається СДПІ, зазначивши на індивідуальний характер відповідальності платника податків за виконання податкового обов'язку.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.04.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош