Ухвала суду № 39439690, 24.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року м. Київ К/800/8383/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 р.

у справі № 823/2688/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (далі - позивач, ПАТ «Черкасиобленерго») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Черкасах) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення?-рішення ДПІ у м. Черкасах від 15.04.2013 року № 0002272301 та № 0002262301.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «Черкасиобленерго», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 р. скасувати, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 р. залишити в силі.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Черкасах проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ «Черкасиобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Альфа-Буд-2005» за період з 01.03.2010 р. по 31.05.2011 р., за результатами якої складено акт від 04.04.2013 р. № 148/22-12/22800735.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 47216,00 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану ва?ртість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 37773,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Черкасах прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 року № 0002272301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 47 216, 00 грн., у тому числі 37 773,00 грн. - основний платіж, 9 443,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та від 15.04.2013 року № 0002262301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 59 020,00 грн., у тому числі 47216,00 грн. - основний платіж, 11 804,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ «Черкасиобленерго» та ТОВ «Альфа-Буд-2005» укладено договір поставки від 01.03.2010 року № 326-03/11, а саме придбання продукції виробничо-технічного призначення (затискач відгалуджувальний, ізольований з'єднувальний протоколюючий, ізольований протоколюючий мультизатискач, тощо).

ПАТ «Черкасиобленер?го» на виконання умов договору поставки від 01.03.2010 року №100301/1 оформлено придбання товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 226638,43 грн., в т.ч. ПДВ 37773,07 грн. у TOB «Альфа?-буд-2005».

Разом з тим, як встановлено суд?ом апеляційної інстанції, від?сутні первинні документи на п?ідтвердження реальності зді?йснення господарської опера?ції між позивачем та ТОВ «Альфа-Буд-2005», що також підтверджено постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 08.05.12 р. у справі №1П-617-6961/12.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За та?ких обставин, касаційна скарг?а позивача підлягає в?ідхиленню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» відхилити.

2.Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов