Рішення № 39439104, 19.06.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1897/14-ц

ЗАОЧНЕ Рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

19 червня 2014 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого одноособово судді Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання Скибінській Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Представник, Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просить: звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» (ідентифікаційний (податковий) номер 34817907, адреса: 04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, Літ. А) права власності на вказану квартиру в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №К-178/11 від 04.08.2011 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, згідно наданої до суду письмової заяви представник позивача просить справу розглядати у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, ОСОБА_1, у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що 04 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» (далі за текстом - Банк) та ОСОБА_1 (далі за текстом - Позичальник) було укладено Кредитний договір №К-178/11 (далі за текстом - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1.-1.4. Кредитного договору Банк прийняв на себе зобов'язання надати Позичальнику кредитні кошти в розмірі 70000,00 доларів США (сімдесят тисяч доларів США 00 центів), що складає еквівалент 557984,00 (п'ятсот п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири 00) гривні за курсом НБУ на момент укладання цього Договору, а Позичальник прийняв зобов'язання повернути Банку грошові кошти за кредитом до 03 серпня 2012 року включно, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 17 (сімнадцяти) процентів річних, інші платежі та виконати належним чином інші зобов'язання передбачені умовами Кредитного договору.

Відповідно до умом укладеної Додаткової угоди №01 від 03 серпня 2012 року до Кредитного договору Банк та Позичальник домовилися викласти пункт 1.1., 1.3., та 1.4 Кредитного договору в новій редакції, відповідно до якої Банк надає Позичальнику грошові кошти у сумі 559510,00 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот десять 00) гривень. Термін остаточного повернення кредиту 03 серпня 2013 року включно або термін, що вказаний у пункті 7.12 цього договору. За користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 25% (двадцять п'ять) процентів річних.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання Позичальника за Кредитним договором, 04 серпня 2011 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №2519, а також Договір про зміни №1 до нього від 03 серпня 2012 року з реєстровим №1866.

Відповідно до Іпотечного договору та від 04 серпня 2011 року та Договору про зміни № 1 до нього від 03 серпня 2012 року, Позичальник передав, а Банк прийняв в іпотеку на умовах визначених договором нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 що складається з трьої житлових кімнат, житловою площею 42,2 кв.м., загальною площею 101,4 кв.м., та належить Позичальнику на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності, серії САЕ №418382, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 13 липня 2011 року на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

04 серпня 2011 року між Банком та Позичальником було укладено Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №2521, а також Договір №1 про зміни до цього Договору від 13 серпня 2012 року за реєстровим №1932.

Згідно пункту 1.1. Договору про зміни №1 від 13.08.2012 р. до Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя від 04.08.2011 року, згідно умов Іпотечного договору, квартира АДРЕСА_1 була передана Іпотекодавцем в іпотеку Іпотекодержателю в забезпечення виконання ОСОБА_1, зобов'язань за Кредитним договором №К-178/11 від 04 серпня 2011 року з додатковою угодою №01 від 03.08.2012 року, що укладені між Іпотекодержателем та Боржником, стосовно повернення суми кредиту в розмірі 559510,00 грн. в строк не пізніше 03.08.2013 р., сплати штрафних санкцій, пені, відшкодувань, та інших платежів, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом ( ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Ці підстави зазначені в ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК України.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбаченого договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 2.6. Кредитного договору №178/11 від 04.08.2011 р., Банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за Кредитним договором у повному обсязі у разі наявності простроченої, протягом 5 (п'яти) банківських днів, заборгованості за неврахованими процентами, комісіями, штрафними санкціями, передбаченими Кредитним договором.

Пунктом 2.10. Кредитного договору №178/11 від 04.08.2011 р. передбачено, що Банк має право у разі невиконання Позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених Кредитним договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, інших належних платежів за Кредитним договором, а Позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані Банком у письмовій вимозі.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач, ОСОБА_1, не виконала свої зобов'язання, які виникли в нього відповідно до укладеного між сторонами по справі Кредитного договору №К-178/11 від 04.08.2011 р. та Додаткової угоди №01 від 03.08.2012 р.

У зв'язку з невиконання ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання, Банком Листом-повідомленням від 01 лютого 2013 року вих. №838 було повідомлено Позичальника про порушення зобов'язання за Кредитним договором, виникнення простроченої заборгованості, з пропозицією невідкладно погасити заборгованість за простроченнями процентами та актуальними реквізитами для такого погашення.

25 червня 2013 року Банк направив Позичальнику Повторну вимогу вих..№18 про усунення порушень основного зобов'язання за кредитним договором, невідкладного погашення простроченої заборгованості, попередження про звернення стягнення на заставлене нерухоме майно у разі невиконання повторної вимоги та про добровільне звільнення заставленого нерухомого майна, у разі неможливості погашення заборгованості. Цей лист-вимога повернута до адресата по причині «закінчення встановленого строку зберігання».

Згідно розрахунків позивача, станом на 14 січня 2014 року, загальна прострочена заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором 178/11 від 04.08.2011 р. та Додаткової угоди №01 до нього від 03.08.2012 р. становить 1074915,75 грн. (один мільйон сімдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят гривень 75 копійок), з яких:

- 559509,37 грн. - основна сума кредиту;

- 151724,88 грн. - несплачені проценти;

- 251779,50 грн. - штрафні санкції згідно п. 4.3. Кредитного договору;

- 111902,00 грн. - штрафні санкції згідно п. 4.4. Кредитного договору.

Суд погоджується з доводами позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, викладеними у поданій заяви виходячи с наступного.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Банк зобов'язання за Кредитним договором №К-178/11 перед ОСОБА_1 виконав в повному обсязі, а саме надав кредитні кошти у передбаченому розмірі.

У порушенні зазначених норм закону та умов Кредитного договору №178/11 від 04.08.2011 р. та Додаткової угоди №01 до нього від 03.08.2012 р. Позичальник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, тобто не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки.

Відповідно до підпункту 4.1.6. пункту 4.1 Іпотечного договору від 04.08.2011 р., Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором, у разі його порушення Позичальником, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена -звернути стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення Іпотекодавцем обов'язку, встановлених договором.

У відповідності до п. 7.1. Іпотечного договору від 04.08.2011 р., Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку (терміну) виконання зобов'язань, вони не будуть виконанні (виконані належним чином).

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 р., з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Пунктом 7.2. Іпотечного договору від 04.08.2011 р. передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися шляхом переходу права власності на предмет іпотеки.

Згідно п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 р., при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Згідно Висновку про вартість майна №696, станом на 10.10.2013 р. ринкова вартість Предмета іпотеки, трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, становить 732500,00 грн.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що вартість предмета іпотеки, на даний час є нижчою ніж сума заборгованості, у зв'язку з чим звернення стягнення на предмет іпотеки є співмірним заходом по відношенню до допущених відповідачем порушень умов Кредитного договору 178/11 від 04.08.2011 р. та Додаткової угоди №01 до нього від 03.08.2012 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» ґрунтуються на умовах договорів та закону та повинні бути задоволені.

Керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 р., Законом України «Про іпотеку», ст. ст. 11, 509, 526, 589, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності - задовольнити в повному обсязі.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» (ідентифікаційний (податковий) номер 34817907, адреса: 04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, Літ. А) права власності на вказану квартиру в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №К-178/11 від 04.08.2011 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя