Постанова № 39438556, 19.06.2014, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/918/14-а

№ пров. 2-а/697/89/2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.06.2014 р. м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Дубенець М.І.

при секретарі Захарченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу ДВС Канівського міськрайонного управління юстиції про оскарження постанови ,-

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ДВС Канівського міськрайонного управління юстиції про оскарження постанови. В позові зазначено, що 21.02.2014 року йому стало відомо , що з нього ВДВС Канівського МРУЮ було утримано 500 грн. за послуги експерта, крім того з нього стягли 50 грн. за організацію та проведення виконавчих дій. Вважає, що постанова ВДВС Канівського МРУЮ від 25.12.2013року є незаконною з слідуючих підстав : як зазначено в постанові 500 грн. було стягнуто за послуги експерта за проведення оцінки конфіскованих речових доказів по справі, а саме: автомобіля « ГАЗ-24» д.н.з. НОМЕР_1 та причепа «БДЖІЛКА» д.н.з. НОМЕР_2. Вироком Канівського міськрайонного суду № 1-9/10 від 24.03.2010 року вищевказане майно було визнане знаряддям злочину і конфісковане в нього в дохід держави. В 2010 році він передав свідоцтво про державну реєстрацію на вказане майно державному виконавцю Говорун Д.Я. і з 18.05.2010року , коли вирок набрав законної сили, він не є власником автомобіля та причепа, в нього їх конфіскували , як і зазначено в ст. 59 КК України та ст. 81 КПК України від 1960 року ( покарання у вигляді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна). Виконавча служба ж хоче ще його коштом оплатити експертизу. В Законі України " Про виконавче провадження" зазначено , що реалізація конфіскованого майна, витрати на організацію та проведення виконавчих дій покладаються на державу або витрати покриваються від продажу конфіскованого майна. Крім того, про винесену постанову його не було повідомлено рекомендованим листом, по пошті не направлено , постанову він отримав у лютому 2014року. Вважає, що старшим державним виконавцем Ореховою С.І., яка навмисно приховала він нього факт видачі постанови від 25.12.2013року , йому було нанесено матеріальну, моральну шкоду та порушено його конституційне право на користування власним майном. Зазначені дії призвели до загострення хронічних хвороб ШКТ, ССС , змінили його звичайний ритм життя, в зв'язку з чим він зазнав душевних переживань. Просив визнати дії старшого державного виконавця Орехової С.І. та постанову від 25.12.2013 р. державного виконавця протизаконними та скасувати постанову , стягнути з ВДВС Канівського МРУЮ 550 грн. грн , що були стягнуті з його пенсії з обов'язковим врахуванням коефіцієнта інфляції за період з 25.12.2013 року момент винесення ухвали суду . Принаймі за даними ЦСУ коефіцієнт інфляції з 25.12.2014 року по сьогоднішній день складає близько 20 відсотків. Поновити терміни на розгляд адміністративного позову у зв"язку зі зверненням до суду в порядку цивільного судочинства справа № 697/ 516/14-ц, де було роз"яснено порядок звернення до суду в порядку КАС України.

12.05.2014р. позивач подав в суд доповнення до адміністративного позову в якому зазначив, що для подальшого розгляду справи потрібно залучити до справи співвідповідача Канівське управління Державного казначейства , поскільки кошти утримані з його пенсії були переказані на депозитний рахунок , що знаходиться в Канівському управлінні Державного казначейства в сумі 550 грн. згідно постанови ВДВС про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 25.12.2013 року. Вказана постанова не відповідає фактичним обставинам справи та є такою , що суперечить ЗУ « Про виконавче провадження». Канівський ВДВС в порушення ч.4 п. 1-2 ст. 19 ЗУ « Про виконавче провадження» вчинив некваліфіковані дії, в червні 2010 року склав акт арешту та опису вищевказаного майна та передав йому на зберігання , грубо порушуючи норми КПК України. У відповідності до приписів ст.ст. 78-80 КПК України редакція 1960 року громіздкі речові докази передаються на зберігання організаціям , установам , але засудженим заборонено, так як це може спровокувати рецидив злочину. ВДВС передала йому на зберігання в червні 2010 року автомобіль та причіп примусово, з порушенням норм закону .Він наглядав скільки міг і в квітні 2014 року в письмовій формі, відмовився зберігати речові докази за станом здоров'я і нести відповідальність за їх цілісність. Свою роботу за 45 місяців зберігання він оцінює в сумі згідно виданої довідки ( автостоянка №3 м. Канів вул. Шевченка, 69) - вартість за місяць зберігання автомобіля та причепа складає 290 грн., а так як йому на зберігання було передано конфісковане майно , то сума складає 290:2=145 , 145 х45=6 525грн. Просив визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову від 25.12.2013року. Стягнути з Канівського ВДВС та Канівського управління Державного казначейства 550 грн. та 6525 грн. за зберігання конфіскованих речових доказів.Проіндексувати суму 550 грн. протизаконно з нього утриману з урахуванням коефіцієнта інфляції з моменту утримання коштів з його пенсії на момент винесення ухвали суду.

18.06.2014року позивач звернувся з клопотанням в якому просив стягнути з ВДВС Канівського МРУЮ неправомірно стягнуті кошти в сумі 550 грн. з урахуванням зростання курсу долара США , а саме 550 грн.: 8,78 грн.( вартість долара США станом на 20.02.2014)= 62 долари США, 62 долари США х 11,76(вартість долара США станом на 17.06.2014)=736 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав в повному обсязі , посилаючись на обставини зазначені в позові та доповненні до позову. Просив визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову від 25.12.2013року.Стягнути з Канівського ВДВС 550 грн. неправомірно стягнутих коштів із збільшенням суми у зв" язку із збільшенням курсу долара за період з 20.02.2014року по даний час , а саме 736 грн. Просив поновити строк для звернення до суду у зв"язку з поважністю причин його пропуску. Вимогу про стягнення 6 525 грн. за зберігання конфіскованих речових доказів з відповідача просив залищити без розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача Гресь Н.В. позов не визнала та пояснила, що на виконанні у державного виконавця відділу державної виконавчої служби Канівського міськрайонного управління юстиції Черкаської області перебуває виконавчий лист № 1-9 від 14.06.2010 року Канівського міськрайонного суду про конфіскацію речових доказів по справі: автомобіля «ГАЗ-24» д.н.з. НОМЕР_1 та причіпа «Бджілка» НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 По вказаному виконавчому провадженню ОСОБА_1є боржником . 25.12.2013 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі - 550,00 грн. з них : 500,00 грн.- послуги експерта, 50,00 грн.- витрати на організацію та проведення виконавчих дій згідно акту державного виконавця. Вказану постанову винесено відповідно до ст. 41 ЗУ „Про виконавче провадження" . Зі сторони ВДВС Канівського МРУЮ дії вчинені правомірно і відповідно до Закону України " Про виконавче провадження".

Представник третьої особи ОСОБА_4 вирішення справи поклав на розгляд суду.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача , представника відповідача та третьої особи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме, в частині поновлення строку для звернення до суду та повернення позивачу 550 грн., стягнених відповідачем з пенсії останнього згідно постанови відповідача від 25.12.2013 року « Про звернення стягнення на пенсію» та в частині визнання цих дій відповідача неправомірними, решта позовних вимог до задоволення не підлягають з слідуючих підстав.

Як встановлено в судовому засіданні вироком Канівського міськрайонного суду від

24.03.2010 року позивача було засуджено за ч.3ст. 186 КК України, а автомобіль «ГАЗ-24» д.н.з. НОМЕР_1 та причіп «Бджілка» НОМЕР_2 - визнані знаряддям злочину та конфісковані в дохід держави (а.с.17-24). Після вступу вироку в законну силу Канівським місьрайонним судом 14.06.2010 року був виданий виконавчий лист про конфіскацію зазначених речових доказів в дохід держави (а.с. 38). 07.07.2010 року відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до зазначеного виконавчого листа (а.с.39). Відповідно рішення Канівського міськрайсуду від 11.04.2011 року (а.с.59) по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про виключення частки майна із акту опису та арешту було вирішено звільнити 1/2 частину майна, а саме-автомобіля»ГАЗ-24» та причіпа «Бджілка». 25.12.2013 року відповідачем було винесено постанови (а.с.46) про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 50 грн. та 500 грн. на оплату послуг експерта , та про звернення стягнення на пенсію на зазначені суми з позивача, як з боржника (а.с.47), та УПФУ, виконуючи зазначену постанову відповідача, стягнуто з пенсії позивача 12.02. та 11.03. 2014 року зазначену суму коштів (а.с. 48-49).

Відповідно ст.59 КК України та ст.81 КПК України ( в редакції від 1960 р.) - знаряддя злочину, що належать обвинуваченому,конфіскуються,. Конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985 "Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам виконавчої служби" відповідно до п.14 - якщо майно, в тому числі транспортні засоби, не реалізовано в порядку, встановленому Законом України « Про виконавче провадження», державний виконавець вносить на розгляд комісії, що утворюється у складі представників відповідного органу державної виконавчої служби, митного органу, органу державної податкової служби та фінансового органу, пропозицію щодо безоплатної передачі майна органам державної влади, закладам охорони здоров" я, соціального захисту, зокрема, закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім" ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням, а також на благодійні цілі або для переробки, знищення (утилізації) такого майна.

Згідно ст.7 ЗУ «Про виконавче провадження»- учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб»єкти оцінюючої діяльності-суб"єкти господарювання. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник (ст.8 Закону).

Відповідно до ч.1 ст. 181 КАС України - учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як вважає суд, позивач ОСОБА_1 не є боржником і стороною виконавчого провадження, так як зазначене вище майно, власником якого був позивач, конфісковане як знаряддя вчинення злочину в дохід держави, і з часу вступу вироку в законну силу, він перестав бути його власником, тому відповідач всі витрати, пов»язані з проведенням виконавчих дій, повинен був проводити за рахунок держави - власника конфіскованого майна, або ж, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985 та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 р. " Про порядок обігу ,зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним" де зазначено , що витрати по зберіганню, реалізації конфіскованого майна , в тому числі і за вирокоми судів , покладаються на державу.

Таким чином, як вважає суд, дії відповідача в частині винесення старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Канівського міськрайонного управління юстиції Ореховою С.І. постанови від 25.12.2013 року «Про звернення стягнення на пенсію» позивача в розмірі 550 грн., що належать боржнику ОСОБА_1 в УПФУ в м.Канів та Канівському районі є неправомірними,а зазначена Постанова підлягає скасуванню, так як не ґрунтується на законі, кошти ж, неправомірно стягнуті з пенсії позивача , згідно зазначеної постанови відповідача , УПФУ, підлягають поверненню відповідачем позивачу.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача на його користь більшої суми коштів (736 грн.), ніж фактично стягнутої з його пенсії (550грн.), пов»язаних з збільшенням курсу валюти та цін на побутові товари і споживчий кошик, суд вважає, що вони до задоволення не підлягають, так як не ґрунтуються на законі і в порядку адміністративного судочинства розглядатися не можуть.

Враховуючи викладені позивачем обставини, за яких ним пропущено строк звернення до адміністративного суду, суд визнає причини пропуску даного строку поважними, які підлягають поновленню відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 102, 159, ч.3 ст. 160, 163, 181, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу ДВС Канівського міськрайонного управління юстиції про оскарження постанови - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до адміністративного суду.

Визнати дії старшого державного виконавця відділу ДВС Канівського міськрайонного управління юстиції Орехової С.І. про винесення постанови ВП №20078908 від 25.12.2013року про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 - неправомірними.

Постанову відділу ДВС Канівського міськрайонного управління юстиції ВП № 20078908 від 25.12.2013р. про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 - скасувати .

Зобов"язати відділ державної виконавчої служби Канівського міськрайонного управління юстиції, м. Канів,вул.Кошового, 2 Черкаської області повернути ОСОБА_1, прож. АДРЕСА_1 550 грн. неправомірно стягнутих згідно постанови ВП № 20078908 від 25.12.2013р. відділу державної виконавчої служби Канівського міськрайонного управління юстиції про звернення стягнення на пенсію .

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Канівський міськрайонний суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий М.І.Дубенець