Постанова № 39437940, 25.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 904/9680/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Мирошниченка С.В.

за участю представників:

Позивача: Стригунової Г.І., дов. № 01 від 20.01.2014 року;

Відповідача: Кудіна М.В., дов. № б/н від 03.01.2014 року;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Медпром" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 року

у справі № 904/9680/13 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медпром"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремжелдортранс"

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Медпром" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремжелдортранс", просило розірвати догвоір оренди № 72/1 від 05.01.2011 року, укладений між сторонами; стягнути з відповідача 822 000,00 грн. орендної плати за квітень 2012 року - листопад 2013 року; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Ремжелдортранс" повернути комплекс нежитлових будівель загальною площею 5 590,1 кв. м, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцевська, б. 2 (а.с. 3-6).

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Ремжелдортранс" зобов'язань за вказаним договором щодо сплати орендної плати.

Клопотанням від 16.01.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Медпром" просило припинити провадження у справі в частині вимог про розірвання договору оренди № 72/1 від 05.01.2011 року у зв'язку з його розірванням в порядку ст. 782 ЦК України (а.с. 42).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 року (суддя Мельниченко І.Ф.) провадження у справі в частині вимог про розірвання оренди № 72/1 від 05.01.2011 року припинено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремжелдортранс" 816 000,00 заборгованості з орендної плати; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Ремжелдортранс" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Медпром" комплекс нежитлових будівель загальною площею 5 590,1 кв. м, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцевська, б. 2. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 173-175).

Судовий акт мотивовано доведеністю позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 року (головуючий Дмитренко А.К., судді Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 року скасовано частково, викладено резолютивну частину в новій редакції. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремжелдортранс" 354 000,00 заборгованості з орендної плати. В іншій частині у позові відмовлено (а.с. 214-218).

Оскаржений судовий акт мотивовано відсутністю підстав для розірвання договору в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 782 ЦК України і враховуючи п. 5.2 договору оренди № 72/1 від 05.01.2011 року та передчасним звернення з вимогами про стягнення орендної плати за 2013 рік.

Не погодившись з постановленим апеляційною інстанцією судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Медпром" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 року скасувати, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 року залишити в силі (а.с. 227-230).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Медпром" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.06.2014 року (а.с. 226).

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.01.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Медпром" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ремжелдортранс" було укладено договір оренди № 72/1, відповідно до умов якого орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування частину комплексу нежитлових будівель загальною площею 5 590,1 кв. м, розташованого за адресою: вул. Коломійцевська, буд. 2, балансовою вартістю об'єкта оренди станом на 01.01.2011 року 380 000 грн. (а.с. 12-13).

Згідно п. 3.1 договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем за актом приймання-передачі протягом трьох календарних днів з моменту укладення даного договору. Підписання акту приймання-передачі свідчить про фактичну передачу об'єкта оренди в оренду за даним договором.

Пунктом 4 договору сторони узгодили, що договір набирає чинності з 01.01.2011 року і діє до 31.12.2013 року.

Відповідно до п. 5.1 договору розмір орендної плати складає 15 000 грн., у тому числі ПДВ - 3 000 грн. за місяць оренди.

Згідно п. 5.2 договору орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування належної до сплати суми на рахунок орендодавця протягом 15 днів з дати закінчення кожного календарного року на підставі рахунку, виставленого орендодавцем.

Пунктом 7.2 договору встановлено обов'язок орендаря у повному обсязі сплачувати орендну плату.

На виконання умов договору сторонами складено акт приймання-передачі об'єкту оренди (а.с. 15).

05.01.2012 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 72/1 від 05.01.2011 року, якою збільшено розмір орендної плати до 42 000 грн. за місяць оренди (а.с. 14).

Судами встановлено, що 25.04.2012 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Ремжелдортранс" на рахунок позивача надійшло 330 000 грн. орендної плати, з яких 150 000 грн. позивачем зараховано в рахунок сплати орендної плати за січень-березень 2012 року, а 24 000 грн. зараховано в рахунок часткового погашення боргу з орендної плати за квітень 2012 року.

Доказів виконання зобов'язань щодо здійснення розрахунків з орендної плати за період з квітня (частково) 2012 року по грудень 2012 року в сумі 354 000 грн. відповідач судам попередніх інстанцій не надано.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині стягнення 354 000,00 грн. заборгованості за період квітень-грудень 2012 року та 462 000,00 грн. за січень-листопад 2013 року.

Також судами встановлено, що повідомленням № 66 від 20.12.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Медпром" повідомило відповідача про відмову від договору (а.с. 52).

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Місцевий господарський суд, враховуючи те, що договір припинив свою дію в результаті відмови позивача від договору припинив провадження у вказаній частині та задовольнив вимоги про зобов'язання повернення об'єкту оренди.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційна інстанція, частково скасовуючи рішення місцевого господарського суду зазначила, що законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом 3-х місяців підряд, тому враховуючи положення п. 5.2 договору оренди № 72/1 від 05.01.2011 року орендна плата сплачується орендарем після закінчення календарного року однією сумою за весь рік, а не щомісячно.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди у даному випадку не можна розцінювати як несплату відповідачем орендної плати протягом 3-х місяців підряд, тому у товариства з обмеженою відповідальністю "Медпром" не виникає права на відмову від договору.

Також апеляційна інстанція дійшла висновку про передчасність звернення позивача з вимогами про стягнення 462 000,00 грн. заборгованості з орендної плати за 2013 рік, оскільки, враховуючи положення п. 5.2 договору обов'язок зі сплати орендної плати виникає у орендаря протягом 15 днів з дати закінчення кожного календарного року на підставі рахунку, виставленого орендодавцем, тоді як позов подано 10.12.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція частково скасувала рішення місцевого господарського суду, погодившись лише з висновками щодо стягнення з відповідача 354 000,00 грн. заборгованості з орендної плати за квітень-грудень 2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками суду апеляційної інстанції та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Медпром" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 року у справі № 904/9680/13 залишити в силі.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Мирошниченко