Ухвала суду № 39436079, 29.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/10501/13-к Номер провадження 11-кп/775/785/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року місто Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Козодуба А.І.

суддів: Самойленка А.І., Кондакова Г.В.

при секретарі Поповичу П.М.

за участю прокурора Заїки О.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальне провадження № 120130505100005053 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Словянська Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, раніше судимого; 9 грудня 2003 року Слов'янським міським судом Донецької області за ст.296 ч.3, 297, 307 ч.1, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнено 1 грудня 2006 року умовно-достроково на 9 місяців 26 днів; 25 вересня 2009 року Слов'янським міськрайонним судом за ст.ст.15 ч.3, 27 ч.2, 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки, що проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України

ВСТАНОВИВ:

Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2014 року ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі.

Цим же вироком був засуджений ОСОБА_3, апеляційні скарги по відношенню до якого не надходили.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що 17 серпня 2013 року вони знаходились на святкуванні весілля в приміщенні кафе «Ілюзія», розташованого по вулиці К.Маркса, будинок № 30 міста Слов'янська.

Приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 вийшов з кафе та підійшов до в'їзних воріт адміністративної будівлі Слов'янського МВ УСБУ в Донецькій області, біля яких не зважаючи на існуючи правила і норми поведінки у суспільстві почав справляти природні потреби. В цей час ОСОБА_4, який є співробітником охорони УСБУ в Донецькій області та знаходився на чергуванні в адміністративній будівлі Слов'янського МВ УСБУ, через камеру зовнішнього спостереження помітив дії ОСОБА_3 та, підійшовши до воріт, зробив останньому зауваження. Не відреагувавши на зауваження, ОСОБА_3, діючи навмисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських мотивів, наніс ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в область підборіддя, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник.

Не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2, який є особою раніше судимою за хуліганство, повернулися до ОСОБА_4, що знаходився на території, що прилягає до адміністративної будівлі Слов'янського МВ УСБ, де діючи навмисно, групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, підтримуючи дії один одного, безпричинно, з хуліганських мотивів, одночасно стали бити ОСОБА_4, при цьому ОСОБА_3 навмисно наніс потерпілому удар рукою в область лівого ока, удар рукою в область лівої скроні, удар ногою в область обличчя. Підтримуючи дії ОСОБА_3, ОСОБА_2 навмисно наніс потерпілому удар рукою в область потилиці, удар ногою в область лівого стегна, удар рукою в область ребер зліва.

Умисними спільними протиправними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні пошкодження: синці навколо лівого ока і на підборідді, синці на зовнішній поверхні лівого плеча, зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглоба, задньої поверхні лівого стегна і задньо - внутрішньої поверхні правого стегна, які по ступеню тяжкості у сукупності відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого.

В апеляційних скаргах:

- прокурор Дуравкіна Н.М. просить вирок суду змінити, зазначивши у мотивувальній частині вироку статтю та частину закону України про кримінальну відповідальність відносно ОСОБА_2, а саме ч.3 ст.296 КК України; вважає, що судом в порушення ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку не зазначено стаття та частина закону України про кримінальну відповідальність стосовно ОСОБА_2;

- обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 просять вирок суду в частині призначеного покарання змінити, застосувавши до ОСОБА_2 вимоги ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням; в обґрунтування своїх доводів зазначають, що суд не в повній мірі врахував дані про його особу, а саме, що має на утриманні двох малолітніх дітей та непрацездатну матір, яка є інвалідом третьої групи, та потребує всілякої допомоги; зареєстрував шлюб; обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття та сприяння розкриттю злочину; також суд не врахував, що діями обвинуваченого не заподіяно істотної шкоди, бо потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження.

Заслухавши суддю-доповідача, який підтримав доводи апеляції та просив вирок суду змінити та звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, прокурора Заїку О.В., який підтримав доводи апеляції прокурора Дуравкіної Н.М., просив вирок суду змінити, зазначивши у мотивувальній частині вироку статтю та частину закону України про кримінальну відповідальність відносно ОСОБА_2, а в решті вирок залишити без змін, захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, які підтримали свою апеляцію, просили вирок в частині призначеного покарання змінити, застосувавши вимоги ст. 75 КК України, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляціях, колегія судів вважає, що апеляції прокурора, захисника та обвинуваченого задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, які наведені у вироку цього суду. Ці обставини, як і правильність кваліфікації дій обвинуваченого, в апеляційній скарзі не оспорюються і відповідно до вимог ст.404 КПК України підстави для перегляду апеляційним судом вироку в цій частині відсутні.

Що стосується доводів захисника та обвинуваченого щодо неповного врахування судом даних про особу ОСОБА_2, то вони спростовуються матеріалами кримінального провадження.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд належним чином врахував обставини скоєння злочину, ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, є особою судимою за хуліганство, ці судимості не зняті і не погашені в установленому законом порядку, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює; обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття та сприяння розкриттю злочину; обставину, яка обтяжують покарання: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, призначивши йому покарання в мінімальних межах санкції статті 296 ч.3, яке є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, що відповідає вимогам ст.65 КК України.

За наявності наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку та застосування більш м'якого покарання.

Підстави для задоволення апеляції прокурора Дуравкіної відсутні, оскільки суд визнав ОСОБА_2 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України і правильність цієї кваліфікації в апеляції не оспорюються. Апеляційний суд не має можливості і законних підстав для технічного редагування мотивувальної частини вироку.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку, по справі не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги прокурора Дуравкіної Н.М., обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2014 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

СУДДІ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ: