Рішення № 39435725, 11.06.2014, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа 165/713/14-ц

Провадження 2/165/227/14

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі: головуючого судді Свередюка А.В., при секретарі Гнатюк К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

18 березня 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між банком та відповідачем ОСОБА_1 06 листопада 2007 року було укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 5000 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

13 листопада 2008 року, Нововолинським міським судом Волинської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 06 листопада 2007 року в сумі 6592,76 грн.

Вищезазначена сума врахована при поданні розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_1

У зв'язку з значними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, за відповідачем станом на 30 жовтня 2013 року рахується заборгованість за кредитом - 30891,06 грн., з них: заборгованість по процентам за користування - 17393,87 грн., 11550 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1447,19 грн. - штраф (процентна складова). Позивач просить винести рішення, яким стягнути з відповідача у свою користь кредитну заборгованість та 308,91 грн. сплаченого судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи про, що свідчить довідка про доставку SMS повідомлення. Про причини неявки до суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася без поважних причин, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином про, що свідчить судовий виклик, надрукований в газеті «Волинь нова», про причини неявки до суду не повідомила.

Частиною 2 статті 197 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Як зазначено в ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4)відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

З копії заяви ОСОБА_1 про надання строкового кредиту (а.с. 8), умов і правил надання банківських послуг, далі (Правила) (а.с. 9-12) вбачається, що між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала в розмірі 5000 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Дана заява містить пункт, про те, що заява разом з умовами надання банківських послуг, пам'яткою клієнта і тарифами складає договір надання банківських послуг. Тобто містить відсилання до вищезазначених документів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

З розрахунку заборгованості по ОСОБА_1 (а.с. 5-7), вбачається, що станом на 30 жовтня 2013 року рахується заборгованість за кредитом - 30891,06 грн., з них: заборгованість по процентам за користування - 17393,87 грн., 11550 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1447,19 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вчиняється в письмовій формі, якщо його зміст, зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається в письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що кредитний договір є двостороннім правочином - тобто погодженою дією двох сторін, що направлена на створення прав та обов'язків для двох сторін. Фактично між сторонами, 06 листопада 2007 року, було укладено письмові правочини.

Як вбачається з заяви позичальника ОСОБА_1, кредитний договір укладався в присутності двох сторін. За таких обставин, обов'язковою умовою його дійсності, відповідно до ст.ст. 202-203 ЦК України, є взаємне волевиявлення сторін щодо кожної умови такого договору.

З наданих позивачем (Правил) (а.с. 9-12), вбачається, що вони фактично містять умови та порядок надання кредиту, права та обов'язки сторін, порядок розрахунків тощо. Проте, в даних (Правилах) відсутня дата їх складення та опублікування. Звідки можна зробити висновок, що на момент виникнення спірних правовідносин, дані (Правила) не були опубліковані та доведені до відповідача ОСОБА_1

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачем не надано суду тарифів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, що унеможливлює встановити правомірність заявлених позовних вимог, позбавляє можливості перевірки даних, викладених у розрахунках заборгованості за кредитом ОСОБА_1 (а.с. 5-7), додані до матеріалів справи (Правила) підписані головою правління банку, але не містять його реквізитів, відсутня і дата їх складання або підпису сторонами, а також жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від заяви позичальника ОСОБА_1

Позивачем - ПАТ КБ «ПриватБанк», на його офіційному сайті (а.с. 44), зазначено, що документи, розміщені на цьому сайті - це публічна оферта, що містить умови і правила надання банківських послуг банком і його партнерами, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділеннях банку, розміщено архів договорів, зміни до яких проводилися лише у 2013-2014 роках, тобто, до правовідносин, що виникли між банком - позивачем та відповідачем ОСОБА_1 06 листопада 2007 року відповідно, надані позивачем (Правила) бути застосовані не можуть.

Позивачем не надано тарифів, які є складовою частиною кредитно-заставного договору (а.с. 8), що унеможливлює перевірку правильності нарахування позивачем сум, що підлягають до стягнення з відповідача.

Таким чином, в суді встановлено, що додані позивачем до позовної заяви Умови і правила надання банківських послуг, які фактично містять умови та порядок надання кредиту, права та обов'язки сторін, проте, вищезазначені правила підписані головою правління банку, але не містять підпису позичальника, його реквізитів, відсутня дата їх складання або підпису сторонами, жлдної ідентифікуючої ознаки їх невід'ємності від заяви ОСОБА_1 про надання кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у зв'язку з недоведеністю позивачем зазначених у позовних заявах сум понесення ним збитків.

Судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. 10, ст. 11, ст. 60, ст. 88, ст.ст. 213-215, ст.ст. 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 626-628, 1054-1055 ЦК України, -суд,

вирішив:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя А.В. Свередюк