Рішення № 39435286, 19.06.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" червня 2014 р. Справа № 906/663/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

- за участю секретаря судового засідання Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Малімон В.М. - дов. №320 від 04.02.14 р., діє до 31.12.14 р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Концерну "Військторгсервіс" (м.Київ) в особі Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс" (м. Хмельницький)

до Військової частини А3091 (м. Бердичів)

про стягнення 41258,56 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № 199 від 17.06.14року - 30 387,04грн. )

Позивачем Концерном "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії пред'явлено позов до відповідача Військової частини А3091 (м. Бердичів) про стягнення на його користь 41 258, 56 грн. заборгованості, з яких: 36 620, 22 грн. основного боргу згідно Договору №51 від 25.04.2012р., 2563, 42 грн. індексу інфляції, 2074, 92 грн. 3% річних з простроченої суми.

В обгрунтування правових підстав позову позивач посилається на порушення умов Договору №51 від 25.04.2012 р. в частині оплати наданих послуг.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 526, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 180, 193, 222 ГК України.

Ухвалою від 23.05.14 р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, передбачені ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позов відповідно.

Позивач в засіданні суду 19.06.14 р. подав заяву про зменшення позовних вимог №199 від 17.06.2014, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 26 888,58 грн. заборгованості за надані послуги, 1828,42 грн. - інфляційних нарахувань, 1670,04 грн. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

Господарський суд, надавши оцінку заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог, встановив, що позивачем зменшено розмір позовних вимог про стягнення основного боргу до 26888, 58 грн. проти заявлених в позовній заяві 36620,22 грн. за рахунок часткової оплати заборгованості відповідачем, інфляційних - до 1828, 42 грн. проти заявлених 2563,42 грн., 3% річних - до 1670, 04 грн. проти заявлених 2074,92 грн.

Господарський суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог № 199 від 17.06.2014 до розгляду по суті, відтак, спір вирішується з нової ціни позову в розмірі 30 387,04 грн., з яких: 26 888, 58 грн. - сума заборгованості по оплаті наданих послуг проти заявлених 36 620, 22 грн., 1 828, 42 грн. - сума інфляційних втрат проти заявлених 2563, 42 грн., 1670, 04 грн. сума 3% річних з простроченої суми проти заявлених 2074, 92 грн.

Представник відповідача у засіданні суду 05.06.14 р. заперечував проти позову на на суму заборгованості на суму 9 731,64 грн. з підстав, викладених у запереченні (а.с. 51-59).

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11 р. наголошується, що у випадку неявки в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, за відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, у судовому засіданні 19.06.14р. представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову з урахуванням нової ціни позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2012 року між Концерном "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс" та Військовою частиною А3091 був укладений Договір №51 про надання послуг, згідно якого "замовник" (позивач) здає, а "виконавець" (відповідач) проводить: прання білизни всіх видів, прання спецодягу і обмундирування (надалі за текстом - Договір №51) (а.с. 10).

Права та обов'язки сторін передбачено у розділах 2, 3 Договору №51.

У п. 3.1. сторони домовились, що ціна на послуги по пранню білизни складає 7,98 грн. з ПДВ за один кілограм.

Загальна вартість наданих послуг, що підлягають оплаті за цим Договором орієнтовно складає 36 620, 22 грн. (п. 3.2. Договору №51).

Відповідно до п. 3.4. Договору №51 оплата проводиться через фінансову службу військової частини А 3091 згідно рахунків-накладних, які одночасно є актом прийому-передачі послуг, в термін 3-х банківських днів після одержання рахунків.

Відповідальність сторін, форс-мажорні обставини передбачено розділом 4, 5 Договору №51.

Строк дії Договору, відповідно до п. 6.1., - з 25.04.2012р. по 31.12.2012р.

Факт належного виконання позивачем свого обов'язку по пранню білизни підтверджується наступними доказами:

- рахунком-накладною №242 від 25.04.2012р. на суму 3918, 18 грн. (а.с. 15);

- рахунком-накладною №266 від 04.05.2012р. на суму 3351, 60 грн. (а.с. 16);

- рахунком-накладною №293 від 11.05.2012р. на суму 2880, 78 грн. (а.с. 17);

- рахунком-накладною №318 від 18.05.2012р. на суму 2290, 26 грн. (а.с. 18);

- рахунком-накладною №342 від 25.05.2012р. на суму 3168, 06 грн. (а.с. 19);

- рахунком-накладною №359 від 01.06.2012р. на суму 2808, 96 грн. (а.с. 20);

- рахунком-накладною №386 від 08.06.2012р. на суму 3622, 92 грн. (а.с. 21);

- рахунком-накладною №407 від 15.06.2012р. на суму 3008, 46 грн. (а.с. 22);

- рахунком-накладною №428 від 22.06.2012р. на суму 4508, 70 грн. (а.с. 23);

- рахунком-накладною №452 від 29.06.2012р. на суму 3519, 18 грн. (а.с. 24);

- рахунком-накладною №490 від 29.06.2012р. на суму 3543, 12 грн. (а.с. 25).

Загалом позивач надав послуг, з урахуванням часткової сплати відповідачем боргу на загальну суму 26 888, 58 грн.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за надані позивачем послуги по пранню білизни виконав не належним чином, чим допустив прострочення у його оплаті.

При цьому, позивач підтвердив, що відповідач 27.12.2012р. за платіжним дорученням №991 частково сплатив кошти в сумі 9 731, 64 грн., які були зараховані за послуги прання білизни за Договором №51, у зв'язку з чим було надано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму основного боргу порівняно з первісно заявленою вимогою.

Вище зазначений борг відповідача зумовив звернення позивача з цим позовом до суду.

Крім стягнення суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача сума інфляційних нарахувань в розмірі 1828, 42 грн. та 3% річних з простроченої суми в розмірі 1670, 04 грн.

Дослідивши матеріали справи, повно об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи в сукупності до ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Зобов'язання, як це передбачено у статтях 11 та 509 ЦК України, що виникли з договору, інших юридичних фактів мають виконуватися належним чином відповідно до його умов, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №51 від 25.04.2012, - є договором про надання послуг, правове регулювання якого передбачене главою 63 ЦК України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особі.

На дату винесення рішення у справі обгрунтованою до стягнення є сума основного боргу в розмірі 26 888, 58 грн., яка є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних з простроченої суми в розмірі 1670, 04 грн.

З огляду на те, що ст. 625 ЦК України вміщена в розділ 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань.

Положення ч.2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовується за наявності порушення будь-якого грошового зобов'язання (п.6.2 Постанови № 14).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові ( п.4.1 Постанови № 14).

З огляду на вимоги ч.1 ст. 4-7 і ст. 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок грунтується (п.1.12 Постанови № 14).

Господарський суд, перевіривши розрахунок 3% річних з простроченої суми в розмірі 1670, 04 грн. визнає його арифметично правильним, відтак задоаольняє його в заявленому розмірі.

Стосовно заявлених до стягнення інфляційних нарахувань в загальній сумі 1828, 42 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів ( п.3.1 Постанови № 14).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція (абз. 3 п. 3.2. Постанови №14).

Господарським судом перевірено розрахунок суми інфляційних нарахувань, здійснених позивачем на суму 1828, 42 грн., визнає його арифметично правильним, відтак, задовольняє його в заявленій сумі.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А 3091 (13302, м. Бердичів, вул. Червона гора,1, код ЄДРПОУ 24981238) на користь Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Молодогвардійська, 28-А , код ЄДРПОУ 33689922) в особі Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс" ( 29006, м. Хмельницький, вул. Майборського, 9, код ЄДРПОУ 35123594):

- 26 888,58 грн. основного боргу,

- 1828,42 грн. інфляційних втрат,

- 1670,04 грн. 3% річних,

- 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.06.14р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1- в справу , 2- позивачу (простою) на адресу філії : 29006, м. Хмельницький, вул. Майборського, 9 , 3- відповідачу (рек. з повід. )