Вирок № 39434314, 25.06.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/5215/13-к

Провадження № 1-кп/629/28/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судового засідання - Кондрашкіної А.А.,

за участю прокурора - Решетняк В.О.,

захисника - адвоката ОСОБА_1, законного представника неповнолітнього - ОСОБА_2, представника служби у справах дітей Лозівської РДА - Нескородько С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за підозрою:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, учня 9-го класу Орільської ЗОШ І-ІІІ ступеню № 1, виховується в багатодітній сім'ї, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Неповнолітній ОСОБА_4 в період часу з 01 жовтня 2013 року по 04 жовтня 2013 року близько 08.00 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, через не маючу огорожі ділянку городу зайшов на територію подвір'я домоволодіння ОСОБА_5, розташованого за адресою АДРЕСА_3. Знаходячись там, неповнолітній ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з метою збагачення, упевнившись, що власник домоволодіння відсутній та за ним не спостерігають сторонні особи, діючи таємно, шляхом вільного доступу викрав кабель, бувший у використанні, виготовлений з мідного дроту, довжиною приблизно 30 метрів, діаметром у розтині приблизно 14 мм, вага міді в якому склала 13,5 кілограмів, по ціні за один кілограм 43 гривні, загальною вартістю 580 гривень, який висів на зовнішній стіні приміщення майстерні.

Після скоєння вказаного злочину неповнолітній ОСОБА_4 з місця пригоди зник, викраденим розпорядився за своїм розсудом, обернувши його на свою користь, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток у розмірі 580 гривень.

Крім того, неповнолітній ОСОБА_4 в період часу з 10 жовтня 2013 року по 11 жовтня 2013 року близько 08.00 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, через не маючу огорожі ділянку городу зайшов на територію подвір'я домоволодіння ОСОБА_5, розташованого за адресою АДРЕСА_3. Знаходячись там, неповнолітній ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з метою збагачення, упевнившись, що власник домоволодіння відсутній та за ним не спостерігають сторонні особи, діючи таємно, через отвір у стіні приміщення гаражу, розташованого на території домоволодіння, проник до вказаного приміщення та викрав з нього кабель, бувший у використанні, виготовлений з мідного дроту, довжиною приблизно 25 метрів, діаметром у розтині приблизно 6 мм, вага міді в якому склала 5 кілограмів, по ціні за один кілограм 43 гривні, загальною вартістю 225 гривень.

Після скоєння вказаного злочину неповнолітній ОСОБА_4 з місця пригоди зник, викраденим розпорядився за своїм розсудом, обернувши його на свою користь, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток у розмірі 225 гривень.

Крім того, неповнолітній ОСОБА_4 29 жовтня 2013 року близько 08 години 30 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, через не маючу огорожі ділянку городу зайшов на територію подвір'я домоволодіння ОСОБА_5, розташованого за адресою АДРЕСА_3. Знаходячись там, неповнолітній ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з метою збагачення, упевнившись, що власник домоволодіння відсутній та за ним не спостерігають сторонні особи, діючи таємно, шляхом пошкодження скла кватирки вікна, проник у приміщення будинку та викрав з нього гроші у розмірі 1400 гривень, які належали ОСОБА_5

Після скоєння вказаного злочину неповнолітній ОСОБА_4 з місця пригоди зник, викраденим розпорядився за своїм розсудом, обернувши його на свою користь, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток у розмірі 1400 гривень.

Крім того, неповнолітній ОСОБА_4 07 листопада 2013 року близько 08:00 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, через не маючу огорожі ділянку городу зайшов на територію подвір'я домоволодіння ОСОБА_5, розташованого за адресою АДРЕСА_3. Знаходячись там, неповнолітній ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з метою збагачення, упевнившись, що власник домоволодіння відсутній та за ним не спостерігають сторонні особи, діючи таємно, шляхом пошкодження кватирки вікна, проник у приміщення будинку та викрав з нього гроші у розмірі 137 гривень 25 копійок, які належали ОСОБА_5

Після скоєння вказаного злочину неповнолітній ОСОБА_4 з місця пригоди зник, викраденим розпорядився за своїм розсудом, обернувши його на свою користь, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток у розмірі 137 гривень 25 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкриміновані йому злочини при зазначених обставинах. Пояснив, що у дворі потерпілого побачив кабель, який потім двічі, точної дати не пам'ятає, викрав, опалив, а мідний дріт здав на пункт прийому металобр4ухту, за що отримав 560 грн. Пізніше перед школою через вікно двічі заліз в будинок потерпілого, де викрав гроші в сумі 1400 грн. та 137 грн., на ці гроші купував газовану воду та цукерки. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особистість.

Суд вважає, що дії ОСОБА_4, які виразилися у викраденні 01-04 жовтня 2013 року кабелю у гр. ОСОБА_5, правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім того, суд вважає, що дії ОСОБА_4, які виразилися у викраденні 10-11 жовтня 2013 року кабелю, 29 жовтня 2013 року і 07 листопада 2013 року грошей у гр. ОСОБА_5, правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення чи житло.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, але потребує огляду, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з приводу розладу психологічного розвитку (останнє звернення 26.08.2008 року). Навчається в 9 класі Орільської ЗОШ І-ІІІ ступенів, за місцем навчання характеризується посередньо. Виховується в багатодітній сім'ї (п'ятеро дітей), за місцем проживання сім'я зарекомендувала себе з задовільного боку.

Згідно акту амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 977 від 22.11.2013 року ОСОБА_4 виявляє психофізичний інфантилізм з акцентуацією особистості по нестійкому типу. В момент скоєння правопорушення не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними, підпадає під дію ст. 20 КК України (обмежена осудність). У ОСОБА_4 присутні ознаки психологічного недорозвитку пов'язані з основним діагнозом. У ОСОБА_4 наявні індивідуально-психологічні характеристики, прямо і безпосередньо пов'язані з основним клінічним діагнозом, які впливають на його поведінку. ОСОБА_4 з урахуванням вищезазначених факторів, тобто, його індивідуально-психологічних особливостей, інтелектуальних характеристик, не міг в достатньому обсязі розуміти фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій, критично їх оцінювати і передбачати їх наслідки. В теперішній час, в зв'язку з інтелектуально-мнестичним недорозвитком ОСОБА_4 потребує в застосуванні примусових мір медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, виховання в багатодітній сім'ї, скрутне матеріальне становище, психічний стан обвинуваченого.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Згідно ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Відповідно до ч. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 року № 7, особа, яка визнана обмежено осудною, підлягає кримінальної відповідальності. Якщо злочин вчинено в стані обмеженої осудності особою, яка внаслідок загострення наявного у неї психічного розладу потребує застосування примусових заходів медичного характеру, суд постановляє обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховує його психічний стан як пом'якшуючи покарання обставину з одночасним застосуванням примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання.

Суд, з урахуванням особи винного, його ставлення до скоєного, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, виховання в багатодітній сім'ї, скрутне матеріальне становище, психічний стан обвинуваченого, вважає за необхідне при призначенні покарання обвинуваченому застосувати положення ст. 69 КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_4, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75, 104 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-дактилоскопічних експертиз № 215 від 12.11.2013 року в сумі 480,90 грн., № 214 від 12.11.2013 року в сумі 293,40 грн., судово-товарознавчих експертиз № 3628 від 13.11.2013 року в сумі 489,00 грн., № 3629 від 13.11.2013 року в сумі 391,20 грн., на загальну суму 1654,50 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з законного представника неповнолітнього обвинуваченого - матері ОСОБА_2, оскільки обвинувачений є неповнолітнім і самостійного заробітку чи доходу не має.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, ст.ст. 69, 70, 75, 104 КК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України:

по ч.1 ст. 185 КК України - 1(один) рік позбавлення волі,

по ч.3 ст. 185 КК України - із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 1 (одного) року 5 (п'яти) місяців позбавлення волі .

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 5 (п'яти) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не обиралась.

Стягнути з законного представника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Болонь Клепіковського району Рязанської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь держави судові витрати за проведення судово-дактилоскопічних експертиз № 215 від 12.11.2013 року, № 214 від 12.11.2013 року, судово-товарознавчих експертиз № 3628 від 13.11.2013 року, № 3629 від 13.11.2013 року, на загальну суму 1654,50 (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири грн. 50 коп.) гривень, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011.

Після набрання вироком законної сили речові докази: фрагмент кабелю з мідного дроту, гроші (дріб'язок) номіналом в 1 копійку - 4 шт., номіналом в 2 копійки - 6 шт., номіналом в 5 копійок - 52 шт., номіналом в 10 копійок - 166 шт., номіналом в 25 копійок - 156 шт., номіналом в 50 копійок - 111 шт., номіналом в 1 гривню - 9 шт. - вважати повернути потерпілому ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська