Рішення № 39432084, 24.06.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2014 р.Справа № 924/647/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради м. Дунаївці

про стягнення 288423,51 грн., з них 224060,46 грн. - основний борг; 23162,08 грн. - пеня; 21916,90 грн. - 7% штрафу; 9545,52 грн. - сума на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення та 9738,55 грн. - 3% річних.

Представники сторін:

позивача: Безпалюк О.Л. за довіреністю №14-95 від 18.04.2014р.

відповідача: Коваль В.В. за довіреністю №146 від 26.05.2014р.

Повне рішення складено 24. 06. 2014 р.

Суть спору: позивач - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подав позов до господарського суду Хмельницької області про стягнення з відповідача - Комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради м. Дунаївці заборгованості в сумі 288423,51 грн., з них 224060,46 грн. - основний борг; 23162,08 грн. - пеня; 21916,90 грн. - 7% штрафу; 9545,52 грн. - сума на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення та 9738,55 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позову зазначає, що 28.08.12р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальне підприємство теплових мереж Дунаєвецької міської ради (покупець) уклали договір № 12/752-БО-34 на купівлю - продаж природного газу.

На виконання умов Договору Продавець у жовтні - грудні 2012р. передав, а Покупець отримав природний газ на суму 1362755,98 грн.

Факт приймання - передачі газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу: - від 27.11.12р. за жовтень на суму 187038,17 грн.; - від 30.11.12р. на суму 435601,95 грн.; - від 31.12.12р. на суму 740115,86 грн.

Відповідач частково виконав зобов'язання з оплати поставленого природного газу, перерахувавши на рахунок продавця грошові кошти в сумі 1138695,52 грн., що підтверджується довідками про операції та сальдо підприємства.

Таким чином, Комунальне підприємство теплових мереж Дунаєвецької міської ради не виконало зобов'язання перед позивачем належним чином, з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Отже, станом на 14.04.14р. заборгованість відповідача перед Позивачем складає 224060,46грн. за переданий природний газ.

Оскільки відповідач прострочив зобов'язання з оплати поставленого природного газу, яке за своєю природою є грошовим зобов'язанням, останній зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням пені в сумі 23162,08 грн., 7% штрафу в сумі 21916,90 грн., інфляційних втрат в розмірі 9545,52 грн. та 3% річних в сумі 9738,55 грн..

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

Підприємство КП теплових мереж ДМР надсилало позивачу акти на споживання природного газу протягом жовтня-грудня 2012 року у відповідності до фактичного споживання природного газу в цей період. Однак позивач не приймав розподіл газу, здійснений відповідачем, а проводив власний розподіл, а саме НАК "Нафтогаз" України проводив недопустиму перекидку природного газу між споживачами, шляхом перекиду зі споживачів населення на споживачів бюджетних організацій і тим самим збільшували заборгованість відповідача.

Відповідач стверджує, що позивач при здійсненні розрахунку керувався своїм особистим наказом, і не приймав до розгляду розрахунки відповідача (фактично спожитого природного газу), в іншому випадку позивач відмовлявся постачати газ відповідачу.

Крім того, відповідач пояснює, що при здійсненні розрахунків позивач керувався Методикою №288 від 15.07.2010р., яка була призупинена на час здійснення розрахунків.

Відповідач стверджує, що неодноразово надсилав листи позивачу з проханням переглянути розрахунки за спожитий газ у 2012 році, але відповіді від позивача не надходило.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на скрутне матеріальне становище підприємства.

В задоволенні усного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи належить відмовити, оскільки останнім не наведено жодних правових підстав передбачених статтею 77 ГПК України, згідно з якими суд має право відкладати розгляд справи.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено.

Згідно Виписки ЄДРПОУ серія АД № 497936 публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код 20077720.

За даними Головного управління регіональної статистики станом на 07.03.2014р. в ЄДРПОУ значиться комунальне підприємство теплових мереж Дунаєвецької міської ради, місцезнаходження: Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Фрунзе, 53, код 14151748.

28.08.2012р. між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (Покупець) був укладений договір № 12/752-БО-34 на купівлю - продаж природного газу.

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.

Згідно з п.1.2. Договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Продавець передає Покупцеві з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 270000 тис. куб. м. (двісті сімдесят тисяч куб. м), у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): - жовтень 70000; - листопад 80000; - грудень 120000.

Зі змісту п. 3.1. Договору вбачається, що право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується Продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки (п.3.1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (п. 3.4. Договору).

Згідно п. 4.1 договору, кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів газу покупця з урахуванням вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 р. №288 "Про затвердження методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям".

Пункт 5.1. Договору зазначає, що ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюється НКРЕ.

Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн..

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74 грн. (п.5.2. Договору).

Відповідно до п.6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п.6.3. Договору в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

У відповідності до п. 7.2. Договору у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Пунктом 11.1. Договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.08.2012р. і діє до в частині поставки газу до 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору Продавець у жовтні - грудні 2012р. передав, а Покупець отримав природний газ в обсязі 292,328 тис. куб. м. на загальну суму 1362755,98 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 27.11.12р. (10,122 тис.куб.м. на суму 187038,17 грн.), від 30.11.12р. (93,442 тис.куб.м. на суму 435601,95 грн.), від 31.12.12р. (158,764 тис.куб.м. на суму 740115,86 грн.).

Відповідач розрахувався з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ лише частково на суму 1 138 695,52 грн., що підтверджується сальдо з 01.09.12р. по 28.02.2014р. та реєстром прийнятих платежів від Комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради. Зокрема, 16.11.2012р. сплачено 35000,00 грн. за спожитий газ за жовтень 2012р.; 23.11.2012р. - 8000,00 грн. за жовтень 2012р.; 26.11.2012р. - 20000,00 грн. за жовтень 2012р.; 27.11.2012р. - 35000,00 грн. за жовтень 2012р.; 26.12.2012р. - 230000,00 грн. за жовтень-листопад 2012р.; 27.12.2012р. - 220000,00 грн. за листопад 2012р.; 28.12.2012р. - 135695,52 грн. за грудень 2012р.; 09.01.2013р. - 65000,00 грн. за грудень 2012р.; 18.01.2013р. - 15000,00 грн. за грудень 2012р.; 16.01.2013р. - 15000,00 грн. за грудень 2012р.; 24.01.2013р. - 200000,00 грн. за січень 2013р.; 30.01.2013р. - 160000,00 грн. за січень 2013р.

Станом на 14.04.2014р. заборгованість за договором № 12/752-БО-34 від 28.08.12р. складає 224060,46 грн.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості спожитого газу, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних - в сумі 9738,55грн., інфляційні витрати - в сумі 9545,52 грн., а також відповідно до п. 7.2. Договору пеню - в сумі 23162,08 грн., 7% штрафу - в сумі 21916,90 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар0 і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи умови уплати за газ передбачені п. 6.1 договору та докази часткової оплати, суд приходить до висновку, що відповідач допустив порушення умов договору №12/752-БО-34 купівлі - продажу природного газу від 28.08.12р.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача станом на 14.04.2014р. складає 224060,46 грн. Доказів, які б спростовували зазначене, в матеріали справи не подано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 224060,46грн. основного боргу заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позов, не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу, оскільки є надуманими та не підтверджені жодними допустимими доказами. Так, позивач здійснював визначення обсягів природного газу згідно Методики №288 від 15.07.2010 р., оскільки відповідач постачав теплову енергію різним категоріям. При цьому про застосування даної Методики сторони домовилися та передбачили це в п. 4.1 укладеного договору. Окрім того, вказана Методика застосовувалась позивачем, щодо спожитого відповідачем природного газу в грудні 2012 р., тобто під час дії останньої, оскільки лише 11.10.2013 р. на підставі Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості №730 втратив чинність наказ про затвердження Методики. Приймається до уваги, що зупинення з 30.12.2012 р. дії наказу №288, не є свідченням неможливості застосування самої Методики до відносин що склалися в грудні 2012 р., зважаючи на чинність Методики та те, що акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2012 р. підписаний та скріплений представниками сторін без зауважень та з врахуванням визначення обсягів природного газу відповідно до даної методики.

Надані позивачем акти від 31.12.2014 р., не є належними доказами в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України, оскільки належним чином не завірені та підписані в односторонньому порядку - лише відповідачем, а тому не відповідають вимогам первинного документу, як це передбачено ст. 9 Закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Згідно листа Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 №62-97р., відповідно до якого індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в сумі 9545,52 грн., нараховані за грудень 2012р. в сумі 871,20 грн. (сума боргу 435601,95 грн.), за січень 2013р. (сума боргу 614060,46 грн.) в сумі 1228,12 грн., за лютий 2013р. по березень 2014р. (сума боргу 224060,46 грн.) в сумі 7446,20 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 9738,55 грн. Нарахування 3% річних здійснено по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період, зокрема за газ спожитий у жовтні 2012р. за період з 14.11.2012р. по 26.12.12р. з врахуванням часткової оплати; за газ спожитий у листопаді 2012р. за період з 14.12.2012р. по 28.12.2012р. з врахуванням часткової оплати; за газ спожитий у грудні 2012р. за період з 14.01.2013р. по 14.04.2014р. з врахуванням часткової оплати.

Пунктом 6.1 договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. При цьому приймання-передача газу оформляється актом приймання-передачі газу, який є підставою для остаточних розрахунків між сторонами згідно п.3.3. договору.

Тому згідно умов договору остаточний розрахунок за отриманий природний газ здійснюється: за газ, отриманий в листопаді 2012 року - до 14 грудня 2012 року; за газ, отриманий в грудні 2012 року - до 14 січня 2013 року. При цьому за газ, отриманий у жовтні 2012р. остаточний розрахунок повинен здійснюватися - до 14 грудня 2012р., а не 14 листопада 2012р, як зазначає позивач, оскільки акт приймання-передачі за жовтень 2012р. підписаний сторонами лише 30.11.2012р. Відповідно не приймаються доводи позивача про прострочку з 14.11.2012р., оскільки відсутній первинний бухгалтерський документ на цю дату про передачу, який би відповідав вимогам ст. 9 Закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, судом враховується, що сторонами у договорі №12/752-БО-34 від 28.08.2012р. погоджено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п.6.1.), а згідно з п.3.4 договору саме акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд приходить до висновку, що позивачем допущено помилку при його здійсненні, зокрема позивачем не враховувалось, що заборгованість відповідача по акту приймання-передачі за жовтень 2012р. виникла з 14.12.2012р., оскільки акт підписаний лише 30.11.2012р. Крім того, позивачем враховувався фактичний день сплати заборгованості, тоді як день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Така ж позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Таким чином за розрахунком суду правомірним буде нарахування 3% річних в сумі 9178,93 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. В решті частині щодо стягнення 3% річних в сумі 559,62 грн. суд відмовляє, оскільки останні необґрунтовані.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку із несвоєчасною оплатою природного газу, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 23162,08грн. згідно поданого розрахунку, зокрема за газ спожитий у жовтні 2012р. за період з 14.11.2012р. по 26.12.12р. з врахуванням часткової оплати; за газ спожитий у листопаді 2012р. за період з 14.12.2012р. по 28.12.2012р. з врахуванням часткової оплати; за газ спожитий у грудні 2012р. за період з 14.01.2013р. по 13.07.2013р. з врахуванням часткової оплати.

В розрахунку пені позивачем також допущено помилку, аналогічну помилці 3% річних, тому за розрахунком суду пеня становить 20271,98 грн. та підлягає стягненню з відповідача. В решті частині щодо стягнення 2890,10 грн. пені суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 7 % штрафу за прострочення платежу понад 30 днів в розмірі 21916,90 грн. Позивач стверджує, що прострочена заборгованість в сумі 89038,17 грн. виникла за зобов'язаннями жовтня 2012р., зокрема в період з 14.11.2012р. по 26.12.2012р. та за зобов'язаннями грудня 2012р. в сумі 224060,46 грн. в період з 14.01.2013р. по 14.04.2014р.

Згідно з п. 7. 2 договору відповідач у разі прострочення зобов'язань по оплаті природного газу понад 30 днів зобов'язується додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 2 інформаційного листа ВГСУ "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" від 13.07.2012 року №01-06/908/2012 одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012р. №06/5026/1052/2011). Аналогічна правова позиція зазначена у постанові ВСУ від 09.04.2012 року №20/246-08.

Нарахований позивачем відповідно до п. 7.2 договору штраф у розмірі 7 % вартості неоплаченого товару по акту від 31.12.2012р. в сумі 15684,23 грн. (224060,46 (сума заборгованості, яка прострочена понад 30 днів) х 7%) підставний і підлягає до стягненню з відповідача відповідно до умов договору.

Разом з цим безпідставними та необґрунтованими є позовні вимоги позивача в частині стягнення 7% штрафу за зобов'язаннями жовтня 2012р., оскільки як встановлено судом за газ, отриманий у жовтні 2012р. остаточний розрахунок повинен здійснюватися - до 14 грудня 2012р., тобто заборгованість в сумі 89038,17 грн. була наявною у період з 14.12.2012р. по 26.12.2012р. (фактична сплата боргу). Тобто прострочення існувало менше, ніж 30 днів, тому застосування 7% штрафу в даному випадку є неправомірним.

За таких обставин в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 7% штрафу в сумі 6232,67 грн. належить відмовити.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підлягають задоволенню в сумі 278741,12грн., з яких 224060,46 грн. - основний борг, 20271,98 грн. - пеня, 9178,93 грн. - 3 % річних, 9545,52 грн. - інфляційні втрати, 15684,23 грн. - 7% штрафу. В решті частині щодо стягнення 7% штрафу в сумі 6232,67грн., пені в сумі 1686,60 грн., 3% річних в розмірі 337,32 грн. суд відмовляє.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно правомірно задоволеними позовним вимогам (96,64%).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради м. Дунаївці про стягнення 288423,51 грн., з них 224060,46 грн. - основний борг; 23162,08 грн. - пеня; 21916,90 грн. - 7% штрафу; 9545,52 грн. - сума на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення та 9738,55 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради (Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Фрунзе, 53, код 14151748) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код 20077720) 224060,46 грн. (двісті двадцять чотири тисячі шістдесят гривень 46 коп.) основного боргу, 20271,98грн. (двадцять тисяч двісті сімдесят одну гривню 48 коп.) пені, 9178,93 грн. (дев'ять тисяч сто сімдесят вісім гривень 93 коп.) 3 % річних, 9545,52 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять грн. 52 коп.) інфляційних втрат, 15684,23 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 23 коп.) 7% штрафу, 5574,65 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривні 65 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті частині щодо стягнення 7% штрафу в сумі 6232,67грн., пені в сумі 2890,10грн., 3% річних в розмірі 559,62 грн. відмовити.

Повне рішення складено 24.06.2014р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу, (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6),

3 - відповідачу, (32400, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, м Дунаївці, вул. Фрунзе, буд. 53).