Рішення № 39432076, 24.06.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2014 р.

Справа № 916/1670/14

За позовом Державного підприємства „Державне Київське конструкторське бюро „Луч”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікон Стар”

про стягнення 700365 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Державне Київське конструкторське бюро „Луч” (далі – позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікон Стар” (далі - відповідач) про стягнення 700365 грн., з яких: 692860 грн. повернення сплачених авансом грошових коштів; 4041 грн. сплати 3% річних та 3464 грн. інфляційних витрат.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

07.10.2013 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір постачання №071013 УКЗ-КИ (далі–Договір) про передачу Відповідачем у власність Позивачу уніфікованої компресорної станції УКС-400В-П4М Р (в комплектації), виробництва ВАТ „Уральський компресорний завод”, м. Єкатеринбург, Росія, 2012-2013 р.р. виготовлення (надалі - Майно) вартість вказаного Майна складає 1979600 грн.

Авансовий платіж згідно умов п. 4.1 Договору в розмірі 692860 грн. був перерахований Позивачем Відповідачу 10 жовтня 2013 року по платіжному дорученню № 2713.

Згідно положень п. 2.1. Договору, Відповідач зобов'язаний поставити майно на адресу Позивача протягом 30 календарних днів з моменту авансової оплати вартості Майна; вказаний строк поставки настав 20 листопада 2013 року (10 жовтня 2013 року + 30 календарних днів).

Як стверджує позивач, Станом на 30 січня 2014 року Відповідач свої зобов'язання по Договору не виконав і Майно на адресу Позивача не поставив.

4-го та 21-го листопада 2013 року Позивач, направив на адресу Відповідача 2 листа відповідно за № 23-34/296 та за № 23-34/320 з пропозицією про повернення перерахованого на адресу останнього авансового платежу, відповіді на дані листи від Відповідача одержано не було, аванс не повернуто.

Отже, оскільки Відповідач своїх зобов'язань по договору № 071013 УКЗ-КИ про постачання компресорної станції УКС-400В-П4М Р (в комплектації) не виконав, Позивач вимагає від Відповідача повернути перераховані на його адресу кошти, а також сплатити, відповідно до ст.625 ЦК України інфляційні та 3% річних, які позивач визначає, як штрафні санкції за невиконання договірних зобов'язань, хоча вказані платежі є платою за прострочення по грошовому зобов`язанню.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 692860 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не виконано своїх зобов `язань з поставки компресорної станції у встановлені за домовленістю сторін строки..

Щодо вимог про стягнення сплати 3% річних в сумі 4041 грн. та інфляційних в сумі 3464 грн., суд зазначає наступне:

В обґрунтування підстав для стягнення вказаних сум позивач посилається на п. 8.1. Договору, яким не встановлено розміру пені за порушення відповідачем термінів постачання товару. Фактично ж, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Зазначеною нормою встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання і зазначено, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви, позивач розрахував інфляційні та 3% річних з дати прострочення виконання відповідачем зобов`язання по поставці компресорної станції УКС-400В-П4М Р протягом 30-х календарних днів з моменту авансового платежу.

Між тим, зобов`язання з поставки не є грошовим зобов`язанням, оскільки відповідач не повинен був сплачувати позивачу грошові кошти, а повинен був поставити товар.

Пунктом 4.2. договору було передбачено, що покупець (позивач по справі) залишає за собою право у термін, узгоджений з постачальником (відповідачем по справі), але не пізніше 30-ти календарних днів з дати отримання 35% коштів згідно п.2.1.цього Договору відмовитись від прийняття товару, про що письмово повідомить постачальника. Постачальник зобов`язаний повернути покупцю отримані за цим договором кошти згідно п.2.1. цього договору протягом 10 банківських днів після отримання вищенаведеного повідомлення від покупця.

Яке зазначалось вище, 4-го та 21-го листопада 2013 року позивач, направив на адресу відповідача 2 листа з пропозицією про повернення перерахованого авансового платежу.

Між тим, позивачем не надано доказів узгодження з відповідачем терміну відмови від прийняття товару саме 4-го листопада 2013р., коли відповідачу було направлено листа за № 23-34/296. А лист за № 23-34/320 від 21.11.2013р. було направлено після пропуску 30-ти денного строку з дати отримання авансового платежу.

Крім того, позивачем не зазначено дати отримання відповідачем вищевказаних листів, оскільки саме після спливу 10 банківських днів після отримання повідомлення позивача про відмову про одержання товару з вимогою про повернення авансового платежу – у відповідача виникало грошове зобов`язання, за прострочення якого були підстави нараховувати інфляційні та 3% річних, відповідно до ст.625 ЦК України.

Суд вважає, що грошове зобов`язання по поверненню позивачу 692860 грн. у відповідача виникло не з договірних умов, а з вимог, встановлених частиною 2 статті 693 ЦК України. При цьому строк виникнення такого зобов`язання слід рахувати відповідно до вимог частини 2 статті 530 ЦК України, якою передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у 7-ми денний строк від дня пред`явлення вимоги.

Єдиним доказом пред`явлення позивачем вимоги щодо повернення авансового платежу слід вважати направлення відповідачу претензії від 11.12.2013р., а 7-ми денний строк виконання грошового зобов`язання слід відраховувати від дати надання відповідачем відповіді на цю претензію – 25.12.2013р., оскільки доказів отримання відповідачем вимоги іншою датою в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з 02.01.2014р. у відповідача виникло прострочення по грошовому зобов`язанню по поверненню позивачу 692860 грн., одержаних за договором в якості попередньої плати.

Приймаючи до уваги, що позивач розраховував інфляційні за період з грудня 2013р.по січень 2014р., а сплату 3% річних з 20.11.2013р. по 30.01.2014р. – інфляційні, які підлягають до стягнення слід розрахувати за січень 2014р., а 3 % річних – з 02.01.2014р. по 30.01.2014р. включно, а саме:

- інфляційні: 692860 грн. х 100,2% (індекс інфляції у січні 2014р.) = 694245,72грн. – 692860грн. = 1385,72 грн.

- 3% річних: 692860грн. х 3% : 365 х 29 днів = 1651,47грн.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення

692860 грн. боргу, 1385,72грн. інфляційних та 1651,47грн. сплати 3% річних з покладення на

відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікон Стар” (65020, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 69, к. 15, код 35178292) на користь Державного підприємства „Державне Київське конструкторське бюро „Луч” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2, код 14308776): 692860 гривень боргу; 1385 гривень 72коп. інфляційних, 1651гривню 47коп. сплати 3% річних та 13917гривень 94коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Демешин О.А.