Рішення № 39431938, 17.06.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.06.2014 Справа № 905/740/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця"до Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача про 1) Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод" 2) Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" стягнення 41 164,20 грн.

за участю представників:

від позивачаІгнатова Н.О. - представник за довіреністю від відповідача від третіх осібКулініч О.О. - представник за довіреністю не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" плати за користування вагонами в сумі 41 164,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії відповідачу передавалися на під'їзну колію вагони №№60207909, 66813254, 65488256, 67666560, 65297681 під вивантаження. В ході проведення вивантаження вказані вагони були пошкоджені. Нарахування плати за користування вагонами здійснювалось позивачем за відомостями плати за користування вагонами, які підписані відповідачем із запереченнями, а саме із загальної нарахованої плати сума у розмірі 41 164,20 грн. відповідачем не визнана. Позивач вважає, що відповідач повинен здійснити оплату за користування вагонами за весь час їх знаходження на залізничній під'їзній колії з моменту прийняття від залізниці до пред'явлення вагонів залізниці для перевезення в ремонт, а тому просить стягнути вказану спірну суму з відповідача.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що залізниця неправомірно здійснює нарахування плати за користування вагонами за період з моменту складання актів форми ВУ-25 до моменту фактичної передачі вагонів позивачу, оскільки у вказаний проміжок часу відповідач не міг користуватися вагонами через їх несправність. Вважає, що позивачем не наведено належних доказів на підтвердження направлення вагонів для ремонту, а також затримання вагонів з вини відповідача. Посилається на те, що спірні вагони не є власністю позивача, а тому останній не має права вимагати плату за користування такими вагонами. Відзначає, що умовами агентських договорів, укладених між власниками вагонів та позивачем, останньому не надано право на отримання чи примусове стягнення плати за користування вагонами.

Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод" у письмових поясненнях зазначає, що позивач, нараховуючи відповідачу плату за користування вагонами, діяв в інтересах ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" у відповідності до умов агентського договору та вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим третя особа-1 підтримує позовні вимоги позивача.

У письмових поясненнях Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" викладено аналогічну позицію щодо заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 17.06.2014 представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відхилено з підстав необґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

14.06.1999 між Дорожнім центром управління перевезеннями Донецької залізниці, правонаступником якого є позивач, та Відкритим акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", укладено договір № 1/27 на експлуатацію під'їзного шляху ВАТ "МК Азовсталь" по станції Сартана Донецької залізниці (далі - Договір), згідно з умовами якого здійснюється експлуатація під'їзної колії, яка належить комбінату, і примикає до станції Сартана Донецької залізниці через стрілки № 75,77 з'єднувальними коліями № 49, 51, які обслуговуються власними локомотивами.

Також, 29.12.2011 між Державним підприємством "Донецька залізниця" (виконавець), який діє на підставі агентського договору з Державним підприємством "Дарницький вагоноремонтний завод" від 27.12.2011 № Д/М-10012/НЮ та агентського договору з Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" від 27.12.2011 № Д/М-11013/НЮ, і Публічним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" (клієнт) укладено договір № 27а/211 про надання послуг з проведення розрахунків за користування власними вагонами на під'їзних коліях.

Договір вважається укладеним і набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012. Якщо жодна зі сторін не звернулась письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (п. 7.2 Договору).

Сторони не надали суду доказів того, що хтось із них звернувся до іншої сторони із заявою про припинення дії цього договору. Тому згідно з п. 7.2 договору № 27а/211, строк його дії вважається продовженим на 2013 рік.

Пунктом 2.1 договору № 27а/211 встановлено обов'язок виконавця нараховувати плату за користування ними (власними вагонами) на під'їзних коліях; сторони погодили нараховувати плату за користування власними вагонами за ставками, наведеними у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво №1 як для вантажних вагонів залізниць з урахуванням оголошених Укрзалізницею коефіцієнтів підвищення.

Згідно з п.3.1 договору № 27а/211 клієнт зобов'язаний оплачувати послуги за весь час користування вагонами виконавця на під'їзних коліях відповідно до відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45.

На виконання умов Договору відповідачу на під'їзну колію під вивантаження передавалися вагони державних вагонних компаній ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ДП "Дарницький вагоноремонтний завод".

Так, у серпні-вересні 2013 року на адресу вантажоотримувача - ПАТ "МК Азовсталь" на станцію Сартана Донецької залізниці надходив вантаж:

- 10.08.2013 - вагон № 60207909 за залізничною накладною № 50588748 (вантаж - брухт чорних металів, не поіменований у алфавіті);

- 14.08.2013 - вагон № 66813254 за залізничною накладною № 47864830 (вантаж - руда залізна мартенівська);

- 19.08.2013 - вагон № 65488256 за залізничною накладною № 45039641 (вантаж - концентрат марганцевої руди);

- 15.09.2013 - вагон № 67666560 за залізничною накладною № 46130605 (вантаж - брухт чорних металів);

- 23.09.2013 - вагон № 65297681 за залізничною накладною № 39342258 (вантаж - брухт чорних металів).

Зазначені вагони передавалися на залізничні колії відповідача для здійснення операцій з розвантаження.

Подавання вагонів на залізничну під'їзну колію і прийняття їх залізницею з під'їзної колії здійснювалося за пам'ятками про подавання/забирання вагонів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 20.08.2004 у справі № 21/270пд внесено зміни до договору № 1/27, а саме строк закінчення дії Договору визначено 01.09.2006, §13 договору був доповнений пунктом 11 наступного змісту: "час знаходження вагонів на під'їзній колії визначається з моменту закінчення приймально-здавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці".

23.08.2006 сторони уклали додаткову угоду до договору № 1/27 у якій: § 14 виклали в редакції "строк дії договору продовжується до затвердження Єдиного технологічного процесу і вступу в силу нового договору".

Сторонами 23.08.2006 укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої §13 Договору доповнили пунктом 12 наступного змісту "за час затримки вагонів на станції Сартана і на підходах до неї в очікуванні подачі їх під вивантаження з причин, які залежать від власника колії, останній сплачує Залізниці плату за користування вагонами у відповідності до ст. 119 Статуту залізниць України".

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди від 09.09.2008 до Договору за пошкодження вантажних вагонів ВАТ "МК "Азовсталь" відшкодовує ДП "Донецька залізниця" збитки, сума яких у відповідності з вимогами п. 22 розділку 6 Правил користування вагонами складається в тому числі з плати за користування вагонами за нормативний час знаходження пошкодженого вагону в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9 п. 22 "Правил користування вагонами і контейнерами"), визначеної згідно ставок плати за користування вагонами у відповідності до п. 14 Правил користування вагонами.

При здійсненні робіт пов'язаних з вивантаженням вантажу спірні вагони було пошкоджено, про що складено акти про пошкодження вагонів № 158 від 14.08.2013, №159 від 15.08.2013, № 167 від 21.08.2013, № 220 від 18.09.2013, № 222 від 27.09.2013.

Державним підприємством "Донецька залізниця" було виставлено відповідачу рахунки на оплату ремонту спірних вагонів, а саме: рахунок № 266 від 28.08.2013, № 268 від 28.08.2013, № 269 від 28.08.2013, № 292 від 24.09.2013, № 296 від 01.10.2013.

Після надходження від відповідача коштів для оплати ремонту пошкоджених вагонів, вказані вагони були прийняті залізницею з під'їзних колій відповідача і направлені у ремонт.

Факт закінчення приймально-здавальних операцій спірних вагонів (їх повернення і направлення в ремонт) підтверджений пам'ятками про забирання вагонів №№ 10701, 12012, 12704.

Облік часу знаходження вагонів №№ 60207909, 66813254, 65488256, 67666560, 65297681 на залізничній під'їзній колії відповідача та нарахування плати за користування ними здійснювалися станцією Сартана за відомостями плати за користування вагонами №№ 28084751, 26095251, 10105482, 02094848, 29084764. Зазначені відомості підписані відповідачем із запереченнями.

Плата за користування вагонами, нарахована відповідно до вищезазначених відомостей плати за користування вагонами, визнана відповідачем частково. Так, відповідач заперечує проти нарахування плати за користування вагонами у загальному розмірі 41 164,20 грн., нарахованої з моменту складання актів про пошкодження вагонів до фактичного передання спірних вагонів залізниці для направлення в ремонт. Вказана сума відповідачем не сплачена до цього часу.

Як передбачено статтею 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Згідно із пунктом 3 розділу 1 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі - Правила) для власних вагонів, що мають нумерацію інвентарного парку, державних вагонних компаній застосовуються порядок та умови користування, які встановлено для вагонів парку залізниць.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій (п. 4 Правил).

Відповідно до пункту 12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Згідно із пунктом 19 Правил підставою для пред'явлення вантажовідправникам, вантажоодержувачам, власникам під'їзних колій, портам, підприємствам і організаціям, винним у пошкодженні вантажних вагонів, претензій щодо відшкодування збитків є акт про пошкодження вагона форми ВУ-25 або ВУ-25М (у разі машинної обробки актів) і акт загальної форми ГУ-23 (додаток 6), які складаються відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855.

Відповідно до п. 20 Правил пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Згідно із п. 23 Правил вартість ремонту та всі витрати, пов'язані з ремонтом пошкодженого вагона, зазначаються в акті про пошкодження вагона, який надається винній стороні для відшкодування збитків за пошкодження вагона.

З відомостей плати за користування вагонами вбачається, що час знаходження вагонів на залізничній під'їзній колії відповідача (з моменту їх прийняття від залізниці до пред'явлення вагонів залізниці для перевезення в ремонт) склав:

- для вагону № 67666560 - 278 вагоно-годин;

- для вагону № 65297681 - 417 вагоно-годин;

- для вагону № 60207909 - 532 вагоно-годин;

- для вагону № 66813254 - 439 вагоно-годин;

- для вагону № 65488256 - 310 вагоно-годин.

З викладеного випливає, що в розумінні Правил користування вагонами і контейнерами, а також відповідно до умов договорів № 1/27 та № 27а/211, укладених між сторонами, спірні вагони фактично знаходились в користуванні відповідача протягом часу, зазначеного у відомостях користування вагонами.

Таким чином, обов'язок оплатити користування вагонами з моменту складання актів про пошкодження вагонів до моменту прийняття вагонів залізницею для направлення в ремонт приписами чинного законодавства покладено саме на відповідача.

Посилання відповідача на те, позивач не має права нараховувати плату за користування вагонами за період з моменту складання актів про пошкодження вагонів до моменту фактичної передачі вагонів, у зв'язку з тим, що залізниця зобов'язана була направити спірні вагони в ремонт з дати складання актів про пошкодження вагонів судом не приймається, оскільки такий обов'язок не встановлений ані укладеними між позивачем та відповідачем договорами, ані нормами, що регулюють спірні правовідносини.

Натомість пунктом 11 Правил передбачено, що не прийняті залізницею від вантажовласника вагони (неочищені, неправильно навантажені або неправильно запломбовані та з іншими комерційними та технічними несправностями, що виникли з вини вантажовласника) залишаються в користуванні вантажовласника до усунення недоліків.

А тому у залізниці були підстави щоб не приймати від відповідача пошкоджені вагони до вирішення питання про передачу їх в ремонт.

Заперечення відповідача стосовно того, що спірні вагони не є власністю позивача, а тому останній не має права стягувати плату за користування вагонами судом відхиляються з огляду на наступне.

Діюче транспортне законодавство розмежовує залізничні вагони не тільки за їхніми технічними характеристиками та можливостями перевезення відповідних вантажів (напіввагони, контейнеровози, обкотишовози тощо), але й за їх "юридичним" статусом, а саме: на вагони "інвентарного парку залізниць" та "власні (орендовані) вагони".

Як вбачається з матеріалів справи, вагони № 60207909, № 66813254, № 65488256, №67666560 є власними вагонами третьої особи-1 - Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод", вагон № 65297681 є власністю третьої особи-2 - Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів".

27.12.2011 між Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (довіритель) та ДП "Донецька залізниця" (комерційний агент) укладено агентський договір № Д/М-11013/НЮ.

За умовами агентського договору № Д/М-11013/НЮ комерційний агент за агентську винагороду зобов'язується надавати довірителю послуги з укладання договору про надання послуг з проведення розрахунків за користування власними вагонами довірителя на під'їзних коліях та місцях загального користування, в тому числі за час затримки з вини вантажовласника на станціях призначення чи на підходах до них клієнтами (вантажовідправниками, вантажоотримувачами, власниками або користувачами під'їзних колій тощо) з нарахування плати за користування вагонами довірителя на під'їзних коліях та місцях загального користування, в тому числі за час затримки з вини вантажовласника на станціях призначення чи на підходах до них.

Пунктом 2.5 агентського договору № Д/М-11013/НЮ передбачено обов'язок комерційного агента розрахуватися з довірителем згідно з порядком економічних взаємовідносин, що встановлений нормативними документами Укрзалізниці в термін до 10 числа місяця, наступного за звітним.

28.12.2011 між Державним підприємством "Дарницький вагоноремонтний завод" (довіритель) та ДП "Донецька залізниця" (комерційний агент) укладено агентський договір № Д/М-12015/НЮдог.

Відповідно до п. 1.1 агентського договору № Д/М-12015/НЮдог комерційний агент за агентську винагороду зобов'язується надавати довірителю послуги з укладання договору про надання послуг з нарахування плати клієнтам (вантажовідправниками, вантажоотримувачами, власниками або користувачами під'їзних колій тощо) за користування власними напіввагонами довірителя за загальний час користування ними на під'їзних коліях та місцях загального користування, в тому числі за час затримки з вини вантажовласника на станціях призначення чи на підходах до них як для вагонів парку залізниць.

Пунктом 1.2 агентського договору № Д/М-12015/НЮдог передбачено, що комерційний агент нараховує та стягує (отримує) на свої рахунки оплату за користування вагонами.

Пунктом 2.4 агентського договору № Д/М-12015/НЮдог передбачено обов'язок комерційного агента розрахуватися з довірителем згідно порядку встановленого п. 4.1 Договору в термін до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, умовами вищезазначених агентських договорів передбачено обов'язок ДП "Донецька залізниця" нараховувати та стягувати плату за користування власними вагонами третіх осіб (довірителів) і в подальшому у встановленому порядку перераховувати отримані кошти на рахунки власників вагонів.

Договір № 27а/211 від 29.12.2011 укладений сторонами спору у тому числі на підставі вказаних агентських договорів та відповідних довіреностей.

При цьому суд відзначає, що право на отримання позивачем, як виконавцем, від відповідача, як клієнта, плати за користування вагонами третіх осіб (довірителів за агентськими договорами) передбачене також безпосередньо розділом 4 договору №27а/211, який укладено між позивачем та відповідачем.

Крім того, суд відзначає, що згідно відомостей плати за користування вагонами відповідачем була визнана та сплачена позивачу частина плати за користування спірними вагонами без заперечень щодо того, що позивач не має права на отримання такої плати.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надало.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують наявності у останнього обов'язку оплатити користування вагонами в тому числі за період часу з моменту складання актів про пошкодження вагонів до моменту прийняття вагонів залізницею для направлення в ремонт.

Таким чином, враховуючи встановлений факт несплати відповідачем плати за користування вагонами з моменту складання актів про пошкодження вагонів, які є підставою для матеріальної відповідальності відповідача, до моменту прийняття вагонів залізницею для направлення в ремонт, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 41 164,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ідентифікаційний код 00191158, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957) плату за користування вагонами у розмірі 41 164 (сорок одна тисяча сто шістдесят чотири) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 23.06.2014.

Суддя М.В. Сажнева