ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2014 р. Справа № 911/3414/13
За позовом Заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Військової частини А2215
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.»
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від прокуратури Козакевич О.С. (посв. № 024840 від 11.03.2014р.);
від першого позивача Калюжний А.П. (дов. № 220/601/д від 08.11.2013р.);
від другого позивача Сажієнко І.О. (дов. № 303/25-779 від 27.02.2014р.);
від третього позивача Калюжний А.П. (дов. № 350/133/30/1268пс від 30.12.2013р.);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Заступник Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - перший позивач), Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі - другий відповідач) та Військової частини А2215 (далі - третій позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» (далі - відповідач) про вилучення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» та передання на користь Військової частини А2215 майна, що було передане за договором оренди нерухомого військового майна № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003 року та актом прийому-передачі від 16.04.2003 року, а саме: - склад паливно-мастильних матеріалів: - ангар інв. № 23 побудови 1973 року, загальною площею 315 кв.м.; - насосну станцію № 1, інв. № 54 побудови 1955 року, загальною площею 85 кв.м.; - насосну станцію № 2, інв. б/н побудови 1999 року, загальною площею 49 кв.м.; - резервуари казематного типу РВС-450 побудови 1955 року в кількості 3-х (трьох) штук, загальним об'ємом 1 350 куб.м. за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко, (в/містечко № 1).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з повернення орендованого майна згідно договору оренди нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р., у зв'язку із закінченням строку дії вказаного договору. Відтак, прокурор просить витребувати у відповідача на користь третього відповідача спірне орендоване майно на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2013р. порушено провадження у справі № 911/3414/13, розгляд справи призначено на 13.09.2013р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2013р. розгляд справи відкладено на 04.10.2013р.
04.10.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 787 від 03.10.2013 року (вх. № 20979 від 04.10.2013р.), згідно якого останній просив суд припинити провадження у справі в частині вимог Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору та визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у задоволенні якого в частині припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору відмовлено у зв'язку з безпідставністю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2013р. розгляд справи відкладено на 01.11.2013р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2014р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів та зупинено провадження у справі № 911/3414/13 за позовом Заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Військової частини А2215 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." про витребування майна з чужого незаконного володіння до розгляду господарським судом міста Києва справи № 910/8392/13 за позовом Заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Військової частини А2215 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." про визнання недійсними пункту додаткової угоди.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2014р. поновлено провадження у справі № 911/3414/13, розгляд справи призначено на 20.06.2014р.
19.06.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання № 356 від 19.06.2014р. (вх. № 11824/14 від 19.06.2014р.), згідно якого останній просив суд відкласти розгляд справи № 911/3414/13 у зв'язку з неможливістю явки представника відповідача у судове засідання, яке призначене на 20.06.2014р., оскільки 19.06.2014р. останній буде перебувати у господарському суді Львівської області у судовому засіданні по справі № 5015/4799/12 та не встигне повернутися з відрядження з м. Львова до судового засідання, яке призначене господарським судом Київської області на 20.06.2014р. на 09:30 год.
20.06.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника третього позивача надійшло клопотання № 350/133/30/404пс від 16.06.2014р. (вх. № 11847/14 від 20.06.2014р.), згідно якого останній просив суд витребувати у відповідача копії всіх додаткових угод до договору оренди № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р., які маються у ТОВ «Ю.С.А.» для долучення до матеріалів справи, а оригінали для огляду судом, яке прийнято судом.
У судовому засіданні 20.06.2014р. представником позивача подано заяву про залишення без розгляду клопотання третього позивача про витребування у відповідача додаткових угод до договору оренди № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р., які маються у ТОВ «Ю.С.А.», яка задоволена судом, а клопотання третього позивача про витребування доказів залишено судом без розгляду.
У судовому засіданні 20.06.2014р. представники прокуратури та позивачів підтримали позов повністю та заперечили проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Суд, розглянувши вказане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, вирішив відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на те, що нез'явлення в судове засіданні 20.06.2014р. належним чином повідомленого представника відповідача не перешкоджає розгляду справи; закінчення встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду спору, продовженого на 15 днів; у разі неможливості участі у засіданні місцевого господарського суду певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити на це іншу особу, у тому числі ту, що не є працівником товариства, а також приймаючи до уваги, що представники прокуратури та позивачів заперечили проти відкладення розгляду справи та наявність всіх матеріалів у справі, необхідних для розгляду справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні 20.06.2014р. представники прокуратури та позивачів підтримали позов повністю.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, суд
ВСТАНОВИВ:
26.05.2003р. між Військовою частиною А2215 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» (Орендар) укладено договір оренди нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) № 52-с/2003/ГоловКЕУ, згідно якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове оплатне користування нерухоме військове майно - склад паливно-мастильних матеріалів (далі- майно), 3 шт. резервуари (1 350 куб.м.), будівлі № 54, 23, б/н - 449 кв.м., розміщене за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1), що знаходиться на балансі в/частини А2215, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить станом на квітень 2003 року за експертною оцінкою 98 848грн.
Орендар вступає у строкове оплатне користування майном одразу після підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. У разі припинення договору майно повертається орендарем орендодавцю (балансоутримувачу) в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендодавець (балансоутримувач) повинен скласти акт приймання-передачі та прийняти майно протягом одного місяця. Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю договором. Майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.п. 2.1., 2.2., 2.5., 2.6. договору).
Пунктом 5.7. договору передбачено обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.
Згідно п.п. 10.1., 10.6. договір діє з 28 травня 2003р. строком на 5 років. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору до закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до п. 10.9. договору чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
16.04.2003р. перший позивач передав відповідачеві спірні нежитлові приміщення вартістю 98 848грн., що підтверджується актом прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду від 16.04.2003р. (а.с. 40), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.
12.06.2003р. між Військовою частиною А2215 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» (Орендар) укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) № 52-с/2003/ГоловКЕУ, згідно якої сторони домовились викласти п. 10.1. договору у наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з 01 липня 2003 року і діє протягом 5 (п'яти) років - до 01 липня 2008 року».
Згідно п. 2 додаткової угоди № 1 від 12.06.2003р. з 01 липня 2003 року орендар набуває права строкового орендного користування майном згідно переліку, зазначеного в Акті, який затверджено 16 квітня 2003 року (Додаток № 2 до договору оренди нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26 травня 2003 року), а орендодавець зобов'язується фактично передати майно орендареві у зазначений термін.
01.03.2004р. між Військовою частиною А2215 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» (Орендар) укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) № 52-с/2003/ГоловКЕУ, згідно якої сторони домовились, що у разі припинення дії договору оренди або за першою вимогою орендаря, орендодавець зобов'язаний без перешкод надати можливість орендарю забрати належне йому майно в належному стані не гіршому ніж на час передачі його на територію об'єкту оренди з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендар приймає майно за описом зі складанням відповідного акту протягом одного місяця з моменту припинення дії договору оренди або надходження від орендаря вимоги на повернення належного йому майна. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами вищезазначеного акту.
20.05.2009р. між Військовою частиною А2215 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» (Орендар) укладено додаткову угоду № 6 до договору оренди № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р., згідно якої сторони домовились, що у зв'язку з відсутністю заяв жодної із сторін про припинення або зміну договору оренди № 52-с/2003/Голов КЕУ від 26 травня 2003р., у відповідності до його п. 10.6. сторони вважають договір подовженим на той самий строку та на тих самих умовах. Орендодавець на момент підписання угоди підтверджує належне виконання орендарем своїх зобов'язань за договором, та відсутність претензій до орендаря.
10.07.2009р. між Військовою частиною А2215 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» (Орендар) укладено додаткову угоду № 6/1 до договору оренди № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р., згідно якої сторони домовились, що в порядку та на умовах, визначених угодою, орендодавець зобов'язується протягом строку дії договору надавати в строкове користування орендарю територію.
Згідно п. 4 додаткової угоди № 6/1 від 10.07.2009р. ця угода є невід'ємною частиною договору № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р., набирає чинності з дня її підписання сторонами і діє протягом строку дії договору, тобто до 26.05.2013р.
Відповідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд встановив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. (а.с. 48-52), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.08.2013, у справі № 5011-38/10913-2012 за позовом Заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А2215 та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» про витребування майна, встановлено, що від позивача-2 на адресу відповідача протягом одного місяця, тобто в передбачений п. 10.6. договору період з 02.07.2008р. по 02.08.2008р. листи з пропозицією про припинення договірних відносин по договору оренди № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р. не надходили, такий договір був продовжений на той самий термін і діє до 01.07.2013р.; у позові відмовлено повністю.
У зв'язку з тим, що третій позивач не має наміру після 01.07.2013р. продовжувати дію договору оренди нерухомого військового майна № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р. на наступний термін на адресу відповідача згідно вимог п. 10.6. договору Військовою частиною А2215 05.06.2013р. надіслано заяву № 350/113/30/262пс від 04.06.2013р. (а.с. 53), згідно якої третій позивач повідомив ТОВ «Ю.С.А.» про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди на наступний термін та просив його протягом 10 діб, після отримання даного листа, здійснити передачу спірного майна повноважній комісії Військової частини А2215, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 05.06.2013р. (а.с. 54) та фіскальним чеком № 8620 від 05.06.2013р. (а.с. 55). Вказана заява 19.06.2013р. отримана представником відповідача - Подшебякіною, що підтверджується підписом останньої на рекомендованому повідомленні про вручення поштового повідомлення (а.с. 55) та залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
19.06.2013р. Військовою частиною А2215 на адресу відповідача надіслано заяву № 350/113/30/288пс від 18.06.2013р. (а.с. 56), згідно якої третій позивач вдруге повідомив ТОВ «Ю.С.А.» про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди на наступний термін та просив його 25.06.2013р., здійснити передачу спірного майна повноважній комісії Військової частини А2215, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 19.06.2013р. (а.с. 59) та фіскальним чеком № 2586 від 19.06.2013р. (а.с. 60). Вказана заява 20.06.2013р. отримана представником відповідача - Подшебякіною, що підтверджується підписом останньої на рекомендованому повідомленні про вручення поштового повідомлення (а.с. 60) та залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
02.07.2013р. Військовою частиною А2215 на адресу відповідача надіслано заяву № 350/113/30/313пс від 18.06.2013р. (а.с. 56), згідно якої третій позивач втретє повідомив ТОВ «Ю.С.А.» про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди на наступний термін та те, що договір оренди нерухомого військового майна № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р. є таким, що закінчив свою дію, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 02.07.2013р. (а.с. 62) та фіскальним чеком № 4057 від 02.07.2013р. (а.с. 63). Вказана заява також залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
09.07.2013р. Військовою частиною А2215 на адресу відповідача надіслано заяву № 350/113/30/332пс від 09.072013р. (а.с. 64), згідно якої третій позивач вчетверте повідомив ТОВ «Ю.С.А.» про те, що термін дії договору оренди закінчився та просив його 29.07.2013р. здійснити передачу спірного майна повноважній комісії Військової частини А2215, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 10.07.2013р. (а.с. 65) та фіскальним чеком № 5177 від 10.07.2013р. (а.с. 65). Вказана заява залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку з тим, що відповідач в зазначені в листах терміни не з'явився для повернення орендованого майна, третім позивачем були складені акти № 50 від 01.07.2013р. (а.с. 67), № 51 від 08.07.2013р. (а.с. 68) та № 60 від 29.07.2013р. (а.с. 69).
Як вбачається з довідки № 350/133/6/1/84пс від 08.08.2013р. (а.с. 66) та довідки № 303/25-4181 від 31.10.2013р. (а.с. 127) склад паливно-мастильних матеріалів перебуває на балансі третього позивача, земельна ділянка військового містечка № 1 в м. Борисполі, на якій розташоване все військове майно обліковується у Київському КЕУ.
Суд встановив, що станом на момент судового розгляду відповідач третьому позивачу орендоване майно не повернув, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Предметом позову є вимоги про вилучення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» та передання на користь Військової частини А2215 майна, що було передане за договором оренди нерухомого військового майна № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003 року та актом прийому-передачі від 16.04.2003 року, а саме: - склад паливно-мастильних матеріалів: - ангар інв. № 23 побудови 1973 року, загальною площею 315 кв.м.; - насосну станцію № 1, інв. № 54 побудови 1955 року, загальною площею 85 кв.м.; - насосну станцію № 2, інв. б/н побудови 1999 року, загальною площею 49 кв.м.; - резервуари казематного типу РВС-450 побудови 1955 року в кількості 3-х (трьох) штук, загальним об'ємом 1 350 куб.м. за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко, (в/містечко № 1).
Суд встановив, що між сторонами виникли орендні правовідносини.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).
Статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ст. 26 Закону договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 Закону).
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що третій позивач, у порядку п. 10.6. договору оренди нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р., неодноразово звертався до відповідача із заявами про припинення договору після закінчення строку його чинності, у зв'язку з чим договір оренди нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р. є таким, що припинив свою дію.
Враховуючи вищевикладене та те, що станом на момент судового розгляду справи договір оренди нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р. є таким, що припинив свою дію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про вилучення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» та передання на користь Військової частини А2215 майна, що було передане за договором оренди нерухомого військового майна № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003 року та актом прийому-передачі від 16.04.2003 року, а саме: - склад паливно-мастильних матеріалів: - ангар інв. № 23 побудови 1973 року, загальною площею 315 кв.м.; - насосну станцію № 1, інв. № 54 побудови 1955 року, загальною площею 85 кв.м.; - насосну станцію № 2, інв. б/н побудови 1999 року, загальною площею 49 кв.м.; - резервуари казематного типу РВС-450 побудови 1955 року в кількості 3-х (трьох) штук, загальним об'ємом 1 350 куб.м. за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко, (в/містечко № 1) є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що на підставі п. 5 додаткової угоди № 6 від 20.05.2009р. до договору оренди № 52-с/2003/ГоловКЕУ продовжено термін дії договору до 26.05.2014 року, оскільки як вбачається з п. 4 додаткової угоди №6/1 від 10.07.2009р. строк дії договору до 26.05.2013р., а постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. (а.с. 48-52), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.08.2013, у справі № 5011-38/10913-2012 за позовом Заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А2215 та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» про витребування майна, встановлено, що від позивача-2 на адресу відповідача протягом одного місяця, тобто в передбачений п. 10.6. договору період з 02.07.2008р. по 02.08.2008р. листи з пропозицією про припинення договірних відносин по договору оренди № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003р. не надходили, такий договір був продовжений на той самий термін і діє до 01.07.2013р.
Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Вилучити від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» (03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, корп. 21; код ЄДРПОУ 25392923) та передати на користь Військової частини А2215 (08300, Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко № 1; код ЄДРПОУ 08081802) майно, що було передане за договором оренди нерухомого військового майна, розташованого в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко (в/містечко № 1) № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003 року та актом прийому-передачі від 16.04.2003 року, а саме: - склад паливно-мастильних матеріалів: - ангар інв. № 23 побудови 1973 року, загальною площею 315 кв.м.; - насосну станцію № 1, інв. № 54 побудови 1955 року, загальною площею 85 кв.м.; - насосну станцію № 2, інв. б/н побудови 1999 року, загальною площею 49 кв.м.; - резервуари казематного типу РВС-450 побудови 1955 року в кількості 3-х (трьох) штук, загальним об'ємом 1 350 куб.м. за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко, (в/містечко № 1).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» (03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, корп. 21; код ЄДРПОУ 25392923) в доход Державного бюджету України 1 976 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят шість гривень) 96 коп. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 24.06.2014р.
Суддя П.В. Горбасенко
Судове рішення № 39431876, Господарський суд Київської області було прийнято 20.06.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/3414/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: