Вирок № 39431070, 24.06.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

263/1721/14-к

1-кп/263/183/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі судового засідання Марчук К.І., за участю прокурора Українського С.С., Балабан О.О., захисника ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сельцо Брянської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, пенсіонера, раніше не засудженого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 15.11.2013 року приблизно о 12.00 годині , не маючи при собі договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, керуючи технічно справним автомобілем «ЗІЛ-433-360» реєстраційний номер НОМЕР_1, належним ОСОБА_5 на праві власності, зупинився в районі будинку № 144 по вул. Гранітній в Жовтневому районі м. Маріуполя. Після чого здійснюючи рух задніх ходом проявив неуважність і необережність порушивши вимоги п.п.2.1-г, 2.3-6, 10.9 Правил дорожнього руху України.

Маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою на вул. Гранітній в Жовтневому районі м. Маріуполя ОСОБА_4 повинен був переконатися, що його дії не будуть створювати небезпеки або перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він при необхідності повинен був звернутися за допомогою до інших осіб, але не зробив цього в результаті чого здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_6

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи № 5 від 09.01.2014 року заподіяні тілесні ушкодження в виді: підшкірної гематоми: області шиї, нижньої щелепи справа, правої клубової області та правої половини живота, правої надключичної області, гематоми великої статевої губи справа, рани середньої третини лівої малої статевої губи, крововиливу в склеру обох очей, садна на бічній поверхні грудної клітини справа, на животі, закритого переламу середньої третини правої ключиці зі зсувом, закритого переламу правих та лівих лонної та сідничної кісток, що ускладнилися травматичним шоком 3 ступеню та за своєю сукупністю відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх заподіяння.

У причинному зв'язку з настанням події полягає порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п.2.1-г, 2.3-6, 10.9 Правил дорожнього руху України, де зазначено:

п.2.1 - «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: ґ) чинний договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу (крім водіїв транспортних засобів Збройних Сил) у разі укладення такого договору»;

п.2.3-Б - «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п.10.9 - «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки або перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він при необхідності повинен звернутися за допомогою до інших осіб».

ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю та пояснив, що у листопаді 2013 року вдень, рухався по проїзній частині вул. Гранітної в м. Маріуполі, зупинився біля буд. № 144 , після чого рухаючись заднім ходом, здійснив наїзд на дитину ОСОБА_6, чим завдав їй тяжкі тілесні ушкодження. ДТП відбулася через його неуважність та необережність. У скоєному щиро розкаюється, просив суд суворо не карати та застосувати до нього Закон України «Про амністію», частково відшкодував завдану шкоду потерпілій у розмірі 3000 гривень. Позов прокурора про відшкодування витрат установи охорони здоров'я на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_6 у розмірі 8322,69 гривень визнав у повному обсязі. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 визнав частково, а саме: сума матеріальних збитків була відшкодована ним потерпілій на досудовому слідстві, позовні вимоги в частині стягнення моральних збитків у розмірі 95000 грн. визнав частково, просив зменшити розмір моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2, вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 14733,76 гривень - не визнав, так як вони не підтверджені документально.

Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України підтверджується наступними об'єктивними доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 15.11.2013 року вдень зателефонувала на мобільний телефон дочки ОСОБА_6, вона не відповідала, хтось узяв трубку та повідомив про ДТП, вона швидко прибігла на місце пригоди, побачила, що дочка була сильно травмована, як було встановлено експертизою їй були завдані тяжкі тілесні ушкодження. Просила суд задовольнити заявлений цивільний позов та стягнути матеріальну шкоду: з Моторно-транспортного страхового бюро України у розмірі 20118,81 гривень та з ОСОБА_4 у розмірі 2586,62 гривень, понесені нею на лікування дочки. Також зазначила, що окрім матеріальної шкоди їй була завдана моральна шкода. В наслідок ДТП її дочка потрапила до лікарні, а вона перенесла сильні душевні хвилювання за її здоров'я під час лікування та проведення операцій та до теперішнього часу вона не може досягти попереднього психологічного стану. Доповнила, що дочка ще тривалий час потребуватиме медичного нагляду та лікування. У зв'язку з чим просила суд стягнути на її користь суму завданої моральної шкоди: з Моторно-транспортного страхового бюро України у розмірі 5000 гривень та з ОСОБА_4 у розмірі 95000 гривень. Крім того, просила стягнути з ОСОБА_4 понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 14733,76 гривень.

Представник цивільного відповідача Моторно-транспортного страхового бюро України вимоги цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з МТСБУ на її користь матеріальної шкоди у розмір 20118,81 гривень та моральної шкоди у розмірі 5000 гривень не визнав та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що того дня під час скоєння ДТП він сидів на пасажирському сидінні в автомобілі ОСОБА_4, вони під'їхали до магазину по вул. Гранітній в м. Маріуполя, ОСОБА_4 включив поворот, видимість була 100 - відсоткова, нікого не бачили, був звуковий сигнал, але його погано було чути, водій зупинився щоб здати назад, але через пів-метри у щось вдарилися, побачили дівчинку, хтось викликав швидку та міліцію.

Винуватість ОСОБА_4, також, підтверджується письмовими доказами:

Протоколом огляду місця ДТП від 15.11.2013 р./а.с.10-16/.

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 24 від 21.01.2014 року, з технічної точки зору, в даній дорожній дорожній-транспортній ситуації водій автомобіля «ЗІЛ-433-360» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5, перед початком руху заднім ходом, повинен був переконатися, що позаду немає пішоходів або інших перешкод, а в разі потреби звернутися за допомогою до інших осіб, тобто діяти відповідно до вимог п. 10.1 та п. 10.9 Правил дорожнього руху України. За даних обставин водій ОСОБА_4, виконуючи вимоги п. 10.1 та п. 10.9 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду /а.с. 51-53/.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 5 від 02.01.2014 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, були заподіяні наступні тілесні ушкодження: підшкірні гематоми: області шиї, нижньої щелепи справа, правої клубової області та правої половини живота, правої надключичної області, гематома великої статевої губи справа, рана середньої третини лівої малої статевої губи, крововилив в склеру обох очей, садна на бічній поверхні грудної клітини справа, на животі, закритий перелам середньої третини правої ключиці зі зсувом, закритий перелам правих та лівих лонної та сідничної кісток, що ускладнилися травматичним шоком 3 ступеню, які заподіяні дією тупих предметів, що могло статися під час дорожньо-транспортної пригоди в результаті здавлення правої частини тіла колесом автомобіля, можливо в строк, зазначений у постанові й відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх заподіяння /а.с. 28-30/.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що діяння кримінального правопорушення мало місце, обвинувачений винний у його вчиненні, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України як необережні дії, що виразилися в порушенні вимог п. п. 2.1 (г), 2.3 (б) та п. 10.9 Правил дорожнього руху України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується задовільно, є пенсіонером за віком, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, раніше не засуджений, щиро покаявся у скоєному; частково відшкодував шкоду, разом з тим скоїв тяжкий злочин, тому суд призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» особи, на яких поширюється дія цього закону, можуть бути звільнені від відбування покарання як основного так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна.

При таких обставинах, суд вважає необхідним застосувати відносно ОСОБА_4 ст. 1 п. «е» Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнити останнього від покарання у зв'язку з тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та підпадає під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Позов прокурора про відшкодування витрат установи охорони здоров'я на лікування потерпілої ОСОБА_6 від злочину підлягає задоволенню, а тому з ОСОБА_4 слід стягнути 8322,69 гривень, перерахувавши дану суму на р/р 3541400070001689 у ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 01990654.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з урахуванням того, що на досудовому слідстві ОСОБА_4 була відшкодована завдана шкода потерпілій ОСОБА_2 у розмірі 3000 гривень. Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована згідно полісу №АС/1101351 від 03.04.2013р., з Моторно-транспортного страхового бюро України підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 матеріальна шкода у розмірі 20118,81 гривень (враховуючи, що ОСОБА_4 була відшкодована заявлена матеріальна шкода повністю у розмірі 2586,62 гривень), оскільки цю суму ОСОБА_2 витратила на лікування дочки і це підтверджується документально.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в частині стягнення суми моральних збитків підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню на її користь: з Моторно-транспортного страхового бюро України моральна шкода у розмірі 5000 гривень, з ОСОБА_4 - 55586,62 гривень (з урахуванням відшкодованої суми: 3000 гривень - 2586,62 гривень = 413,38 гривень), так як потерпіла отримала моральні страждання внаслідок того, що її дочка ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, потрапила до лікарні, перенесла операцію, а вона пережила сильний душевний стрес та до теперішнього часу не може досягти попереднього психологічного стану. Крім того, дитина ще тривалий час потребуватиме медичного нагляду та лікування. Також підлягають задоволенню вимоги потерпілої ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_4 на її користь суми понесених нею та документально підтверджених витрат на правову допомогу у розмірі 14733,76 гривень.

У задоволенні решти вимог цивільного позову слід відмовити, у зв'язку з недоведеністю в судовому засіданні.

Судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 24 від 21.01.2014 року, проведеної НДЕКЦ при ГУ МВС України в Донецькій області, загальною вартістю 489,00 гривень слід покласти на ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ст. 286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки, на підставі ст. 1 п. «е» Закону України «Про амністію у 2014 році».

Позов прокурора про відшкодування витрат установи охорони здоров'я на лікування потерпілої ОСОБА_6 від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати установи охорони здоров'я на лікування потерпілої ОСОБА_6 від злочину у розмірі 8322,69 гривень, перерахувавши дану суму на р/р 3541400070001689 у ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 01990654.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Моторно-транспортного страхового бюро України на користь потерпілої ОСОБА_2 суму матеріальних збитків у розмірі 20118,81 гривень та суму моральних збитків у розмірі 5000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2 суму моральних збитків у розмірі 55586,62 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 14733,76 гривень.

У задоволенні решти вимог цивільного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 24 від 21.01.2014 року, проведеної НДЕКЦ при ГУ МВС України в Донецькій області, у розмірі 489 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Г. Шатілова