Рішення № 39429793, 25.06.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 2/303/1834/14

303/2932/14

Ряд стат звіту 47

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 червня 2014 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Морозової Н. Л.

при секретарі Ільчак Р. М.

за участю: представник позивача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

До Мукачівського міськрайонного суду звернулася позивач ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 з позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Мукачівського міськрайонного суду від 22 липня 2010 року з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі з 200,00 грн. щомісячно починаючи з 11.05.2010 року до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист зі стягнення аліментів знаходиться на виконанні відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції. Внаслідок неналежної сплати відповідачем аліментів, за період з 11.05.2010 року по 01.05.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 9 535,45 гривень. Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог - просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в сумі 58 144,00 грн. та судовий збір.

Представник позивача в судовому засіданні зменшений розмір позовних вимог з 127 605,06 грн. до 58 144,00 грн підтримав, просив задоволити з підстав наведених у позовній заяві та у відповідності до проведеного ним розрахунку неустойки (пені) - 58 144,00 грн.

Відповідач у судове засідання з'явився, повідомлявся належним чином (наявне повідомлення), про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення справи не подав, заперечення на позов також.

Зі згоди представника позивача суд, знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно вимог ст. 169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення їй повноліття.

Згідно зі ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що згідно рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 липня 2010 року з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі з 200,00 грн. щомісячно починаючи з 11.05.2010 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до розрахунку державного виконавця заборгованість по аліментам ОСОБА_3 по виконавчому листу № 2-1955, виданого 22.07.2010 року Мукачівським міськрайонним судом, станом на 01.01.2014 року складає 9 535,45 грн.

Згідно розрахунку відповідача неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за період з 11.05.2010 року по 01.05.2014 року складає 58 144,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 своєї Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

В інших випадках, як вказано в п. 22 зазначеної постанови, стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Відповідно до зазначеної постанови - порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначеною нормою передбачено, що розмір заборгованості по аліментам визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячі з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношені. Якщо боржник у цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.

Судом встановлено, що відповідачу було відомо про Рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання його сина, (як відображено у тексті рішення суду - відповідач був присутнім в судовому засіданні при прийнятті рішення та не заперечив проти задоволення вимог позову) про відкриття провадження за виконавчим листом про стягнення з нього аліментів.

Відповідач не сплачував аліменти, будучи працездатною особою не працював, знаючи, про свій обов'язок щодо утримання сина, що випливає з пояснень представника позивача даними в судовому засіданні.

Згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та повинні сплачуватися щомісячно, тому за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю заборгованість; неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пеня - це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст. 614 ЦК).

Таким чином, якщо виходити з аналогії права і застосовувати цивільне законодавство про відповідальність з прострочення грошових зобов'язань до сімейного законодавства, то платник аліментів повинен довести суду, що несплата своєчасно аліментів відбулася з поважної причини (тяжко хворів, стягувач аліментів був у довгостроковому відрядженні тощо).

Однак відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення справи не надіслав, заперечення на позов також.

Враховуючи той факт, що відповідачу було відомо про те, що він зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 200,00 гривень щомісячно, проте, він не сплачував аліменти взагалі, тому згідно наданого представником позивача розрахунку (а.с.27) - розмір неустойки за період з 11.05.2010 року по 01.05.2014 року складає 58 144,00 грн.,

Суд, вважає за необхідне перевірити обчислення розміру неустойки (пені) наданої представником позивача.

Суд не може згодитись з розрахунком неустойки, яку надав представник позивача, оскільки він не ґрунтується на законі.

Згідно ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Як вбачається з наданого представником розрахунку (а.с.27) - відповідач протягом вересня 2010 року не сплатив аліменти в твердій грошовій сумі 200 грн., у вересні 2010 року - 30 днів, тому неустойка буде становити 60,00 грн.

Сума боргу за вересень 2010 року не додається до заборгованості за жовтень 2010 р., відповідно і неустойка буде нараховуватися тільки із суми 200 грн. - за 31 день, що буде становити із 200 грн 1% - 62,00 грн.

Відповідно: вересень 2010 р. (30 днів) - 60,00 грн., жовтень 2010 року (31 день) - 62 грн., листопад 2010 року (30 днів) - 60 грн., грудень 2010 року (31 день) - 62 грн., а тому станом на 01.01.2011 року неустойка (пеня) становить - 244,00 гривень, а не як зазначає представник позивача у наданому розрахунку за чотири місяці 2010 року - 8 336,00 грн.

Таким чином, суд звертає увагу, що правильним здійсненням нарахування неустойки є обрахунок за кожен день прострочення конкретного місяця, а не за загальну кількість прострочених днів.

Відтак, загальна сума пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з 11.05.2010 року по 01.05.2014 року щомісячно по 200,00 грн., складає суму 2 900,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України - розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Однак судом не встановлено, а відповідачем не надано суду жодних доказів, які б давали суду підстави для застосування ч. 2 ст. 196 СК України у відношенні відповідача.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється в один рік. Але, згідно статті 20 СК України позовна давність не застосовується, крім випадків передбачених сімейним законодавством (серед яких стягнення аліментів та неустойки по сплаті аліментів немає). За своєю природою дана неустойка є виключно похідною від аліментів, на які позовна давність не застосовується, тобто строк позовної давності на неустойку за прострочення сплати аліментів не встановлюється.

При прийнятті рішення суд, виходить з того, що головною підставою стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів є наявність рішення суду та виконавчого листа по даній справі, яким платника аліментів зобов`язано здійснювати сплату аліментів як в твердому грошовому виразі, так і в частині доходу (заробітної плати) платника.

Виходячи з встановленого судом, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст.10, 60, 88, ч.4 ст. 169, 208, 209, 212-218, 224-228 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд заочно -

р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, мешканки АДРЕСА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 2 900,00 гривень. У решті відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, мешканки АДРЕСА_2 сплачену позивачем суму судового збору пропорційно до задоволених вимог на суму 243,60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Морозова Н. Л.