Ухвала суду № 39428805, 18.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1901/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міжрегіонального Головного Управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» до Міжрегіонального Головного Управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» пред'явило позов до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.02.2014 №0000033710.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту і бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення платником податків суми податкового кредиту та від'ємного значення за серпень 2013 року на загальну суму 61 507,00 грн..

За наслідками перевірки міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів і зборів - Центральним офісом з обслуговування великих платників складено акт від 19.11.2013 №1386/40-30/37-20/00146137 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2013 №0000273710, яким позивачеві зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 61 507,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 24.12.2013 №0000273710 подало Міністерству доходів і зборів України скаргу від 02.01.2014 №10/312 (вх.№292/6 від 08.01.2014). За результатами розгляду скарги від 02.01.2014 №10/312 (вх.№292/6 від 08.01.2014), Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення від 24.01.2014 №1305/6/99-99-10-01-15, яким податкове повідомлення-рішення міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 24.12.2013 №0000273710 скасовано в частині 929,66 грн. зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів і зборів - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 03.02.2014 №0000033710.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з акту перевірки міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 19.11.2013 №1386/40-30/37-20/00146137 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» включено до складу податкового кредиту за серпень 2013 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних від постачальників, які не відповідають вимогам підпункту «и» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно приписів підпункту «и» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначається такий обов'язковий реквізит, як вид цивільно-правового договору.

Відповідачем вказано, що в податкових накладних, виданих названими підприємствами, у графі «вид цивільно-правового договору» зазначено «договір», проте до перевірки зазначені в податкових накладних договори не надано і пояснено, що в письмовій формі перелічені договори не укладались, а дата зазначена в податкових накладних в графі «вид цивільно-правового договору» є датою виписки рахунку-фактури.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом не оспорюється реальність господарських операцій позивача з контрагентами, а лише вказується на відсутність права у товариства з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» включати до складу податкового кредиту за серпень 2013 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що виписані вказаними контрагентами, оскільки вони оформлені з порушеннями вимог статті 201 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кур'єрська служба «Профі Україна» укладено договір про надання кур'єрських послуг від 16.07.2013 №2013-07/07, а з товариством з обмеженою відповідальністю «Тара-Пак» договір про надання виробничих послуг від 01.03.2012 №43/19-12, а тому зазначені в податкових накладних реквізити вказаних договорів по даним контрагентам є правильними і податкові накладні відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно тверджень позивача зазначені в інших податкових накладних договори в письмовій формі не укладались, оскільки господарські правовідносини відбувались на підставі рахунків-фактур, дати виписки яких зазначені в спірних податкових накладних як дати «договорів», вказане відповідачем не заперечується, та підтверджується наявними у справі рахунками-фактур.

З огляду на надані позивачем податкові накладні, суми податку на додану вартість за якими були віднесені до податкового кредиту за серпень 2013 року, всі зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що дає підстави суду вважати їх належними для внесення до реєстру отриманих податкових накладних та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у період їх отримання. Крім того, вони дають змогу ідентифікувати всіх контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон», а також підтверджують зміст та обсяг відповідних господарських операцій.

Оскільки інших недоліків окрім неправильного визначення «договір» чи «рахунок-фактура» у наданих податкових накладних судом не встановлено, що не спростовано апелянтом, таке помилкове в них зазначення повинно розглядатись як окремий недолік, що не тягне втрати ними статусу належних документів.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.07.2013 у справі №К/800/7790/13.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного Управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.