Рішення № 39427310, 21.03.2014, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/5189/13-ц

Провадженя № 2/266/150/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2014 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Сараєва І.А., при секретарі Нетреба О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2013 року позивач звернувся із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 31.05.2011 року між позивачем та ТОВ «Авто Просто» укладено угоду з метою придбання легкового автомобіля «Чері Амулет». Він, як учасник системи придбання в групі «Авто Так», сплатив вступний внесок в розмірі 20 000 грн., який не має під собою реального виконання відповідачем будь-яких обов'язків, забезпечених цією оплатою. На наступний день фахівець з продажу ТОВ "Авто Просто" вручила договір № 365078 від 31 травня 2011 року та додаток до нього. Приблизно через три дні позивач знову звернувся до фахівця з продажу, так як побачив, що в додатку № 1 до договору вказана не та марка автомобіля, яку позивач хотів придбати. Вона позивачу пояснила, що марку автомобіля він може змінити в будь-який момент і запропонувала позивачу викупити ваучер № 745659 за 9 619,30 грн. який він зможе використовувати для сплати різниці в ціні автомобіля. У нього такої суми не було, а було 5 000 грн., які він передав фахівцю з продажу - ОСОБА_2 Квитанцію вона йому не видала, а замість квитанції видала сам ваучер. Через 10 днів позивач звернувся до ОСОБА_2 дізнатися, де йому отримувати автомобіль. Вона відповіла, що автомобілі виявилися не доукомплектовані та їх відправили на завод виробника для усунення неполадок, тому доведеться трохи почекати. Після чого через місяць позивач знову звернувся до представника ТОВ "Авто Просто" з тим же питанням. Позивачу пояснили, що його грошей не вистачило, його включили в групу, присвоїли порядковий номер, і він повинен щомісячно сплачувати внески у ТОВ "Авто Просто". Позичав хотів відмовитися від таких послуг ТОВ "Авто Просто", однак, представник з продажу йому відповіла, що він цього зробити не може, так як підписаний договір і почав діяти, якщо він не буде вносити щомісячні платежі то не отримає ні грошей, ні автомобіля. Коли позивач ознайомився з умовами договору та додатками до нього то зрозумів, що його обдурили, та автомобіль він не отримає. В цілому він виплатив 52 138 тис. грн. з них 47 138 тис. грн. - чисті внески, страхування життя, адміністративні послуги та ПДВ на адмін. послуги + 5000 грн. - ваучер = 52 138 тис. грн., однак автомобіль так і не отримав. Просив суд визнати договір не дійсним, та стягнути грошові кошти.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, надавши суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутністю, наполягав на задоволенні позову.

Представник ТОВ «Авто Просто» надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Згідно ч. 4 ст. 18 цього Закону перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Відповідно до ч. 5, 6, 8 ст. 18 цього Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним. У разі коли визнання положення недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Статтею 19 Закону України "Про захист прав споживачів" заборонено нечесну підприємницьку практику, яка включає, зокрема будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману, спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, стосовно основних характеристик продукції, таких як: її наявність, специфікація та ціна або спосіб розрахунку ціни чи наявність знижок або інших цінових переваг.

Згідно ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

Відповідно з ч. 6 ст. 19 цього Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Як вбачається зі статей 4-6 розділу 2 ("Правила функціонування системи придбання в групах "Авто Просто") додатка № 2 до Договору учасник системи отримує автомобіль через механізм надання права на отримання автомобіля, передбаченого договором; через механізм накопичення внесків; через пропозиції авансових внесків. Таке надання права на отримання автомобіля здійснює ТОВ "Авто Просто" на свій власний розсуд. Право на отримання автомобіля через механізм накопичення внесків отримують не всі учасники, а тільки той учасник, який має найбільшу кількість балів відповідно з даними ТОВ "Авто Просто" (п. 5.1 ст. 5 розділу 2 додатку № 2 до договору), а через механізм пропозиції авансових платежів - лише той учасник який у своїй групі зробив пропозицію з найбільшою кількістю авансових внесків (п. 6.5 статті 6 розділу 2 пропозиції № 2 до Договору). При цьому пропозиція робиться в закритому конверті оскільки носить конфіденційний характер (п. 6.3 ст. 6 того ж додатка).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" зазначена підприємницька практика є такою, що вводить в оману, тобто якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

В порушення вимог п.п. 1,2,4 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" про заборону як таких, що вводять споживача в оману, пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої, ТОВ "Авто Просто", відповідно до статті 7 додатка 2 до Договору залишає за собою право прийняти або відхилити запит учасника про надання марки моделі автомобіля відрізняється від тієї, що вказана у додатку № 1 до Договору. Крім того, якщо вибраний автомобіль коштує дорожче, ніж той, що зазначений у додатку № 1 до Договору, учасник зобов'язаний одноразовим платежем виплатити різницю їх справжньої вартості і надалі такий учасник повинен оплачувати майбутні повні внески у відповідності з ціною автомобіля, зазначеного в додатку № 1 до Договору.

У тому випадку учаснику навіть і не надано право на отримання автомобіля, він згідно ст. 8 додатка № 2 до Договору може отримати тільки автомобіль якщо попередньо виконає вимоги "Авто Просто". Крім того, учасник зобов'язаний: надати певні "Авто Просто" гарантії про оплату платежів, передбачених договором; сплатити всі податки, мита та інші виплати, необхідні для реєстрації автомобіля та оформлення гарантій. У разі невиконання зазначених вимог, "Авто Просто" має право відмовити у передачі автомобіля і анулювати право на його отримання. У такому разі плата за право отримання автомобіля учаснику не повертається.

За ст. 14 додатка № 2 до Договору закладені несправедливі для споживача умови про анулювання відповідачем права на отримання автомобіля, відсторонення від участі в Ассигнационных актах, розірвання договору і неповернення внесених коштів у випадках невиконання зобов'язань за договором.

Встановлення несправедливо малого строку для надання згоди учасником системи на отримання автомобіля, покладання на нього обов'язку виконати всі вище вказані умови для можливості отримання автомобіля, є підтвердженням несправедливих умов Договору та нечесної підприємницької практики. Зі змісту договору не випливає, що отримання автомобіля учасником системи можливо лише за умови дотримання ним і всіма іншими учасниками договорів укладених окремо з кожним з них. Реалізація прав учасника системи фактично поставлене в залежність від наслідків дій інших учасників системи, з якими безпосередньо позивач ні в які відносини не вступав і отже, між ним та іншими учасниками системи ніяких взаємних прав і обов'язків не виникає.

Наведене свідчить про порушення відповідачем принципу сумлінності і істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позивача, введення його в оману та нечесної підприємницької практики з боку відповідача, який ніякої відповідальності за свої дії інших учасників системи не несе.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає, що угода № 365078 від 31.05.2011 року суперечить положенням Закону України "Про захист прав споживачів" внаслідок здійснення ТОВ «Авто Просто» нечесної підприємницької практики і є такою, що містить несправедливі умови, тому обґрунтовано визнав її недійсною із застосуванням правових наслідків недійсності правочину.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", а так саме п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 203, 213, 215, 216 ЦПК України, ст. ст. 627, 1212 ЦК України, ст. ст. 4, 18, 19, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Визнати договір № 365078 від 31.05.2011 року і всі додатки до нього, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Авто Просто" - недійсним.

Стягнути з ТОВ "Авто Просто" на користь ОСОБА_1 31 334,77 грн.

На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Сараєв І. А.