Рішення № 39425359, 23.06.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р.Справа № 916/1725/14Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.

при секретарі судового засідання Бєлих К.В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Мацегорін А.О.,

від відповідача: Іванов О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" про стягнення 1190337,20 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2014 р. прийнято позовну заяву Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", порушено провадження у справі № 916/1725/14 та призначено її до розгляду в засіданні суду на 02.06.2014 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 02.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 23.06.2014 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника позивача.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 23.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дочірня компанія „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (далі - ДК „Газ України") звернулась в господарський суд Одеської області з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви від 23.06.2014 р. просить стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" (далі - ПАТ „Одеська ТЕЦ") 1190337,20 грн. заборгованості, з яких 544011,14 грн. - інфляційні втрати за період з травня 2013 р. по березень 2014 р., 646326,06 грн. - 3% річних за період з 15.05.2013 р. по 29.04.2014 р., вказуючи на невиконання відповідачем грошових зобов'язань, що виникли з судових рішень по справам № 5017/2373/2012 та № 916/450/13-г.

ПАТ „Одеська ТЕЦ" у відзиві на позовну заяву не погоджується з її вимогами, оскільки ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.2014 р. по справі № 5017/2373/2012 надано розстрочку виконання рішення суду на три роки. Крім того, виконавчі провадження по справам № 5017/2373/2012 та № 916/450/13-г поновлено тільки в січні 2014 р. Також, на думку відповідача, періоди нарахування заборгованості є незрозумілими.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши відповідність їх доводів фактичним обставинам справи та нормам законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 р. по справі № 5017/2373/2012 стягнуто з ПАТ „Одеська ТЕЦ" на користь ДК „Газ України" 16296391,12 грн. основного боргу, 494689,18 грн. збитків від інфляції, 685482,74 грн. 3% річних, 1227055,93 грн. пені, 64347,81 грн. витрат по сплаті судового збору, сплаченого за розгляд позовної заяви, 12271,00 грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р. по справі № 916/450/13-г залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013 р., яким стягнуто з ПАТ „Одеська ТЕЦ" на користь ДК „Газ України" 236531,56 грн. 3% річних та 4730,63 грн. витрат по сплаті судового збору.

Всього вказаними постановами, які не переглядались в касаційному порядку, стягнуто 19021499,97 грн., з яких сплачено 12271,00 грн. судового збору, про що свідчить платіжне доручення від 20.05.2013 р. № 774.

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення...

В постанові пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. № 14 зазначено, що:

- господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини 5 статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак, якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу (п.5.4 постанови пленуму);

- за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням (п.7.1 постанови пленуму);

- наведене стосується й випадків здійснених господарським судом відстрочки і розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на кошти боржника (стаття 121 ГПК), оскільки під час таких відстрочки чи розстрочки або зміни інфляційні процеси тривають, грошове зобов'язання залишається повністю або частково невиконаним і негативний вплив такої ситуації на позивача потребує відповідної компенсації згідно з вимогами частини другої статті 625 ЦК України (п.7.2 постанови пленуму).

Враховуючи викладене та те, що ПАТ „Одеська ТЕЦ" прострочено оплату грошових коштів, стягнутих судовими рішеннями по справам № 5017/2373/2012 та № 916/450/13-г, господарський суд дійшов висновку, що відповідач має сплатити:

- 544011,14 грн. 3% річних, з яких 7798,81 грн. нараховано на суму 19021499,97 грн. за період з 15.05.2013 р. (день, наступний за днем набрання законної сили постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі № 916/450/13-г) до 20.05.2013 р. (день проведення оплати в сумі 12271,00 грн.) (фактично розмір 3% річних за цей період складає 7817,05 грн., проте позивач просить менше, що є його правом) та 536212,33 грн. нараховано на суму 19009228,97 грн. за період з 20.05.2013 р. до 29.04.2014 р. (фактично розмір 3% річних за цей період складає 537466,12 грн., проте позивач просить менше, що є його правом);

- 646326,06 грн. інфляційних втрат, які нараховано на суму 19009228,97 грн. за період з травня 2013 р. по березень 2014 р. (фактично розмір інфляційних втрат за цей період складає 651400,13 грн., проте позивач просить менше, що є його правом). При цьому в розрахунку ціни позову частина інфляційних втрат визначена за прострочення оплати 19021499,97 грн. в травні 2014 р., однак така сума боргу з урахуванням набрання законної сили постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі № 916/450/13-г тільки 14.05.2013 р. та погашення 12271,00 грн. судового збору 20.05.2013 р. проіснувала в травні 2013 р. лише 5 днів, що являється недостатнім для нарахування інфляційних втрат за повний місяць.

Між тим, допущена ДК „Газ України" неточність у розрахунках на загальний розмір інфляційних втрат не впливає з огляду на зменшення позивачем збитків від інфляції в інших періодах, а, отже, вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не приймаються до уваги доводи відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення та зупинення виконавчих проваджень, т.я. названі обставини обов'язок боржника сплатити кошти не припиняють.

Що стосується періодів нарахування заборгованості, то в цій частині потрібно відмітити наявність в тексті позову технічної помилки, яка усунута ДК „Газ України" шляхом подачі заяви від 23.06.2014 р.

За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" (65003, м. Одеса, вул. Церковна,29, код 05471158) на користь Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1, код 31301827) 544011/п'ятсот сорок чотири тисячі одинадцять/ грн. 14 коп. 3% річних, 646326/шістсот сорок шість тисяч триста двадцять шість/ грн. 06 коп. інфляційних втрат та 23806/двадцять три тисячі вісімсот шість/ грн. 74 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 25.06.2014 р.

Суддя Лічман Л.В.