Рішення № 39425316, 23.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7725/14 23.06.14За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 778,55 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Амєліна О. О. - представник за довіреністю

від відповідача: Басараб В. О. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" страхового відшкодування в розмірі 4 778,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування на транспорті № 009033/4017/0000011 від 12.12.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки Тойота д/н НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Шевроле д/н НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/1787026), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2014 порушено провадження по справі № 910/7725/13, розгляд справи призначено на 26.05.2014.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 26.05.2014 представника відповідача розгляд справи відкладено на 23.06.2014.

Представник позивача в судове засідання 23.06.2014 з'явився, надав документи на виконання ухвал суду та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.06.2014 з'явився та надав відзив на позов в якому зазначив, що позивач не надав доказів про чинність договору добровільного страхування № 009033/4017/0000011 від 12.12.2012, а отже не можна вважати, що договір є дійсним і виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем правомірно.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.06.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

12.12.2012 між ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_3 укладено Договір добровільного страхування на транспорті № 009033/4017/0000011 (надалі - Договір), за яким був застрахований автомобіль Тойота д/н НОМЕР_1.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до довідки про ДТП № 9277042 станом на 03.10.2013 року в м. Києві на вулиці Чорновола, 10 пер сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Шевроле д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.11.2013 № 761/26436/13-п (провадження № 3/761/7326/2013) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту № 47С/10/13 від 24.10.2013 матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Тойота д/н НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 6294,12 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 00127005 від 04.11.2013 на суму 4 778,55 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 4 778,55 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 038930 від 05.11.2013.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4 778,55 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Шевроле д/н НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль Шевроле д/н НОМЕР_2, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АЕ/1787026 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АЕ/1787026) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 0,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АЕ/1787026 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № 05483 від 16.12.2013 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 778,55 грн.

Проте, відповідач відповіді на заяву не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 4 778,55 грн.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не заслуговують на увагу, оскільки договір добровільного страхування на транспорті № 009033/4017/0000011 від 12.12.2012 укладений між позивачем та його страхувальником не є предметом дослідження у даній справі.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача (стаття 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м. Київ, вулиця Марини Раскової, 11; ідентифікаційний код 31241449) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, 70-А; ідентифікаційний код 20033533) суму страхового відшкодування у розмірі 4 778,55 (чотири тисячі сімсот сімдесят вісім гривень 55 коп.) та судовий збір у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.)

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 25.06.2014

Суддя О.А. Грєхова