Рішення № 39425270, 23.06.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" червня 2014 р. Справа № 906/638/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Шикіра І.С. (довіреність №339 від 11.12.13)

від відповідача: Возний А.Р. (довіреність №220/689/д від 27.11.13)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного Акціонерного Товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (м.Київ)

до Військової частини А-1796 (м.Коростень 9, Житомирська область)

про стягнення 19446,30 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 19446,30грн., з яких: 19123,52грн. боргу за оренду приміщення по договору оренди №321-8 від 03.07.13; 65,64грн. пені, 81,33грн. інфляційних, 175,82грн. 3% річних.

28.05.14 до суду надійшов відзив на позовну заяву №989 від 27.05.14, в якому відповідач позов визнав та просив відстрочити виконання рішення суду, посилаючись на те, що кошти на рахунку військової частини є, тому борг буде погашено після погодження Державним казначейством.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав посилаючись на викладене у відзиві на позовну заяву. Підтримав заяву про відстрочку виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (орендодавець/позивач) та Військовою частиною А-1796 (орендар/відповідач) укладено договір №321-8, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину технологічного приміщення, розташоване в ГЕЛКС-142 ЦТЕТТМ-4, м.Коростень в будинку №165 по вул.Грушевського, загальною площею 3 м.кв. для розміщення обладнання зв'язку.

Згідно п.12.1.договору, цей договір набирає чинності від дати підписання його Сторонами, діє до 31.12.13 та регулює взаємовідносини між Сторонами з 1 січня 2013. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

01.01.13 складено Акт приймання-передачі майна, за яким відповідач 01.01.13 отримав в оренду вказане приміщення (а.с.15).

Згідно п.3.1 договору, орендна плата за перший місяць оренди, становить 1515,00грн. з ПДВ за місяць та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилам і користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку Орендодавця у термін зазначений у п. 3.6 Договору (п.3.4 договору). Орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком та податковою накладною надає його Орендарю (п.3.5 договору).

Додатком №4 до Договору сторони узгодили вартість щомісячного відшкодування електроенергії в розмірі 74,58 грн. (а.с.19).

За п.3.6 договору, орендна плата перераховується Орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються Орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Згідно п. 3.7 договору, щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100% орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактичні надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця.

За п. 3.8. договору, датою початку оплати вважається дата приймання-передачі Майна.

За період дії договору, позивач виставляв для оплати рахунки за оренду приміщення та для компенсації електроенергії.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість по вказаному договору в сумі 19123,52грн. (а.с.22).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідач доказів сплати орендної плати не надав, суму боргу визнав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 19123,52грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 8.2 договору просить стягнути з відповідача 65,64 грн. пені (а.с.22).

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За п.8.2 договору, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 20 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача (а.с.9),становить: 81,33 грн. інфляційних та 175,82 грн. 3% річних.

Суд, перевіривши наданий позивачем уточнений розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов визнав, доказів сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача.

Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п.7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Дослідивши матеріали, якими боржник обгрунтовує свою заяву про відстрочку виконання рішення, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню виходячи з того, що відповідач не зазначив на який строк необхідно відстрочити виконання рішення суду та яким чином відстрочка виконання рішення суду надасть можливість розрахуватись із позивачем в майбутньому.

Таким чином, судом не встановлено обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі, тому у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення слід відмовити.

Відповідач не позбавлений права повторно подати заяву про відстрочку за наявності нових обставин.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Військової частини А-1796 (11509, Житомирська область, м.Коростень,9; код 07779156) на користь Публічного Акціонерного Товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (03110, м.Київ, вул.Солом'янська,3; код 16479714) - 19123,52грн. боргу, 65,64грн. пені, 81,33грн. інфляційних, 175,82грн. 3% річних, 1827,00грн. витрат на оплату судового збору.

3. Відмовити в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу