Рішення № 39425251, 23.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7939/14 23.06.14За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТрейд"

про стягнення 78 550,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТрейд" заборгованості за Договором перевезення вантажів у міжнародному сполученні № 2/008 від 19.07.2013 в розмірі 78 550,00 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажів останнього, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав.

Господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 29.04.2014 порушив провадження по справі № 910/7939/14, розгляд справи призначено на 26.05.2014 року.

22.05.2014р. від представника позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та заява на виконання вимог ухвали суду з поясненнями по суті спору та оригінали доданих до позовної заяви документів.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 26.05.2014 представників сторін розгляд справи відкладено на 23.06.2014.

16.06.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду в якій позивач вказав, що відповідачем здіснене часткове погашення заборгованості у сумі 15 000,00 грн. по рахунку № 436 від 12.11.2014. Отже, на момент подання заяви залишкова сума боргу за спірним перевезенням склала 63 550,00 грн., що також підтверджується довідкою про залишкову суму боргу за підписом позивача. Зазначену заяву суд приймає як зменшення розміру позовних вимог у відповідності до статті 22 ГПК України.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник позивача в судове засідання 23.06.2014 не з'явився, проте через канцелярію суду подав документи на виконання попередніх ухвал суду.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленням сторони господарському суду поштовою адресою. У разі не надання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності за такою адресою, вважається ухвала про порушення провадження у справі вручена їх належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 05.05.2014 та ухвалу суду про відкладення розгляду справи відповідачем отримано 04.06.2014, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 29.04.2014, у зв'язку з чим у відповідача було достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання 23.06.2014 представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.06.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.07.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТрейд" (далі відповідач, замовник) було укладено договір № 2/008 перевезення вантажу в міжнародному сполученні (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 договору замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом наданий йому замовником вантаж (відповідно товарно-транспортної накладної) від місця відправлення до пункту призначення, і видати вантаж уповноваженій на отримання вантажу особі (надані - вантажоотримувач), а замовник безе на себе зобов'язання сплатити вартість міжнародних перевезень вантажів по Україні, державам СНД і країнам Європи. Обсяг і вартість робіт(послуг) з доставки вантажу, строки і умови їх виконання погоджується в заявці, яка подається замовником у формі, вказаній в Додатку 1 до даного договору.

Погоджена і підтверджена обома сторонами письмово за допомогою факсимільного зв'язку заявка має юридичну силу і являється невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Як свідчать матеріали справи позивачем, відповідно до умов договору та заявок-додатків відповідача: № 05/11-3 від 05.11.2013, № 11/12-1 від 11.12.2013, № 16/12-2 від 16.12.2013, № 20/12-1 від 20.12.2013, № 05/11-4 від 05.11.2013 були надані транспортні послуги з перевезення вантажів на суму 90 550,00 грн.

Виконання вказаних перевезень підтверджується наданими позивачем заявками відповідача, міжнародним товарно-транспортними накладними: № 001065, № 001002, № 001006, № 000107, № 001064 з відміткою відповідача про отримання вантажу, товарно-транспортними накладними: від 09.11.2013, від 08.11.2013, від 25.12.2013, від 24.12.2013, від 19.12.2013, від 20.12.2013, від 16.12.2013, від 17.12.2013, від 08.11.2013, від 09.11.2013 з відміткою про отримання вантажу.

Відповідно до п. 3.2 договору кінцевий розрахунок за надані послуги проводяться замовником на підставі рахунку-фактури перевізника і акту виконаних робіт. Підставою для виставлення рахунку-фактури в акту виконаних робіт являється товарно-транспортна накладна. В графі «Вантаж отриманий» ТТН (СМR) повинен стояти штамп, підпис і дата отримувача, яка засвідчує про розвантаження товару в пункті призначення.

Рахунок-фактура повинен були сплачений замовником протягом 5 календарних днів після отримання його замовником якщо інший строк не вказаний в заявці (п. 3.3 договору)

Згідно з заявками № 05/11-3 від 05.11.2013, № 11/12-1 від 11.12.2013, № 16/12-2 від 16.12.2013, № 20/12-1 від 20.12.2013, № 05/11-4 від 05.11.2013 оплата здійснюється протягом 10 банківських днів, після отримання оригіналів ТТН, рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної, заявки.

Позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату за надані послуги: № 434 від 12.11.2013, № 436 від 12.11.2013, № 517 від 19.12.2013, № 520 від 23.12.2013, № 523 від 27.12.2013.

На доказ направлення документів позивач надав суду належним чином завірені копії фіскальних чеків: № 1547 від 14.11.2014, № 6000 від 02.01.2014, № 8050 від 20.12.2013, № 7659 від 26.12.2013, № 1770 від 16.11.2013.

Враховуючи часткову оплату відповідачем наданих послуг з перевезення вантажу, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 63 550,00 грн.

В тому числі, заборгованість відповідача по Договору № 2/008 від 19.07.2013 та по вставленим рахункам підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки за період з 01.01.2013 по 24.04.2014.

Отже, спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 63 550,00 грн.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1. ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Цивільним кодексом України визначені загальні обв'язки сторін договору перевезення.

Так, згідно з ст. 917 ЦК України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Статтею 918 ЦК України визначено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується наявними в ній документами, позивачем було належним чином надано послуги з перевезення відповідно до умов Договору.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 63 550,00 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням приписів статті 530 ЦК України та умов заявок на момент розгляду справи судом строк виконання відповідного грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг настав.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 63 550,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТрейд" (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, ідентифікаційний код 38080119) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) основний борг в розмірі 63 550 (шістдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1827 (одна вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 25.06.2014

Суддя О.А. Грєхова