Постанова № 39425175, 23.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 червня 2014 року 11:35 справа №826/7470/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., суддів Добрівської Н.А., Шрамко Ю.Т., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_2доМіністерства соціальної політики Українитретя особаКиївський міський центр зайнятостіпровизнання протиправним та скасування наказуОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ від 30 квітня 2014 року №50кс "Про оголошення догани".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7470/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, представники третьої особи проти задоволення позовних вимог не заперечували; відповідач свого представника у судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 12 червня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи підтверджують, що наказом Міністерства соціальної політики України від 30 квітня 2014 року №50кс "Про оголошення догани", відповідно до подання Генеральної прокуратури від 03 квітня 2014 року №08/2/1-74вих-14, пункту 8 Положення про Київський міський центр зайнятості, за неналежне виконання покладених на Київський міський центр зайнятості завдань та функцій, директору Київського міського центру зайнятості - ОСОБА_2 оголошено догану.

Підставами для прийняття вказаного наказу зазначено: статті 147-1471 Кодексу законів про працю України, лист Державного центру зайнятості від 28 квітня 2014 року №ДЦ-13-2704/0/6-14, пояснення ОСОБА_2

Позивач вважає зазначений наказ протиправним, мотивуючи позовні вимоги тим, що факт порушення Київським міським центром зайнятості вимог законодавства відсутній, а притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани застосовано не на підставах, не у строк та не у відповідності до вимог трудового законодавства.

Відповідач письмового заперечення проти позову до суду не надав.

Третя особа письмових пояснень з приводу позовних вимог суду не надала.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ОСОБА_2, виходячи з наступних мотивів.

Досліджуючи спірний наказ на предмет відповідності вимогам частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 8 Положення про Київський міський центр зайнятості передбачено, що директор центру здійснює керівництво діяльністю центру та несе персональну відповідальність за діяльність підпорядкованих центрів зайнятості, за виконання покладених на центр завдань та функцій, ефективну роботу центру, цільове використання коштів Фонду в межах затвердженого кошторису видатків та додатково виділених коштів, належне використання виділеного у розпорядження центру майна і матеріальних цінностей тощо.

Директор у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання, відповідно до законодавства про працю та Закону України "Про державну службу", вживає заходів заохочення і накладає стягнення на працівників центру та підпорядкованих центрів зайнятості на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Прийом і звільнення працівників центру здійснюється наказом директора центру; начальників фінансово-аналітичного відділу, інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, контрольно-ревізійного відділу, директорів районних центрів зайнятості, наказом директора центру після погодженням з Державним центром зайнятості.

Директор без доручення діє від імені центру, представляє його інтереси у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян тощо, укладає договори, видає довіреності.

Відповідно до пункту 9 Положення про Київський міський центр зайнятості регулювання правового становища державних службовців, які працюють у центрі та підпорядкованих йому центрах зайнятості, здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу".

Закон України "Про державну службу" регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.

Згідно частини першої статті 10 Закону України "Про державну службу" основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Статтею 14 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Згідно частини першої статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Виходячи зі змісту спірного наказу вбачається, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосовано до позивача за неналежне виконання покладених на Київський міський центр зайнятості завдань та функцій.

Суд звертає увагу на те, що спірний наказ не містить посилань на конкретні обставини, які свідчать про неналежне виконання позивачем службових обов'язків, відповідних доказів, які містять посилання на такі обставини не надано відповідачем і в матеріали справи.

У свою чергу, позивач стверджує, що оголошенню догани передувала перевірка у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів, яку проведено Прокуратурою міста Києва за завданням Генеральної прокуратури України щодо проведення перевірок додержання прав дітей-інвалідів та дітей з вадами розвитку.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин, які мають значення для розгляду справи, суд вважає за необхідне надати оцінку наявним в матеріалах справи поданням прокуратури.

За таких підстав, досліджуючи правомірність оголошення догани ОСОБА_2, суду належить встановити факт невиконання останнім службових обов'язків.

За результатами проведеної перевірки прокуратурою міста Києва директору Київського міського центру зайнятості ОСОБА_2 направлено подання про усунення порушень вимог законодавства про працю та працевлаштування дітей від 14 лютого 2014 року №08-48-вих.14, у якому вимагається: вжити вичерпних заходів до усунення виявлених порушень та недопущення їх в подальшому; провести перевірку з питань дотримання роботодавцями умов надання дотацій та достовірністю поданих даних про нараховану та виплачену заробітну плату та вжити заходів до стягнення надлишково сплачених державних коштів; вжити заходів до притягнення до передбаченої законом відповідальності посадових осіб, з вини яких допущені вищезазначені порушення; про результати розгляду подання та вжиті заходи повідомити Прокуратуру міста Києва до 26 лютого 2014 року, надавши копії відповідних наказів про притягнення винних осіб до відповідальності.

Листом Київського міського центру зайнятості від 25 березня 2014 року №08-3297 повідомлено прокуратуру міста Києва про розгляд подання та вжиті заходи, у тому числі, проведено відповідну нараду з директорами районних центрів зайнятості та начальників відділів міського центру, а роботу спеціаліста Дарницького центру зайнятості ОСОБА_4 взято під посилений контроль з боку керівництва району, та зазначено про неможливість виконання вимоги щодо притягнення вказаного спеціаліста до відповідальності у зв'язку зі спливом шестимісячного строку з дня вчинення проступку.

При цьому Генеральною прокуратурою України направлено Міністру соціальної політики України подання про усунення порушень прав дітей на працю та працевлаштування від 03 квітня 2014 року №08/2/1-74вих.-14, яке містить посилання на порушення вимог законодавства про працю з боку Київського міського центру зайнятості, а саме: всупереч вимогам статей 5, 22 Закону України "Про зайнятість населення" дітям не завжди надається допомога у підборі роботи, яка б відповідала їх здібностям, отриманій спеціальності. Торік, понад 200 неповнолітніх за власної ініціативи знято з обліку центрів зайнятості через те, що їм не пропонувалось підходяща робота, зокрема, випускниця Київської академії перукарського мистецтва ОСОБА_5 майже дев'ять місяців перебувала на обліку Подільського районного центру зайнятості міста Києва, однак їй не видано жодного направлення на роботу та у подальшому знято з обліку; у місті Києві Подільським, Дарницьким, Деснянським районними центрами зайнятості, безробітних - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 знято з обліку відразу після завершення навчання та відмови від працевлаштування за набутою професією. Однак питання щодо відшкодування витрат за навчання не ставилось.

На підставі наданих Київським міським центром зайнятості особових справ осіб, зазначених у поданні Генеральної прокуратури України від 03 квітня 2014 року №08/2/1-74вих.-14 судом встановлено наступне.

Станом на час звернення до центру зайнятості, такі особи як ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 досягли повноліття, що спростовує висновки, викладені у поданні, про порушення прав зазначених осіб, як дітей, на працю та працевлаштування.

Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відмови ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 від працевлаштування за набутою професією, у зв'язку із чим питання про стягнення з вказаних осіб витрат на професійне навчання не ставилось.

За даними особових справ, підставами для зняття з обліку є: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 знято з обліку, у зв'язку з невідвідуванням центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування з наступного дня після останнього відвідування; ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, знято з обліку, у зв'язку з поданням безробітними письмової заяви про відмову від послуг центру зайнятості.

Таким чином, висновки, викладені у поданні від 03 квітня 2014 року №08/2/1-74вих.-14 про порушення позивачем прав дітей на працю та працевлаштування є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.

Будь-які інші докази на підтвердження порушення позивачем вимог законодавства про працю, які могли бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, в матеріалах справи відсутні.

Водночас, суд звертає увагу на те, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора Київського міського центру зайнятості - ОСОБА_2 у поданні Генеральної прокуратури України про усунення порушень прав дітей на працю та працевлаштування від 03 квітня 2014 року №08/2/1-74вих.-14 не ставиться.

З огляду на викладене, в межах спірних правовідносин судом не встановлено, а відповідачем не доведено факту неналежного виконання ОСОБА_2 службових обов'язків та наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани у строк, встановлений Кодексом законів про працю України.

Статтею 148 Кодексу законів про працю України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Так, зміст спірного наказу не дає можливості встановити факт дотримання строку для застосування дисциплінарного стягнення, а будь-яких інших доказів на підтвердження того, що дисциплінарне стягнення до позивача застосовано не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку та не пізніше шести місяців з дня вчинення такого проступку відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, наказ Міністерства соціальної політики України від 30 квітня 2014 року №50кс "Про оголошення догани" є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Міністерством соціальної політики України не доведено правомірність та обґрунтованість спірного наказу, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, враховуючи зміст позовних вимог, адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства соціальної політики України від 30 квітня 2014 року №50кс "Про оголошення догани".

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Н.А. Добрівська

Ю.Т. Шрамко