Постанова № 39425037, 17.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 р. Справа №805/5553/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Кусти Ю.Ф.

за участю

представника позивача Петрової Я.М.

представника відповідача Пальцун С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Недра Донбасса» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000982201, № 0000992201, № 0001002201від 31.12.2013р., скасування податкового повідомлення-рішення № 0000432201 від 26.03.2014р. за наслідками акту перевірки від 18.12.2013р. № 1883/05-64-22-01/33161842,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Недра Донбасса» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000982201, № 0000992201, № 0001002201від 31.12.2013р., скасування податкового повідомлення-рішення № 0000432201 від 26.03.2014р. за наслідками акту перевірки від 18.12.2013р. № 1883/05-64-22-01/33161842.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Недра Донбасса» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012р., валютного законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012р. та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012р. податковим органом були встановлені порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.5, п. 138.8, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України чим занижений податок на прибуток на загальну суму 726325,00 грн., п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України чим занижено податок на додану вартість на суму 507743,00 грн. та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України чим встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22- рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 76436,00 грн. За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт перевірки № 1883/05-64-22-01/33161842 від 18.12.2013 року та прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.12.2013 року № 0000982201, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 761614,00 грн., з яких 507743,00 грн. - сума основного платежу та 253871,00 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій; від 31.12.2013 року № 0000992201, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 928642,00 грн., з яких 726325,00 грн. - сума основного платежу та 202317,00 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій; від 31.12.2013 року № 0001002201, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 76436,00 грн. та від 26.03.2014 року № 0000432201, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 76435,00 грн. На його думку, викладені в акті перевірки висновки спростовуються наданими позивачем первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмову заяву, в якій просив зменшити позовні вимоги, а саме просив: скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000982201, № 0000992201 від 31.12.2013р., № 0000432201 від 26.03.2014р. за наслідками акту перевірки від 18.12.2013р. № 1883/05-64-22-01/33161842, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0001002201 від 31.12.2013р. вважається відкликаним. Уточнені позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві з урахуванням уточнень.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав суду письмові заперечення, наявні в матеріалах справи. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Недра Донбасса» зареєстроване в якості юридичної особи від 08.09.2004р. за № 1 266 102 0000 000990, код ЄДРПОУ 33161842, місце знаходження відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 83009, Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 7, взятий на податковий облік від 20.09.2004р. Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька, основний вид економічної діяльності - 08.11 добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (т. ІІ а.с. 21).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Недра Донбасса» має спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий першим заступника Міністра Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Чорнокуром І.І., реєстраційний номер 2735 від 31.12.2004р., вид користування надрами - геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, термін дії до 31.12.2014р. (т. І а.с. 108).

Також, позивач має дозвіл № 425.06.30-14.12.0 від 27.02.2006р. на виконання робіт підвищеної небезпеки при дослідно-промисловій розробці Миколаївської ділянки родовища гіпсу та ангідриту в Донецькій області за переліком згідно з додатком:

- відкриті гірничі роботи,

- геолого-маркшейдерські роботи,

- утворення та експлуатація відвалів гірничих порід,

- розкривні роботи, виймання та навантаження корисних копалин під час проведення відкритих гірничих робіт,

- планування робочих майданчиків, уступів і берм у кар'єрі,

- обкладання та скріплення укосів, бортів, уступів кар'єру,

- управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням

з терміном дії до 28.02.2009р. (т. І а.с. 109, 110).

Товариству виданий дозвіл № 1872.09.30-14.12.0 від 26.06.2009р. на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки при експлуатації Миколаївської ділянки родовища гіпсу за переліком згідно з додатком:

- відкриті гірничі роботи,

- геолого-маркшейдерські роботи,

- утворення та експлуатація відвалів гірничих порід,

- розкривні роботи, виймання та навантаження корисних копалин під час проведення відкритих гірничих робіт,

- планування робочих майданчиків, уступів і берм у кар'єрі,

- обкладання та скріплення укосів, бортів, уступів кар'єру,

- управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням

з терміном дії до 26.06.2014р. (т. І а.с. 111, 112).

На підставі направлень від 31.11.2013 № 004421/471, № 004420/470, № 004419/469, № 004418/468, № 004424/474, № 004422/472, від 04.11.2013 № 004425/481, № 004426/486, від 13.11.2013 № 004467, виданих Державною податковою інспекцією у Київському раоні м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1. ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Недра Донбасса» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 року.

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.5, п. 138.8, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та складений акт № 1883/05-64-22-01/33161842 від 18.12.2013 року.

На підставі зазначеного акту документальної планової виїзної перевірки, у зв'язку із порушенням позивачем наведених норм Податкового кодексу України, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.12.2013 року № 0000982201, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 761614,00 грн., з яких 507743,00 грн. - сума основного платежу та 253871,00 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій; від 31.12.2013 року № 0000992201, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 928642,00 грн., з яких 726325,00 грн. - сума основного платежу та 202317,00 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій; від 31.12.2013 року № 0001002201, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 76436,00 грн. та від 26.03.2014 року № 0000432201, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 76435,00 грн.

Предметом доказування в цій справі є обставина реальності виконання вскришних (розкривних) робіт позивачем з ПП «Транс-Атлантік Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Монтемікс», ТОВ «СК-Даріна», ТОВ «Євромінерал», правильність відображення їх в податковому обліку.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що 01.03.2012 року між ТОВ «Недра Донбасса» та ТОВ «Євромінерал» було укладено договір підряду № 01/03-12 від 01.03.2012р., згідно з умовами зазначеного договору ТОВ «Євромінерал» (виконавець) зобов'язується надати послуги екскаватора САТ 330 D погодинно на об'єкті замовника (ТОВ «Недра Донбасса») (т. І а.с. 113-115).

Також, були укладена додаткова угода до договору від 10.11.2011р. від 01.12.2011р. (т. І а.с.117-118).

На виконання умов договорів ТОВ «Євромінерал» (виконавцем) було надані послуги екскаватора САТ 330 D. Зауважень до якості підчас прийому не було у зв'язку із чим між сторонами були підписані акти виконаних робіт із зазначенням, які саме послуги було проведено та вартість зазначеного. Позивачем було здійснено оплату виконаних робіт, а ТОВ «Євромінерал» у відповідності до положень податкового законодавства було видано податкові накладні.

Суд зазначає, що відповідно до договору предметом його є надання послуг екскаватора САТ 330 D погодинно на об'єкті замовника.

Виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Євромінерал» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, а саме: податковими накладними від 29.12.2012 № 230, від 30.11.2012 № 219, від 31.05.2012 № 71, від 30.04.2012 № 55, 30.03.2012 № 38, від 30.11.2011 № 146, від 31.03.2012 № 39 (т. І, а.с. 122-128), рахунком-фактури від 29.12.2012 № СФ-000070, актом виконаних робіт від 29.12.2012 № ОУ-0000106, рахунком-фактури від 30.11.2012 № СФ-000060, актом виконаних робіт від 30.11.2012 № ОУ-0000099, рахунком-фактури від 29.09.2012 № СФ-0000124, актом виконаних робіт від 29.09.2012 № ОУ-0000073, рахунком-фактури від 30.04.2012 № СФ-00000059, актом виконаних робіт від 30.04.2012 № ОУ-0000028, рахунком-фактури від 31.03.2012 № СФ-0000043, актом виконаних ромбів від 31.03.2012 № ОУ-000020, рахунком-фактури від 30.03.2012 № СФ-000042, актом виконаних робіт від 30.03.2012 № ОУ-0000019, рахунком-фактури від 31.05.2012 № СФ-000067, актами виконаних робіт від 31.05.2012 № ОУ-0000032, від 30.11.2011 № ОУ-0000046, від 30.12.2011 № ОУ-0000051, рахунком-фактури від 30.12.2011 № СФ-0000149 (т. І, а.с. 129-145).

Також, між позивачем та ПП «Транс-Атлантік Сервіс» було укладено договір про надання послуг будівельною технікою № 210612 від 21.06.2012р., відповідно до якого ТОВ «Недра Донбасса» в порядку та на умовах, викладених у цьому договорі, надає доручення ПП «Транс-Атлантік Сервіс», а ПП «Транс-Атлантік Сервіс» бере на себе обов'язки про надання послуг екскаватором гусеничним моделі HYUNDAI R-320LC-7 ROBEX заводський № 90111195, № двигуна 46818329, тимчасовий транзитний № 00472 на виконанні земельних робіт на об'єкті ТОВ «Недра Донбасса» (т. І, а.с. 146-148).

Також, були укладена додаткова угода № 1 до договору № 210612 від 21.06.2012р. від 24.07.2012р. (т. І а.с. 149-150).

На виконання умов договору ПП «Транс-Атлантік Сервіс» (виконавцем) було надані послуги екскаватором гусеничним моделі HYUNDAI R-320LC-7 ROBEX заводський № 90111195, № двигуна 46818329, тимчасовий транзитний № 00472 на виконанні земельних робіт на об'єкті ТОВ «Недра Донбасса». Зауважень до якості підчас прийому не було у зв'язку із чим між сторонами були підписані акти виконаних робіт із зазначенням, які саме послуги було проведено та вартість зазначеного. Позивачем було здійснено оплату виконаних робіт, а ПП «Транс-Атлантік Сервіс» у відповідності до положень податкового законодавства було видано податкові накладні.

Суд зазначає, що відповідно до договору предметом його є надання послуг послуг екскаватором гусеничним на об'єкті замовника.

Виконання умов укладеного між позивачем та ПП «Транс-Атлантік Сервіс» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, а саме: податковими накладними від 21.07.2012 № 973, від 20.07.2012 № 973, від 19.07.2012 № 826, від 31.07.2012 № 1457, від 26.07.2012 № 1109, від 26.08.2012 № 1173, від 18.08.2012 № 869, від 31.08.2012 № 1448 (т. І, а.с. 151-163), рахунком-фактури від 31.08.2012 № 31082, актом виконаних робіт від 31.08.2012 № б/н, рахунком-фактури від 27.08.2012 № 27082, актом виконаних робіт від 26.08.2012 № б/н, рахунком-фактури від 21.06.2012 № 21061, актами виконаних робіт від 21.06.2012 № б/н, від 21.06.2012 № б/н, від 19.07.2012 № б/н, від 31.07.2012 № б/н, від 18.08.2012 № б/н (т. І, а.с. 164-172).

Між позивачем та ТОВ «Монтемікс» були укладені договори підряду № 09/11 від 01.09.2011, № 002-08/12 від 01.09.2012. ТОВ «Монтемікс» зобов'язувався за завданням позивача виконати роботи по виконанню розкривних робіт із зачищенням пласта і перевезення її на відстані до 1 км, а ТОВ «Недра Донбасса» зобов'язується оплатити ці роботи (т. І а.с. 173-174, 176-177).

Також, були укладені специфікації № 1 до вищезазначених договорів підряду від 01.09.2011р. та від 01.08.2012р. відповідно (т. І а.с. 175, 178).

Між позивачем та ТОВ «Монтемікс» був укладений договір про надання послуг будівельною технікою № 05-09/12 від 01.09.2012, де ТОВ «Недра Донбасса» в порядку та на умовах, викладених у цьому договорі, надає доручення ТОВ «Монтемікс», а ТОВ «Монтемікс» бере на себе обов'язки про надання послуг екскаватором гусеничним та бульдозером (т. І а.с. 179-181).

На виконання умов договорів ТОВ «Монтемікс» (виконавцем) було надані послуги екскаватором гусеничним та бульдозером. Зауважень до якості підчас прийому не було у зв'язку із чим між сторонами були підписані акти виконаних робіт із зазначенням, які саме послуги було проведено та вартість зазначеного. Позивачем було здійснено оплату виконаних робіт, а ТОВ «Монтемікс» у відповідності до положень податкового законодавства було видано податкові накладні.

Суд зазначає, що відповідно до договору предметом його є надання послуг екскаватором гусеничним та бульдозером на об'єкті замовника.

Виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Монтемікс» договорів знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, а саме: податковими накладними від 31.08.2012 № 831023, від 30.09.2012 № 930018 (т. І, а.с. 182-186), рахунком-фактури від 30.09.2011 № 748, актом виконаних робіт від 30.09.2011 № 748, рахунком-фактури від 31.08.2012 № 831023, актом виконаних робіт від 31.08.2012 № 831023, рахунком-фактури від 30.09.2012 № 930018, актом виконаних робіт від 30.09.2012 № 930018 (т. І, а.с. 187-192).

01.09.2012 року між ТОВ «Недра Донбасса» та ТОВ «Шоковіта» було укладено договір про надання послуг будівельною технікою № 1250, де ТОВ «Недра Донбасса» в порядку та на умовах, викладених у цьому договорі, надає доручення ТОВ «Шоковіта», а ТОВ «Шоковіта» бере на себе обов'язки про надання послуг екскаватором гусеничним (т. І а.с. 193-195).

На виконання умов договорів ТОВ «Шоковіта» (виконавцем) було надані послуги екскаватором гусеничним. Зауважень до якості підчас прийому не було у зв'язку із чим між сторонами були підписані акти виконаних робіт із зазначенням, які саме послуги було проведено та вартість зазначеного. Позивачем було здійснено оплату виконаних робіт, а ТОВ «Шоковіта» у відповідності до положень податкового законодавства було видано податкові накладні.

Суд зазначає, що відповідно до договору предметом його є надання послуг екскаватором гусеничним на об'єкті замовника.

Виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Шоковіта» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, а саме: податковими накладними від 15.10.2012 № 786, від 31.10.2012 № 1677, від 30.11.2012 № 1778, від 19.11.2012 № 894, від 15.12.2012 № 902, від 05.09.2012 № 238, від 30.09.2012 № 1926 (т. І, а.с. 196-202), рахунком-фактури від 30.09.2012 № 120930, актом виконаних робіт від 30.09.2012 № б/н, рахунком-фактури від 05.09.2012 № 120907, актом виконаних робіт від 05.09.2012 № б/н, рахунком-фактури від 15.10.2012 № 121014, актом виконаних робіт від 15.10.2012 № б/н, рахунком-фактури від 31.10.2012 № 121023, актом виконаних робіт від 31.10.2012 № б/н, рахунком-фактури від 20.11.2012 № 121119, актом виконаних ромбів від 19.11.2012 № б/н, рахунком-фактури від 30.11.2012 № 121126, актом виконаних робіт від 30.11.2012 № б/н, рахунком-фактури від 15.12.2012 № 121213, актами виконаних робіт від 15.12.2012 № б/н (т. І, а.с. 203-216).

15.06.2011 року між ТОВ «Недра Донбасса» та ТОВ «СК-Даріна» було укладено договір про надання послуг № 18/66, де ТОВ «СК-Даріна» зобов'язується надати послуги з надання будівельної техніки-навантажувача фронтального MEGA 400 з особою, яка має право на управління даною спецтехнікою на об'єктах замовника, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, викладених у цьому договорі (т. І а.с. 217-219).

Також, були укладені додаткові угоди № 2 та б/н до вищезазначеного договору від 19.07.2011р. та від 16.06.2011р. відповідно (т. І а.с. 220, 221).

На виконання умов договорів ТОВ «СК-Даріна» (виконавцем) було надані послуги будівельною техніки-навантажувачем фронтального MEGA 400 та намазом 6520 (згідно додаткових угод). Зауважень до якості підчас прийому не було у зв'язку із чим між сторонами були підписані акти виконаних робіт із зазначенням, які саме послуги було проведено та вартість зазначеного. Позивачем було здійснено оплату виконаних робіт, а ТОВ «СК-Даріна» у відповідності до положень податкового законодавства було видано податкові накладні.

Суд зазначає, що відповідно до договору предметом його є надання послуг будівельною техніки-навантажувачем фронтального MEGA 400 та намазом 6520 (згідно додаткових угод).

Виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «СК-Даріна» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, а саме: податковими накладними від 16.08.2011 № 24, від 31.08.2011 № 43, від 18.07.2011 № 5, від 29.07.2011 № 25 (т. І, а.с. 222-225), актами виконаних робіт від 18.07.2011 № Д-0000095, від 29.07.2011 № Д-00000118, від 31.08.2011 № Д-00000161, від 16.08.2011 № Д-00000137 (т. І, а.с. 226-229), довіреністю № 119 від 15.08.2011р. (т. І а.с. 230).

06.043.2012 року між ТОВ «Недра Донбасса» та ПП «ЛЕМАКС КОМПАНІ» було укладено договір купівлі-продажу № 06/04/1, згідно з умовами зазначеного договору та ПП «ЛЕМАКС КОМПАНІ» (продавець) зобов'язується переадит у власність ТОВ «Недра Донбасса» (покупця) товар, в асортименті, а покупець зобов'язується приймати продукцію та оплачувати її на умовах даного договору (т. І а.с. 234).

Виконання умов укладеного між позивачем та ПП «ЛЕМАКС КОМПАНІ» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, а саме: податковими накладними від 20.09.2012 № 23, від 07.09.2012 № 7, від 07.09.2012 № 8, від 18.09.2012 № 20 (т. І, а.с. 232-235), рахунком-фактури від 05.09.2012 № 12050994, видатковою накладною від 22.09.2012 № 1222091, рахунком-фактури від 17.09.2012 № 1217091, видатковою накладною від 20.09.2012 № 122092, рахунком-фактури від 20.09.2012 № 1220091, видатковою накладною від 28.09.2012 № 1228093, рахунком-фактури від 04.09.2012 № 1204903, видатковою накладною від 11.09.2012 № 1211092 (т. І, а.с. 236-243).

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу положень Податкового кодексу України, якими визначені правила формування податкового кредиту та валових витрат, вбачається, що визначальним фактором для їх формування є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно підпункту 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до підпункту 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього кодексу), чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього кодексу.

Виходячи із положень вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, і тільки у разі не підтвердження на момент перевірки податкового кредиту податковими накладними платник податку може бути притягнутий до відповідальності.

Згідно з підпунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд враховує, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставини залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Дослідженням в судовому засіданні зазначених вище податкових накладних, виписаних ПП «Транс-Атлантік Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Монтемікс», ТОВ «СК-Даріна», ТОВ «Євромінерал», ПП «ЛЕМАКС КОМПАНІ» за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності з позивачем в рамках вищезазначених договорів, судом встановлена їх відповідність вимогам діючого законодавства. Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено формування позивачем податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, для включення зазначеної суми до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Згідно з частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

В свою чергу, обставина реального здійснення господарських операцій та правильність їх відображення в податковому обліку доведена в цій адміністративній справі на підставі досліджених доказів.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд бере до уваги, що умовою для кваліфікації правочину як нікчемного через те, що він порушує публічний порядок, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, визначальне значення має встановлення персоналій посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів, крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надано.

Водночас позивачем з посиланням на належні докази, що долучені до матеріалів справи, доведено обставину реального здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд приходить до висновку, що первинні документи, які наявні в матеріалах справи, є належними доказами в розумінні частини 4 ст. 70 КАС України при підтвердженні обставини реальності правочинів, укладених позивачем з ПП «Транс-Атлантік Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Монтемікс», ТОВ «СК-Даріна», ТОВ «Євромінерал», ПП «ЛЕМАКС КОМПАНІ», та правильності його відображення в податковому обліку позивача.

До того ж, що стосується посилань відповідача на відсутність у позивача актів приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в та довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрат № КБ-3, суд зазначає, що документи, які на думку ДПІ, повинні бути складені після розкривних робіт, то Наказом Міністрества регіонального розвитку та будівництва від 04.12.2009р. № 554 затверджені не типові, а примірні форми первинних облікових документів у будівництві.

Крім того, у Наказі № 554 зазначено до яких саме будівельних робіт застосовуються ці форми - будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, що виконуються під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального та поточного ремонту будівель та споруд.

Враховуючи, що розкривні (вскришні) роботи це необхідна частина комплексу робіт по добуванню корисної копалини і вони не є будівельними роботами, так і дослідний кар'єр не є будівлею або спорудою в розумінні Наказу № 554.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведене обумовлює безпідставність висновку відповідача про порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.5, п. 138.8, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість, застосування до нього штрафних санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України є неправомірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Недра Донбасса» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Недра Донбасса» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000982201, № 0000992201 від 31.12.2013р. та № 0000432201 від 26.03.2014р. за наслідками акту перевірки від 18.12.2013р. № 1883/05-64-22-01/33161842 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 31.12.2013 року № 0000982201.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 31.12.2013 року № 0000992201.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 26.03.2014 року № 0000432201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Недра Донбасса» здійснені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в судовому засіданні 17 червня 2014 року.

Постанова у повному обсязі складена 23 червня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кірієнко В.О.