Єдиний унікальний номер 219/8385/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4342/2014
Головуючий у 1 інстанції : Сватіков А.В.
Категорія : 24 Доповідач : Кіянова С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області
в складі : головуючого - судді Лісового О.О.
суддів Кіянової С.В., Іванової А.П.
при секретарі Доброрез А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду від 09 квітня 2014 року за позовом комунального підприємства «Бахмут - Вода» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду 30.03.2013 р. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання, посилаючись на те, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 і внаслідок неналежного виконання обов»язку щодо оплати наданих послуг за період з 01.01.2008 року до 01.03.2013 р. виникла заборгованість у розмірі 1 946,35 грн. Ухвалою суду від 01.04.2013 року було відмовлено у видачі судового наказу. Позивач просив стягнути заборгованість та судові витрати у розмірі 229,40 грн. (а.с.3).
Позивач 06.02.2014 року уточнив свої вимоги та просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, якому належала на праві власності вказана квартира до 21.06.2012 р., та ОСОБА_1 суму заборгованості та судові витрати (а.с.40).
Рішенням Артемівського міськрайонного суду від 09 квітня 2014 року задоволено позов комунального підприємства «Бахмут - Вода» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Бахмут - Вода» заборгованість за надані послуги у розмірі 1 946,35 грн. та судовий збір - 229,40 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову до нього, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 21.06.2012 року з ОСОБА_2 йому належить квартира АДРЕСА_1 і п.11 вказаного договору передбачено, що на момент підписання договору заборгованості за комунальні послуги не має, в квартирі ніхто до цього часу не зареєстрований. 03.07.2012 року він дізнався про наявність боргу за водопостачання у розмірі 2 532,17 грн. і позивач змусив його підписати зобов»язання про оплату заборгованості попереднього власника, оскільки він не є правонаступником ОСОБА_2 Суд не звернув уваги на те, що договір про надання послуг з ним не укладався, в квартирі він не зареєстрований, строк позовної давності для стягнення заборгованості сплинув і зобов»язання за боргами по договору купівлі-продажу він на себе не брав, а особисто за ним боргу не існує.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з»явилися, будучи повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог з наступних підстав.
Задовольняючи позов комунального підприємства «Бахмут - Вода» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 21.06.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, останній придбав у власність квартиру АДРЕСА_1. За вказаною адресою відповідачам надаються послуги з водопостачання та водовідведення. Оскільки ОСОБА_1 є правонаступником ОСОБА_2, то він несе обов»язок по оплаті заборгованості за надані послуги солідарно із ОСОБА_2 За період з 01.01.2008 року до 01.03.2013 року внаслідок неналежного виконання відповідачами обов»язків щодо оплати наданих послуг виникла заборгованість у розмірі 1 946,35 грн.. Від укладення договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення відповідачі відмовилися. Крім того, 03.07.2012 р. відповідач ОСОБА_1 зобов»язався протягом 24 місяців погасити заборгованість, яка виникла у ОСОБА_2 у розмірі 2 532,17 грн. та сплачувати поточні платежі, тому позов задоволено.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки вони суперечать вимогам матеріального та процесуального права.
Так, відповідно до ст..1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у цьому законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до п.17 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630 послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Відповідно до п.30 Правил споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Відповідно до ст..509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст..322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_1 став власником квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_2 знявся з реєстрації 20.06.2012 року (а.с.53). ОСОБА_1 у вказаній квартирі ніколи не був зареєстрований (а.с.45).
Згідно п.11 зазначеного договору ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбав вказану квартиру і сторони стверджують, що заборгованості по всім комунальним платежам на момент підписання договору не має.(а.с.42)
З особового рахунку НОМЕР_1 на ім»я ОСОБА_2 вбачається, що за період з січня 2008 року до 01.06.2012 року значиться заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 2 532,17 грн. (а.с.8) та з липня 2012 року до 01.04.2013 року заборгованості не має (нараховано 807,53 грн., а оплачено 1 393,36 грн.).
Таким чином, заборгованість існує по вказаній квартирі за попереднім власником ОСОБА_2 у розмірі 2 532,17 грн., тому позивач має право на стягнення заборгованості за надані послуги саме з нього.
Посилання позивача на те, що 03.07.2012 р. ОСОБА_1 було надано зобов»язання про погашення заборгованості у розмірі 2532,17 грн. протягом 24 місяців і навіть 02.07.2012 р. оплачено в рахунок боргу 564,34 грн., не є підставою для стягнення з нього заборгованості, яку він не допускав і згідно умов договору купівлі-продажу не брав на себе (а.с.7).
Відповідно до ч.2 ст.528 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані вимоги закону і дійшов помилкового висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та слід стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за надані послуги, та відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_1
Відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду від 09 квітня 2014 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Бахмут - Вода» заборгованість за надані послуги за період з 01.01.2008 року до 31.12.2010 року у розмірі 2 532,17 грн. та судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Відмовити у задоволенні позову комунального підприємства «Бахмут - Вода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги .
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді :
Судове рішення № 39422804, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут) було прийнято 17.06.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 219/8385/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: